Справа № 297/3073/24
про продовження строку тримання під вартою
05 вересня 2024 року м. Берегово
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника начальника СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071060000546 від 12 липня 2024 року, про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Берегуйфалу Берегівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не працюючого, не судимого, розлученого, громадянина України,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
встановив:
Заступник начальника СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071060000546 від 12 липня 2024 року.
В ході досудового розслідування встановлено, що 12 липня 2024 року, близько 02 год. 54 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 12.07.2024, знаходячись по місцю свого проживання, в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , де на той час знаходився ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час сварки, яка виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ними, в одній з жилих кімнат вищевказаної квартири, ОСОБА_5 схопив кухонний ніж та умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, наніс ОСОБА_8 удар ножем в область грудної клітки з права, чим самим спричинив останньому умисне тяжке тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення правої половини грудної клітки з проникненням у легеню.
Враховуючи вищенаведе, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
12.07.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
12 липня 2024 року о 11 год. 04 хв. ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 12.07.2024 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, терміном до 09.09.2024 року.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке, відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та у разі доведення його вини в ході судового слідства, останньому загрожує реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років .
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи настання кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, його виняткову зухвалість, характер дій підозрюваного є ризик, що він будь яким способом може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом затягування проведення окремих слідчих дій, вчинити інше кримінальне правопорушення з метою приховування факту своєї причетності до вчинення кримінального правопорушення.
Вищевказана обставина, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирьома країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України.
Підставою застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування вказаного запобіжного заходу не встановлено.
Підставою застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити нове кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування вказаного запобіжного заходу не встановлено.
Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам до нього необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України
А тому, слідчий просить продовжити термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, з підстав зазначених в такому та пояснив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від від п'яти до восьми років. Підозра про яку повідомлено останньому є обґрунтованою та доведеною в ході досудового слідства зібраними у кримінальному провадженні доказами. Так, існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи настання кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження та враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, його виняткову зухвалість, характер дій підозрюваного є ризик, що він будь яким способом може перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим в ході досудового розслідування ризикам.Просив клопотання задоволити, застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 визнав обставини пред'явленої йому підозри та залишив вирішення даного клопотання на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_4 заперечила проти застосування відносно її підзахисного запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, просила застосувати відносно нього менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з ізоляцією його від суспільства.
Заслухавши думку учасників судового розгляду клопотання, дослідивши матеріали такого, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.97, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом
Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1). Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, 12.07.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071060000546 відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України (а.с. 4).
12 липня 2024 року старшою слідчою СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_9 за погодженням із прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_10 . ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України (а.с. 21-23).
12 липня 2024 року о 11 годині 04 хвилин ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України був затриманий, як підозрюваний у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що стверджується копією протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12 липня 2024 року (а.с. 26-28).
Ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 12.07.2024 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, терміном до 09.09.2024 року.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, дослідженими в ході судового розгляду клопотання, зокрема:протоколом огляду місця події від 12.07.2024, протоколами допитів свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (а.с. 7-16).
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу (частина 1).
Згідно п. 4 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
При вирішенні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та тяжкість покарання, що йому загрожує.
В ході судового розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 та п. 5 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи, що йому загрожує реальна міра покарання, та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України.
Крім того, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, його виняткову зухвалість, характер дій підозрюваного, такий будь яким способом може перешкоджати кримінальному провадженню.
Разом з тим, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні, оскільки останній з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, може вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показів, і це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показів або відмови від надання таких.
Так, на думку слідчого судді, в судовому засіданні, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п 1, п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював (у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, Феррарі-Браво проти Італії, Мюррей проти Сполученого Королівства), що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Таким чином, на думку слідчого судді, у даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, з врахуванням встановлених обставин, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що ОСОБА_5 працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування вказаного запобіжного заходу не встановлено і стороною захисту, на ствердження його незадовільного стану здоров'я, доказів не надано.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, а також те, що останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає клопотання слідчої про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведеним, таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Згідно п. 1, п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосуванн та щодо злочину, який спричинив загибель людини.
При цьому, слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, тобто у вчиненні злочину, пов'язаного із застосуванням насильства, а тому вважає застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату її закінчення в межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КПК України, ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Керуючись ст. ст. 176-178, ст. 182, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Залишити без змін (продовжити) відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Берегуйфалу Берегівського району мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 38 днів.
Строк дії ухвали закінчується о 11 год. 04 хв. 12 жовтня 2024 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1