Справа № 308/8437/24
04 вересня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , перекладача ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченої ОСОБА_7 , захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024071170000193 від 07.03.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Середнє, Закарпатської області, яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , громадянки України, тимчасово непрацюючої, маючої на утриманні трьох неповнолітніх дітей та п'ятьох малолітніх дітей, раніше не судимої
та
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Ужгород, Закарпатської області, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючої, маючої на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судимої,
у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
07.03.2023 близько 00:20 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , в приміщенні залу очікування залізничного вокзалу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, прагнучи задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного вилучення майна, тобто діючи з корисливим мотивом та метою, реалізуючи спільний умисел, спрямований на крадіжку, вважаючи, що роблять це непомітно для потерпілого та інших осіб, тобто діючи таємно, шляхом вільного доступу, ОСОБА_5 двічі помістила свою праву руку в ліву кишеню куртки потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щоб переконатись що грошові кошти знаходяться саме там, після чого ОСОБА_7 залізла своєю правою рукою в ліву кишеню куртки потерпілого ОСОБА_9 , який сидів поруч з ними на дерев'яному кріслі у вище вказаному приміщенні звідки незаконно заволоділа грошовими коштами у сумі 1000 євро (згідно курсу НБУ станом на 07.03.2024 становить 38 912,60 гривень) та 10 300 швейцарських франків (згідно курсу НБУ станом на 07.03.2024 становить 445 411,14 гривень), після чого віддала їх ОСОБА_5 задля того щоб вона сховала їх в кишеню своєї куртки, чим спричинили потерпілому матеріального збитку на загальну суму 484 323,74 (чотириста вісімдесят чотири тисячі триста двадцять три гривні сімдесят чотири копійки), після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_7 покинули місце події, маючи таким чином реальну можливість розпорядитись викраденим майном.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
07.03.2023 близько 00:20 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , в приміщенні залу очікування залізничного вокзалу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, прагнучи задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного вилучення майна, тобто діючи з корисливим мотивом та метою, реалізуючи спільний умисел, спрямований на крадіжку, вважаючи, що роблять це непомітно для потерпілого та інших осіб, тобто діючи таємно, шляхом вільного доступу, ОСОБА_5 двічі помістила свою праву руку в ліву кишеню куртки потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щоб переконатись що грошові кошти знаходяться саме там, після чого ОСОБА_7 залізла своєю правою рукою в ліву кишеню куртки потерпілого ОСОБА_9 , який сидів поруч з ними на дерев'яному кріслі у вище вказаному приміщенні звідки незаконно заволоділа грошовими коштами у сумі 1000 євро (згідно курсу НБУ станом на 07.03.2024 становить 38 912,60 гривень) та 10 300 швейцарських франків (згідно курсу НБУ станом на 07.03.2024 становить 445 411,14 гривень), після чого віддала їх ОСОБА_5 задля того щоб вона сховала їх в кишеню своєї куртки, чим спричинили потерпілому матеріального збитку на загальну суму 484 323,74 (чотириста вісімдесят чотири тисячі триста двадцять три гривні сімдесят чотири копійки), після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_7 покинули місце події, маючи таким чином реальну можливість розпорядитись викраденим майном.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
04.09.2024 року прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12024071170000193 від 07.03.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України, з однієї сторони, та обвинуваченою у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 , з другої сторони, за участі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 , згідно з вимогами ст.ст. 468 - 470, 472 КПК України, добровільно, за взаємною ініціативою обвинуваченої та прокурора укладено угоду про визнання винуватості.
04.09.2024 року прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12024071170000193 від 07.03.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України, з однієї сторони, та обвинуваченою у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7 , з другої сторони, за участі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 , згідно з вимогами ст.ст. 468 - 470, 472 КПК України, добровільно, за взаємною ініціативою обвинуваченої та прокурора укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно угоди про визнання винуватості обвинувачена ОСОБА_5 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, cторони погоджуються з формулюванням фактичних обставин вказаних кримінальних правопорушень, їх правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України та формулюванням обвинувачення.
Згідно угоди про визнання винуватості обвинувачена ОСОБА_7 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, cторони погоджуються з формулюванням фактичних обставин вказаних кримінальних правопорушень, їх правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України та формулюванням обвинувачення.
Сторони дійшли згоди, про те, що враховуючи наявність обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення, зокрема: під час досудового розслідування обвинувачені щиро розкаялись; наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, що полягає у можливості зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальному провадженні, процесуальному спрощенні розгляду провадження та заощадженні бюджетних коштів на витрати, пов'язані з кримінальним провадженням; відсутні обтяжуючі обставини, враховуючи значний суспільний інтерес в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, із урахуванням положень ст.ст. 50, 51, 52, 53, 65, 66 Кримінального кодексу України, сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_5 покарання за скоєння злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, враховуючи санкцію вказаної статті, у виді позбавлення волі строком на 5 років та про призначення ОСОБА_7 покарання за скоєння злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, враховуючи санкцію вказаної статті, у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Сторонами узгоджено застосування до обвинуваченої ОСОБА_5 ст. 75 КК України щодо звільнення від відбування покарання з випробовуванням та покладення обов'язків, передбачених п.п. 1-2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Сторонами узгоджено застосування до обвинуваченої ОСОБА_7 ст. 75 КК України щодо звільнення від відбування покарання з випробовуванням та покладення обов'язків, передбачених п.п. 1-2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Згідно угоди, підписуючи її, сторони розуміли, що відповідно до положень ч. 2 ст. 473 КПК України наслідками укладання та затвердження угоди про визнання винуватості є обмеження їх права оскарження вироку згідно з вимогами ст. ст. 394 та 424 КПК України, обвинуваченим роз'яснено наслідки невиконання угоди про визнання винуватості.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості, та призначити ОСОБА_5 та ОСОБА_7 узгоджене сторонами покарання.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 та ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованому їм злочині передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнали та зазначили, що вони розуміють надані їм законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення, вид покарання, який до них буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягали на затвердженні вказаної угоди.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , у підготовчому судовому засідання просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_5 - узгоджене сторонами покарання.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 , у підготовчому судовому засідання просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_7 узгоджене сторонами покарання.
Потерпілий в судовому засіданні просив угоди про визнання винуватості з обвинуваченими затвердити.
Суд, вивчивши надані матеріали, заслухавши учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення яким затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинувачених, тобто не є наслідком застосування до них насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з'ясувавши у обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 чи цілком вони розуміють наслідки затвердження угоди, роз'яснивши обвинуваченим право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчинені якого їх обвинувачують, встановивши правильне розуміння обвинуваченими, змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши їх відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників судового засідання та роз'яснивши обвинуваченому обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, враховуючи позицію потерпілого про укладення та затвердження угод про визнання винуватості, суд доходить висновку, що угоди про визнання винуватості, укладені між прокурором та обвинуваченими, відповідають вимогам КПК України, умови угод не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угод є добровільним, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які, відповідно до ст. ст. 22, 26 КПК України, були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Враховуючи викладене, суд, заслухавши учасників судового засідання, потерпілого, обвинувачених в судовому засіданні та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , прийшов до висновку, що винуватість останніх у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
При цьому, суд констатує факт, що стороною захисту під час підготовчого судового засідання та судового розгляду не заявлялися клопотання щодо виклику свідків сторони захисту, витребування речей та документів, приєднання речей та документів в якості доказів.
Таким чином, обвинувачені були вільними у реалізації процесуальних прав сторони захисту.
Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений статтею 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_7 діяння повністю доведене і вірно кваліфіковане органом досудового розслідування за ч.4 ст. 185 КК України, винуватість ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії ОСОБА_5 , суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Дії ОСОБА_7 , суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Санкція ч. 4 ст. 185 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Згідно ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, належить до тяжких злочинів.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання суд враховує пом'якшуючі провину обставини ОСОБА_5 та ОСОБА_7 : щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , досудовим розслідуванням не встановлено.
Призначаючи вид і міру покарання ОСОБА_5 суд враховує конкретні обставини вчинення злочину, тяжкість злочину, дані про особу обвинуваченої та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку, що обвинуваченій за вчинення злочину, належить призначити узгоджену сторонами міру покарання за скоєння злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, враховуючи санкцію вказаної статті, у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Призначаючи вид і міру покарання ОСОБА_7 суд враховує конкретні обставини вчинення злочину, тяжкість злочину, дані про особу обвинуваченої та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку, що обвинуваченій за вчинення злочину, належить призначити узгоджену сторонами міру покарання за скоєння злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, враховуючи санкцію вказаної статті, у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Разом із цим, суд з врахуванням фактичних обставин справи, особу обвинуваченої ОСОБА_7 , яка раніше не судима, має постійне місце проживання, офіційно не працює, має на утриманні малолітніх дітей, вважає за можливе її виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, обравши їй покарання пов'язане з позбавленням волі, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України, поклавши на неї обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України.
Саме таке покарання на думку суду є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_7 та попередження скоєння нових злочинів.
Призначаючи вид і міру покарання ОСОБА_5 суд враховує конкретні обставини вчинення злочину, тяжкість злочину, дані про особу обвинуваченої та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку, що обвинуваченій за вчинення злочину, належить призначити узгоджену сторонами міру покарання за скоєння злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, враховуючи санкцію вказаної статті, у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Разом із цим, суд з врахуванням фактичних обставин справи, особу обвинуваченої ОСОБА_5 , яка раніше не судима, має постійне місце проживання, офіційно не працює, має на утриманні малолітніх дітей, вважає за можливе її виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, обравши їй покарання пов'язане з позбавленням волі, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України, поклавши на неї обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України.
Саме таке покарання на думку суду є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 та попередження скоєння нових злочинів.
Суд вбачає за належне визначити йому узгоджену міру покарання в угоді та в порядку ч.3 ст. 75 КК України вважає за необхідне визначити обвинуваченій ОСОБА_5 у термін іспитового строку два роки, поклавши на неї обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України.
Суд вбачає за належне визначити йому узгоджену міру покарання в угоді та в порядку ч.3 ст. 75 КК України вважає за необхідне визначити обвинуваченій ОСОБА_7 у термін іспитового строку два роки, поклавши на неї обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України.
Підстав для відмови у затвердженні угод, передбачених п.п.1-6 ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.
З урахування вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угод про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
Запобіжний захід ОСОБА_5 та ОСОБА_7 під час досудового розслідування обирався, строк дії якого закінчився, клопотань про обрання запобіжного заходу не надходило.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ч.9 ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинувачених по справі у рівній долі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 368-371, 373-376, 394, 468-470, 472-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 04.09.2024 року укладену між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12024071170000193 від 07.03.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України, з однієї сторони, та обвинуваченою у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 , з другої сторони, за участі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 , згідно з вимогами ст.ст. 468 - 470, 472 КПК України.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк 2 (два) роки.
У відповідності зі ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Затвердити угоду про визнання винуватості від 04.09.2024 року укладену між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12024071170000193 від 07.03.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України, з однієї сторони, та обвинуваченою у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7 , з другої сторони, за участі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 , згідно з вимогами ст.ст. 468 - 470, 472 КПК України.
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк 2 (два) роки.
У відповідності зі ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: куртку темно-коричневого кольору, грошові кошти: 93 купюри номіналом 200 гривень, 51 купюри номіналом 100 швейцарських франків вважати повернутими потерпілому ОСОБА_9 , транспортний засіб марки ВАЗ 2101 днз НОМЕР_1 повернути власнику, оптичний диск DVD-R з наявним записом відео залишити при матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати по справі за проведення експертиз стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за проведені судові експертизи по 10880,45 грн. з кожної.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1