Справа №:755/8820/24
Провадження №: 1-кс/755/2859/24
"04" вересня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040002177 від 16.06.2023 року про продовження строку тримання під домашнім арештом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, не одруженого, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва звернувся до суду із клопотанням про продовження строку тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, що у невстановлену дату та час, знаходячись у невстановленому місці, в порушення вимог Законів України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ОСОБА_4 придбав прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлено заходи контролю - фенілнітропен у невстановленій кількості, однак не менше ніж 129,194 г та помістив за адресою свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим почав його незаконно зберігати з метою подальшого виготовлення наркотичних засобів.
05.06.2024 року в ході проведення обшуку в період часу з 19 год. 39 хв. по 21 год. 46 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено три ZIP-пакет (з яких здійснено відбір) з кристалічною речовиною жовтого кольору збиту в грудки, яка в своєму складі міститься прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлено заходи контролю - фенілнітропен, який ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав за адресою проживання з метою подальшого виготовлення наркотичних засобів. Маса відібраної в ході обшуку прекурсору, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлено заходи контролю - фенілнітропен становить 129,194 г.
Фенілнітропен, згідно зі Списком № 2 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено» «Таблиці ІІ», «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, є прекурсору, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлено заходи контролю.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні прекурсору, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлено заходи контролю з метою збуту, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України.
06.06.2024 року ОСОБА_4 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами проведення негласних слідчих розшукових дій, протоколом обшуку, протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, речовими доказами, висновками експертів, протоколами допитів свідків.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06.2024 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 04 серпня 2024 року.
Крім того, постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва від 29.07.2024 року продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до трьох місяців.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 01.08.2024 року ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту до 06.09.2024 року.
Крім того, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03.09.2024 року продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до шести місяців.
Між тим, згідно клопотання, для завершення розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд процесуальних дій, а саме: завершити проведення експертиз матеріалів речовин та виробів, які перебувають на виконанні в експертів Київського НДЕКЦ МВС України та в ІСТЕ СБ України, за результатами проведених експертиз згідно ст. 279 КПК України повідомити підозрюваним про зміну раніше повідомлених підозр, отримати в повному обсязі розсекречені матеріали проведення негласних слідчих(розшукових) дій, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр досудового розслідування.
У той же час, у клопотанні зазначено, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання від 5 до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, може впливати на свідків та експертів, знищити, сховати або спотворити речові докази, перешкоджати встановленню співучасників, не працевлаштований, тобто не має постійного джерела отримання доходу на своє утримання, тому менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, підозрюваний та його захисник не заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту, однак просили суд змінити цілодобовий домашній арешт на домашній арешт у нічний період доби.
Вивчивши надані матеріали, вислухавши підозрюваного та його захисника, доводи прокурора, який обґрунтував клопотання та зазначив обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення.
Зазначене прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відповідно до ч. 1,ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений в межах строку досудового розслідування у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що заявлені ризики з моменту обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу не зменшились, та в даний час необхідно продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під цілодобовим домашнім арештом. При цьому, жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.
За таких обставин, слідчий суддя, враховує той факт, що вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення, має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та низки об'єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, тому вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставини, у тому числі: вагомістю наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкістю покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання; відсутність офіційного місця роботи; репутацію; майновий стан; відсутність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 та покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
При цьому, слідчий суддя вважає, що ці обов'язки за своєю суттю є пропорційними, помірними та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, у зв'язку з чим їх застосування не суперечить п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).
Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-179, 181, 193, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під домашнім арештом, у межах строку досудового розслідування, до 02 листопада 2024 року.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, або суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
- цілодобово не залишати місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора, або суду (в залежності від стадії кримінального провадження), крім випадків необхідності явки для проведення слідчих та процесуальних дій, необхідності отримання медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття та бомбосховищ;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (в залежності від стадії кримінального провадження);
- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Копію ухвали передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя