СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/17374/24
пр. № 1-кп/759/1637/24
05 вересня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді -ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання -ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024100080002586 від 14.08.2024 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ірпінь Київської обл, українця, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, працюючого неофіційно в сфері кінематографу, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 , потерпілий - ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 , 10.08.2024 невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , в умовах воєнного стану, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_5 , завдавши потерпілому майнової шкоди на загальну суму 5524 грн. 94 коп
Так, ОСОБА_3 , 10.08.2024, в невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи на території Святошинського району м. Києва, не маючи постійного місця роботи та джерела доходів, усвідомлюючи, що в країні введено воєнний стан, вирішив заволодіти майном громадян шляхом крадіжки, з метою подальшого обернення його на свою користь та особистого збагачення.
З метою виконання свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в денний час доби, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, прийшов до квартири АДРЕСА_4 , користуючись тим, що за його діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу зайшов до житлової квартири АДРЕСА_5 , де проживав разом з ОСОБА_5 .
Продовжуючи свої протиправні дії, направленні на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 зайшов до житлової квартири АДРЕСА_5 , переконавшись, що в кімнаті відсутній ОСОБА_5 та ніхто за його діями не спостерігає, діючи таємно, умисно, шляхом вільного доступу , зайшов всередину, де почав підшукувати майно, яким можна було б заволодіти.
Знаходячись в приміщенні кімнати, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, ОСОБА_3 взяв чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_5 , а саме: мікрофон марки «Hator» HT 2023010280988, вартістю 2315 грн. 04 коп.; навушники марки «Mackie» MC-100, вартістю 2026 грн. 50 коп.; повербанк марки «ACL» PW-08 10000mAh, чорного кольору, вартістю 309 грн. 07 коп.; Wi-Fі роутер марки «Tenda», білого кольору D 83214071398, вартістю 300 грн.; електрична машинка для стрижки волосся марки «Vitek CHARGE VT -1370», синього кольору, вартістю 286 грн. 00 коп.; портативна колонка «Ergo BTS-520», чорного кольору, вартістю 288 грн. 33 коп., та інші речі, які матеріальної цінності не становлять.
Заволодівши таким чином чужим майном, ОСОБА_3 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинивши ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 5524 грн. 94 коп.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, не оспорював перелік та вартість викладеного, щиро розкаявся і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.
Так ОСОБА_3 показав, що разом з потерпілим ОСОБА_5 винаймав квартиру АДРЕСА_4 , вони домовлялись про спільну оплату оренди. Але відносини з ОСОБА_5 у них зіпсувались так як останній мав заборгованість перед ним по оплаті своєї частини. Виїжджаючи з орендованої кватири, забираючи свої речі, він також забрав окремі речі, що належали ОСОБА_5 в рахунок погашення боргу. Так, 10.08.2024 приблизно о 12:00 знаходячись за адресою: АДРЕСА_6 , він зайшов до квартири 106 даного будинку, розуміючи, що країні введено військовий стан, з метою покращення свого матеріального становища, вирішив викрасти мікрофон, навушники, повербанк, роутер, машинку для стрижки волосся, колонку та інші речі які належать ОСОБА_5 , які виніс з квартири, та розпорядився викраденим на власний розсуд. Просив його суворо не карати та врахувати, що на крадіжку його спонукало тяжке фінансове становище через відсутність роботи, а також те, що він добровільно повернув викрадені речі, а навушники, які встиг здати до ломбарду, самостійно викупив та повернув гроші потерпілому.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст. 67 КК України, стороною обвинувачення не зазначено, і судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; обставину, яка пом'якшує та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, факт сплати потерпілому вартості майна, яке не могло бути повернуто, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має постійне місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, що свідчить про його осудність; раніше не судимий, неофіційно працює. Суд також бере до уваги думку потерпілого, який зазначив, що не має жодних претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 , просить суд його суворо не карати.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами є призначення покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, не вбачаючи підстав для призначення іншого виду покарання.
При цьому, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичних обставин справи та характеру злочинного діяння, а саме відсутність настання тяжких наслідків, з огляду на особу винного, наявність обставини, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що його обтяжують, приймаючи до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, який обіцяв в судовому засіданні не допускати в подальшому протиправної поведінки та просив надати йому шанс стати на шлях виправлення без позбавлення волі, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 зможе довести своє виправлення без реального відбування покарання, і тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов'язків, встановлених ст. 76 КК України.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України, а саме: ноутбук марки «НР» ID: 2018AJ0173 сірого кольору; мікрофон марки «Hator» НТ 2023010280988; навушники марки «Mackie» МС-100; повербанк марки «ACL» PW-08 10000mAh, чорного кольору; Wifi-роутер марки «Tenda», білого кольору D 83214071398; електрична машинка для стрижкиволосся марки «Vitek» CHARGE VT -1370, синього кольору; портативна колонка «Ergo» BTS-520 чорного кольору - повернути потерпілому.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 , звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , наступні обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази по справі: ноутбук марки «НР» ID: 2018 AJ0173 сірого кольору; мікрофон марки «Hator» НТ 2023010280988; навушники марки «Mackie» МС-100; повербанк марки «ACL» PW-08 10000mAh, чорного кольору; Wifi-роутер марки «Tenda», білого кольору D 83214071398; електрична машинка для стрижкиволосся марки «Vitek» CHARGE VT -1370, синього кольору; портативна колонка «Ergo» BTS-520 чорного кольору, які зберігаються в камері збереження речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві (квитанція4891) -повернути потерпілому ОСОБА_5 .
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов'язання - скасувати.
Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1