Справа № 752/2364/24
Провадження № 2-ві/752/33/24
05.09.2024 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Чекулаєва С.О.,
з участю секретаря Пастух З.Ф.,
розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкової Жанни Іванівни у справі №752/2364/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство юстиції України про визнання права власності на нерухоме майно та визнання протиправним, скасування наказу,
23.01.2024 ОСОБА_2 , в інтересах якої діяла адвокат Ларіонова О.О., звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство юстиції України про визнання права власності на нерухоме майно та визнання протиправним, скасування наказу.
28.02.2024 ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва позовна заява залишена без руху, наданий строк для усунення недоліків.
30.04.2024 ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі №752/2364/24, розгляд зазначеної цивільної справи здійснює суддя Кордюкова Жанна Іванівна за правилами загального позовного провадження.
29.08.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкової Жанни Іванівни, яка мотивована тим, що на думку ОСОБА_1 існують обставини, які викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (п. 5 ч.1 ст.36 ЦПК України), а саме:
1) відбулося втручання в роботу автоматизованої системи документообігу в Голосіївському районному суді м. Києва, оскільки позовна заява (справа) була зареєстрована в автоматичній системі не в день її надходження, а лише на восьмий день (30.01.2024). ОСОБА_1 після ознайомлення з матеріалами справи, вважає, що при розподілі справи №752/2364/24 мало місце втручання в роботу автоматизованої системи документообігу з метою вибору позивачем саме судді Кордюкової Ж.І. ;
2) на думку ОСОБА_1 суддя Кордюкова Ж.І. відкрила провадження у справі №752/2364/24 без усунення позивачем недоліків позовної заяви після залишення її без руху згідно ухвали суду від 28.02.2024.
03.09.2024 ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Кордюкової Ж.І. заяву відповідача у справі ОСОБА_1 про відвід головуючого судді визнано необґрунтованою та передано її іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку частини першої статті 33 ЦПК України для подальшого вирішення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2024 вирішення питання про відвід судді Кордюкової Ж.І. передано судді Голосіївського районного суду м. Києва Чекулаєву С.О.
Згідно частини сьомої статті 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Відповідно до положень частини восьмої статті 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
За таких обставин, з врахуванням наведеного, а також тієї обставини, що участь сторін не визнавалась суддею обов'язковою, суддя вважає за можливе розглянути вказану заяву без повідомлення учасників справи.
Так, відповідно до положень частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (ч.2 ст.36 ЦПК України).
Окрім цього, відповідно до частини третьої статті 36 ЦПК України, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Як передбачено вимогами статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами частини третьої та частини четвертої статті 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Суд наголошує, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
При цьому, аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.
При цьому, відповідно до положень національного законодавства, зокрема, вимогами частини четвертої статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд за наявними матеріалами та із змісту заяви ОСОБА_1 про відвід встановив, що фактичними підставами для відводу судді Кордюкової Ж.І. у справі №752/2364/24 є сумніви ОСОБА_1 в неупередженості та об'єктивності судді, викликані двома обставинами: тривалим часом реєстрації позовної заяви (вісім днів), що могло свідчити про втручання в роботу автоматизованої системи документообігу в Голосіївському районному суді м. Києва та відкриття суддею провадження у справі №752/2364/24 без усунення позивачем недоліків позовної заяви після залишення її без руху згідно ухвали суду від 28.02.2024.
Стосовно втручання в роботу автоматизованої системи документообігу в Голосіївському районному суді м. Києва та тривалого часу реєстрації позовної заяви суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та третьої статті 14 ЦПК України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Частиною тринадцятою статті 14 ЦПК України визначено, що положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).
Підпунктом 6.9. пункту 6 Розділу ІІ Положення визначено, що відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», процесуального законодавства України ЄСІТС забезпечує, серед іншого, визначення судді (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи у порядку, встановленому процесуальним законом.
Пунктом 57 Положення передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду судових справ (проваджень) здійснюється в суді у порядку, визначеному процесуальним законом, у день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Згідно пункту 60 Положення, автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження та відповідну спеціалізацію (за наявності) щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості та у хронологічному порядку надходження справ.
Визначення судді, судді-доповідача здійснюється відповідно до коефіцієнта навантаження судді. З урахуванням визначених коефіцієнтів навантаження для кожного судді розраховується діапазон ймовірності вибору судді (інтервал). Чим більший коефіцієнт навантаження, тим менший діапазон ймовірності, і навпаки. Справа розподіляється судді, на діапазон ймовірності якого припадає випадкове число (п. 63 Положення).
Таким чином, процес автоматизованого розподілу справ між суддями усуває будь-який суб'єктивний елемент та унеможливлює втручання в процес вибору головуючого судді сторонніх осіб та/або суддів.
Будь-яких доказів, які свідчили про факт втручання сторонніх осіб у процес розподілу справи N 752/2364/24 між суддями, ОСОБА_1 не надав.
Стосовно усунення позивачем недоліків позовної заяви визначених в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва про залишення позовної заяви без руху від 28.02.2024 суд зазначає наступне.
В ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва про залишення позовної заяви без руху було вказано на необхідність позивачу належним чином оформити відомості щодо дійсної ринкової вартості об'єкту нерухомості (квартири), станом на дату пред'явлення позовної заяви до суду - 23.01.2024; належним чином оформити позовну заяву, в якій зазначити ціну позову, виходячи із дійсної ринкової вартості вказаної квартири станом на дату пред'явлення позовної заяви до суду - 23.01.2024; належним чином оформити документ, що підтверджує оплату судового збору за подання до суду позовної заяви за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 1211,20 грн та за позовну вимогу майнового характеру у відповідному розмірі від ціни позову на дату пред'явлення позовної заяви до суду, виходячи із дійсної ринкової вартості вказаної квартири; у 4 екземплярах (для надання відповідачу та третім особам) належним чином оформити копії позовної заяви разом із копіями всіх документів, що додаються до неї.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2024 адвокат Ларіонова О.О. подала до суду клопотання про долучення до справи копій позовної заяви з додатками у 4 екземплярах для учасників справи.
05.03.2024, через систему «Електронний суд» позивач подав до суду заяву про усунення недоліків в якій визначив ціну позову виходячи з оцінки нерухомого майна в розмірі 1 076 285,85 грн.
Також позивач надав до суду докази сплати судового збору у розмірі 16 351,20 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією №0.0.3508429709.1 від 05.03.2024 на суму 16 351,20 грн. (отримувач: Казначейство України, призначення платежу: «судовий збір за позовною заявою ОСОБА_2 , Голосівський рай.суд м. Києва»).
Окрім цього, на підтвердження сплати позивачем судового збору, в матеріалах справи (а.с. 226) міститься виписка про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України від 05.03.2024 на суму в розмірі 16 351,20 грн.
Таким чином, суд не вбачає жодних підстав для повернення позовної заяви у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали Голосіївського районного суду м. Києва про залишення позовної заяви без руху від 28.02.2024, а отже і не вбачає жодних підстав для сумнів в неупередженості та/або об'єктивності судді Кордюкової Ж.І. при вирішенні питання про відкриття провадження справи №752/2364/24.
За викладених обставин, дослідивши заяву в порядку, визначеному частиною восьмою статті 40 ЦПК України, перевіривши матеріали справи, враховуючи також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що ОСОБА_1 не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в неупередженості та/або об'єктивності судді Кордюкової Ж.І. при розгляді цивільної справи №752/2364/24, а тому заявлений відвід задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 36, 38-40, 182, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкової Жанни Іванівни у справі № 752/2364/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство юстиції України про визнання права власності на нерухоме майно та визнання протиправним, скасування наказу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: С.О. Чекулаєв