Справа № 752/4838/24
Провадження № 1-кс/752/6883/24
03 вересня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні № 42023100000000538 від 27.10.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2, ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 358 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна,
до слідчого судді надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , у якому просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно - речові докази у кримінальному провадженні № 42023100000000538 від 27.10.2023, що виявлені та вилучені слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 22.08.2024 в ході обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 з метою забезпечення їх збереження, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов?язаного НОМЕР_1 ; довідка ВЛК НОМЕР_5 від 31.01.2023; довідка №. 1301 від 31.01.2023; мобільний телефон чорного кольору марки «IPhone 14PRO MAX» IMEI НОМЕР_2 , моб. номер НОМЕР_3 .
Прокурор ОСОБА_6 , яка входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42023100000000538 від 27.10.2023 надала заяву про розгляд клопотання за її відсутності.
Власник майна у судове засідання не з'явився, про день, час та місце засідання повідомлявся належним чином, що не перешкоджає розгляду клопотання у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України.
Враховуючи строки розгляду клопотання, передбачені чинним кримінально-процесуальним кодексом України, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд на підставі наявних матеріалів.
Вивчивши клопотання, та матеріали, якими воно обгрунтовується, прихожу до наступних висновків.
Із матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023100000000538 від 27.10.2023, за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-2 КК України, за підозрою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України та за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 255-1, ч. 3 ст. 332 ч. 3 ст.358, ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 та ОСОБА_10 , перебуваючи в статусі суб'єктів злочинного впливу, а саме «кримінальних авторитетів» у м. Києві, Київській та Сумській областях, інших регіонах України, ігноруючи дотримання вимог самокерованої правослухняної поведінки, маючи певний життєвий досвід та розуміння принципів діяльності криміногенних елементів, підтримують кримінальну субкультуру, ідеологію та звичаї злочинного світу (спосіб життя і моралі), протиставляючи себе нормам законності і бажаючи продовжувати свою злочинну діяльність у противагу загальновизнаним етичним правилам існування в правовому суспільстві, упродовж листопада - грудня 2023року організували та приймали участь у злочинних зібраннях (сходках) осіб, які здійснюють злочинний вплив, що виражалось у організації та прийняття участі у злочинному зібранні (сходці), тобто у зібранні осіб, які здійснюють злочинний плив, яка полягає у координації протиправної діяльності, у тому числі з метою розподілу доходів, одержаних злочинним шляхом, сфер злочинного впливу, вирішення конфліктних та спірних ситуацій.
Відповідно до інформації отриманої від УСР у м. Києві ДСР НП України встановлено осіб, які є підстави вважати, що вони причетні до вчинення кримінальних правопорушень та осіб у яких можуть зберігатися речові докази та документи, які як самостійно так і в сукупності з іншими доказами матимуть мати важливе значення в ході досудового розслідування, серед таких осіб встановлений ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Користується автомобілем Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_4 .
В рамках даного кримінального провадження, 22.08.2024 слідчими СУ ГУНП у м. Києві на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 в ході якого виявлено та вилучено речі і предмети, які можуть містити відомості обставин вчинення кримінального правопорушення та мати значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, а саме:
-тимчасове посвідчення військовозобов?язаного НОМЕР_1 ;
-довідка ВЛК НОМЕР_5 від 31.01.2023;
-довідка №. 1301 від 31.01.2023;
-мобільний телефон чорного кольору марки «IPhone 14PRO MAX»
IMEI НОМЕР_2 , моб. номер НОМЕР_3 .
Органом досудового розслідування під час проведення обшуку прийнято рішення про необхідність вилучення вказаних речових доказів для забезпечення подальшого повного, всебічного та об'єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, а також з'ясування об'єктивної істини по справі.
Потреба у тимчасовому вилученні виявлених під час обшуку мобільних терміналів, систем зв'язку обумовлена необхідністю проведення експертного дослідження у тому числі із можливістю відновлення видаленої інформації, оскільки вказані матеріальні об'єкти містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
22.08.2024 вищевказані документи та мобільний телефон визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження, про що винесено відповідну постанову.
Крім того, 22.08.2024 слідчим призначено кримінальному провадженні комп'ютерно-технічну експертизу, для проведення якої експертам необхідно надати вилучений під час обшуку мобільний термінал.
Таким чином, вилучені під час обшуку документи мають значення для кримінального провадження і можуть бути використаний як доказ, а також для з'ясування обставин при проведенні інших слідчих (процесуальних) дій.
Відповідно до п.7 ст. 237 КПК України, вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, до матеріалів клопотання долучена постанова слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 22.08.2024 року про визнання вилучених 22.08.2024 в ході обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме: тимчасове посвідчення військовозобов?язаного НОМЕР_1 ; довідка ВЛК НОМЕР_5 від 31.01.2023; довідка №. 1301 від 31.01.2023; мобільний телефон чорного кольору марки «IPhone 14PRO MAX» IMEI НОМЕР_2 , моб. номер НОМЕР_3 , речовими доказами у кримінальному провадженні № 42023100000000538.
Таким чином, у відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що вилучені речі та документи можуть відповідати критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Беручи до уваги вищевикладене, а також враховуючи що, прокурор у відповідності до вимог ч. 5 ст. 171 КПК України звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт вилученого майна, також з метою збереження речового доказу, та забезпечення подальшого повного, всебічного та об'єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 175 Кримінального процесуального кодексу України,-
клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно - речові докази у кримінальному провадженні № 42023100000000538 від 27.10.2023, що виявлені та вилучені слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 22.08.2024 в ході обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 з метою забезпечення їх збереження,а саме: тимчасове посвідчення військовозобов?язаного НОМЕР_1 ; довідка ВЛК НОМЕР_5 від 31.01.2023; довідка №. 1301 від 31.01.2023; мобільний телефон чорного кольору марки «IPhone 14PRO MAX» IMEI НОМЕР_2 , моб. номер НОМЕР_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1