Справа №:755/7446/24
Провадження №: 1-кп/755/1097/24
"04" вересня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м. Києва, кримінальне провадження № 12024100040000945 від 16.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024100040000945 від 16.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про оголошення у розшук обвинуваченого ОСОБА_4 .
Прокурор в судовому засіданні підтримав ініційоване судом питання оголошення обвинуваченого у розшук.
Суд, вислухавши думку прокурора з приводу оголошення обвинуваченого у розшук, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Насамперед, суд вважає за необхідне проаналізувати положення кримінального процесуального закону, які регулюють питання зупинення судового провадження та оголошення особи у розшук, адже такі підстави ґрунтуються виключно на їх правовій природі та меті застосування.
Кримінальний процесуальний закон передбачає оголошення розшуку на двох стадіях кримінального провадження: під час досудового розслідування та в ході судового провадження.
В обох випадках норми, які регулюють оголошення розшуку, структурно розташовані та фактично є частиною більш широкого процесуального інституту зупинення кримінального провадження (Глава 23 «Зупинення досудового розслідування» та ст. 335 «Зупинення судового провадження» КПК України).
Аналіз підстав зупинення кримінального провадження, які визначені ч. 1 ст. 280 та ч. 1 ст. 335 КПК України, зокрема, тяжка хвороба підозрюваного (обвинуваченого), ухилення його від прибуття на виклики, призов для проходження під час військової служби тощо, свідчить, що такими обставинами є юридичні факти (дії чи події), які мають об'єктивний та непереборний характер, тобто їх настання не залежить від волі суду чи прокурора, і можливість їх усунення також перебуває за межами їх компетенції та повноважень.
Системно аналізуючи зазначені норми, можна дійти висновку, що зупинення кримінального провадження за своєю природою є тимчасовою перервою, викликаною об'єктивними та непереборними перешкодами, які унеможливлюють його подальше здійснення. Іншими словами, виконання обов'язку сторони обвинувачення та суду забезпечити додержання розумних строків як загальної засади кримінального провадження, передбаченої ст. 28 КПК України, перебуває поза процесуальними можливостями прокурора чи суду.
В обох випадках (для обох стадій кримінального провадження) розшук нерозривно пов'язаний з рішенням сторони обвинувачення чи суду про зупинення кримінального провадження. Для стадії досудового розслідування оголошення підозрюваного у розшук є підставою для такого зупинення, хоча і не обов'язковою з огляду на наявну у сторони обвинувачення можливість здійснення слідчих чи інших процесуальних дій за його відсутності. На стадії судового провадження положення ч. 1 ст. 335 КПК України орієнтують суд на одночасне ухвалення рішення про розшук обвинуваченого та зупинення судового провадження, оскільки судовий розгляд без участі обвинуваченого неможливий.
Кримінальний процесуальний закон не містить визначення поняття «розшук», втім аналіз підстав для його оголошення, які встановлені ст. 281 КПК України, дозволяє визначити правову природу та мету застосування цього процесуального інституту. Такими підставами є: відсутність інформації про місцезнаходження підозрюваного, або перебування його на тимчасово окупованій території України чи за межами України, та неприбуття без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.
Отже, розшук можна витлумачити як комплекс слідчих та оперативно-розшукових заходів, здійснюваних компетентними органами та спрямованих на встановлення місцезнаходження особи з метою виконання завдань кримінального провадження.
Враховуючи місце розшуку у структурі кримінального процесуального закону, він оголошується лише в разі наявності непереборних на певному етапі перешкод для продовження кримінального провадження за участю підозрюваного (обвинуваченого) та спрямований виключно на їх подолання і забезпечення досягнення завдань кримінального провадження передбачених ст. 2 КПК України.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_4 в жодне судове засідання не з'явився.
Зі змісту судової повістки про виклик обвинуваченого в судове засідання призначене на 20.06.2024 убачається, що обвинувачений ОСОБА_4 копію повістки отримав під підпис.
Також суд враховує, що до Дніпровського районного суду м. Києва від Дніпровського УП ГУНП у м. Києві надійшов рапорт оперуповноваженого СКП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 про те, що в ході виконання ухвали Дніпровського районного суду м. Києва щодо примусового приводу обвинуваченого до суду в судове засіданні призначене на 04.09.2024 була відвідана адреса проживання ОСОБА_4 , проте двері квартири ніхто не відчинив.
Верховний Суд у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 30.05.2019 у справі № 639/793/17 висловив правову позицію, що під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що вчинила певний злочин і здійснила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду.
На переконання суду систематичні неявки обвинуваченого в судові засідання, свідчать про ухилення обвинуваченого від участі у розгляді справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Враховуючи, що розгляд кримінального провадження у відсутність обвинуваченого неможливий, а дії останнього свідчать про його ігнорування явки до суду, суд приходить до висновку про необхідність зупинення судового провадження та оголошення обвинуваченого у розшук.
Керуючись ст. ст. 335, 395 КПК України, суд,-
Оголосити розшук обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Зупинити судове провадження у кримінальному провадженні за № 12024100040000945 від 16.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,до розшуку обвинуваченого ОСОБА_4 .
Виконання ухвали про розшук доручити Дніпровському УП ГУНП у м. Києві.
Контроль за виконанням ухвали суду доручити прокурору Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
Про результати розшуку обвинуваченого ОСОБА_4 та вжиті для цього заходи, щотижня письмово повідомляти Дніпровський районний суд м. Києва.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя