Єд. унік. № 243/7130/24
1-кс/243/723/2024
Іменем України
05 вересня 2024 року
Слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції на підставі наказу голови суду № 29 «Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області» від 10.05.2022 року, клопотання слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області старший лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженню №12024052510000793 від 03.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся слідчий СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 з вищезазначеним клопотанням.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024052510000793 від 03.09.2024, розпочатого за повідомленням лікаря МКЛ Саравацької про госпіталізовацію ОСОБА_4 з діагнозом забійна рана надбрівної дуги ліворуч, ЗЧМТ, СГМ.
03 вересня 2024 в ході проведення огляду місця події було виявлено та вилучено змиви речовини темно червоного кольору, зріз простирадла з нашаруванням речовини темно червоного кольору, сокира та горловина. Вказане майно постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Враховуючи, що зазначені речі є предметами вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі сліди його вчинення, просив накласти арешт на майно.
Прокурор ОСОБА_5 та слідчий ОСОБА_3 до судового засідання не з'явились, надали заяви про розгляд клопотання без їх участі.
Власник майна ОСОБА_6 надала заяву про проведення судового засідання без її участі, не заперечувала проти задоволення клопотання.
Дослідивши копії документів кримінального провадження, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за процесуального керівництва Слов'янської окружної прокуратури Донецької області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024052510000793 від 03.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
03.09.2024 року ст. слідчим СВ ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_7 проведено огляд приміщення будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого оглянуто та вилучено змив речовини темно червоного кольору на марлевий тампон, який було виявлено на підлозі кімнати кухні, змив речовини темно червоного кольору на марлевий тампон, виявлений на рукоятці сокири, зріз простирадла з нашаруванням речовини темно червоного кольору, сокира та горловина.
Постановою ст. слідчого СВ ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_7 від 03.09.2024, вилучене в ході огляду майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024052510000793.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Слідчий суддя зазначає, що арешт вказаного в клопотанні майна, як захід забезпечення кримінального провадження, виправдовує потреби досудового розслідування з метою виконання завдань кримінального провадження, пов'язаних із забезпеченням швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення, проведення судових експертиз, а також використання вказаного майна в якості речових доказів та його збереження.
З урахуванням доведеності слідчим правової підстави для арешту майна, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження на майно, що вилучено 03.09.2024 року в ході проведення огляду приміщення будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 12024052510000793 від 03.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
Роз'яснити, що згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 05.09.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1