Справа № 308/2192/24
1-кс/308/5178/24
05 вересня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , отримавши та ознайомившись із матеріалами скарги адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність керівника Закарпатської обласної прокуратури у рамках кримінального провадження за №12024071040000152 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.01.2024 року, -
Адвокат ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду зі скаргою, згідно з якою просити: визнати бездіяльність керівника Закарпатської обласної прокуратури по невиконанню поданого адвокатом ОСОБА_2 в інтересах власника (володільця) майна ОСОБА_3 клопотання в кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12024071040000152 від 23.01.2024 року протиправною; зобов'язати керівника Закарпатської обласної прокуратури винести вмотивовану постанову по результатам розгляду поданого 02.08.2024 року, 12.08.2024 року та 30.08.2024 року клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах власника (володільця) майна ОСОБА_3 клопотання в кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за №12024071040000152 від 23.01.2024 року; вирішити питання про негайне повернення тимчасово вилученого, але не арештованого в межах кримінального провадження майна, а саме: автомобіля «Porsche», д.н.з. НОМЕР_1 з ключами до нього власнику - ОСОБА_3 .
Ознайомившись із скаргою, приходжу до висновку про наявність правових відстав для відмови у відкритті провадження, враховуючи наведене.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 ст.9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У ч.1 ст. 303 КПК України наведено вичерпний перелік випадків і суб'єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення при досудовому розслідуванні.
Відповідно положень п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Із автоматизованої системи документообігу суду вбачається, що 24.07.2024 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області отримано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024071040000152, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 січня 2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (справа №308/12090/24), та ухвалою у вказаній справі від 24 липня 2024 року призначено підготовче судове засідання.
При цьому, слід зазначити, що положеннями п.18 ч.1 ст.3 КПК України передбачено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.
Таким чином, з діючих норм КПК України вбачається, що слідчий суддя - це суддя, уповноважений забезпечувати законність та обґрунтованість обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні у кримінальній справі, до компетенції якого належить прийняття рішення про застосування заходів кримінального процесуального примусу, проведення слідчих та інших процесуальних дій, що обмежують конституційні права людини, розгляд скарг на дії (бездіяльність) та рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого і прокурора.
Аналіз положень п. 18 ч. 1 ст. 3, ст. 303, 307 КПК України дає підстави для висновку, що компетенція слідчого судді щодо здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні розповсюджується лише на стадію досудового розслідування.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до положень ст.283 КПК України звернення прокурора до суду з обвинувальним актом є формою закінчення досудового розслідування.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на те, що з моменту передачі до суду обвинувального акту підозрюваний набуває статусу обвинуваченого, а орган досудового розслідування втрачає право на здійснення будь-яких слідчих та процесуальних дій у такому кримінальному провадженні, слідчий суддя також втрачає повноваження щодо розгляду по суті скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого та/або прокурора у цьому кримінальному провадженні.
Так, ч.4 ст. 304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи, що на час подання скарги адвокатом ОСОБА_2 досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024071040000152 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.01.2024 року закінчено, обвинувальний акт направлено до суду для розгляду по суті, у справі призначено підготовче судове засідання, приходжу до висновку, про наявність правових відстав для відмови у відкритті провадження.
Керуючись ст.ст.303, 304 КПК України,-
У відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність керівника Закарпатської обласної прокуратури у рамках кримінального провадження за №12024071040000152 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.01.2024 року, - відмовити.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1