СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/10038/24
пр. № 2/759/3787/24
04 вересня 2024 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.
за участю секретаря судових засідань Вінцковської О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку окремого провадження, в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що 05.07.1991 року між ним та відповідачем укладено шлюб, від якого мають повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільних інтересів у нього з відповідачем не має і в нього не має наміру продовжити шлюб чи зберегти сім'ю, подальше спільне життя неможливе, у зв'язку з чим звернувся з позовом до суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2024 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с 15-16).
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 20.05.2024 року відкрито провадження у справі за правила спрощеного позовного провадження (а.с. 18).
20.06.2024 року до суду від представника відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказує, що критично ставиться до доводів позивача, оскільки до позовної заяви не долучено жодних доказів на які позивач посилається як на підстави позову (а.с. 23).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.06.2024 року надано строк для примирення до 04.09.2024 року, провадження у справі зупинено (а.с. 36-37).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04.09.2024 року провадження у справі поновлено (а.с. 42).
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, направили до суду заяву, у якій просили про розгляд справи за її відсутності, позов задовольнити, жодних дій з боку сторін для відновлення сімейного життя не відбулось, позивач не має наміру продовжити шлюб чи зберегти сім'ю, подальше сімейне життя з відповідачем не можливе (а.с.40-41).
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з'явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом встановлено, що 05.07.1991 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відділі запису актів громадянського стану м.Києва Палац одруження "Дарницький" зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис №1277, що підтверджується копією повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.10.2023 року (а.с.11).
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини другої статті 36, 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" судам роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Отже шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони проживають окремо один від одного, не ведуть спільного господарства та незацікавлені у продовженні сімейного життя, тобто шлюбно-сімейні відносини фактично припинили своє існування.
Відповідно до ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, враховуючи, що примирення між сторонами не відбулось, не відновлено сімейні відносини, дійшов висновку про те, що подальше подружнє життя суперечитиме їх інтересам, збереження сім'ї є неможливим. З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
При укладенні шлюбу позивач змінила своє прізвище.
Відповідачем не порушувалось питання про зміну прізвища у випадку задоволення позову про розірвання шлюбу.
За таких обставин, враховуючи, що вибір прізвища при розірванні шлюбу є правом особи, вирішуючи питання про зміну прізвища відповідача на дошлюбне не вбачається за необхідне.
Питання перерозподілу судових витрат не порушувалось, що не суперечить вимогам ст. 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05 липня 1991 року відділом запису актів громадянського стану м.Києва Палацом одруження "Дарницький" за актовим записом № 1277 - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо (до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Текст рішення виготовлено 04.09.2024 року.
Суддя Ю.О. Твердохліб