Справа № 727/13/24
Провадження № 2/727/421/24
18 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді - Слободян Г.М.
за участі секретаря судового засідання - Вакарчук Т.Р.
розглянувши за правилами загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці цивільну справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ); третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (код ЄДРПОУ: 40484607, місцезнаходження: м. Київ, вул. Баговутівська, буд. 17-21) про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8); третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (код ЄДРПОУ: 40484607, місцезнаходження: м. Київ, вул. Баговутівська, буд. 17-21) про визнання споживчих договорів недійсними,-
Короткий зміст позову.
Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заявлені позовні вимоги мотивує тим, що 19.07.2021 року в особистому кабінеті на сайті Товариства з обмеженою відповідальнісю «Мілоан» ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту № 100286421. Вказує, що відповідач підтвердила прийняття умов кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора у власному кабінеті на сайті https://miloan.ua/. Посилається на те, що на підставі платіжного доручення ОСОБА_1 були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 20 000 грн. Зазначає, що кредитний договір № 100286421 від 19.07.2021 року було укладено строком на 15 днів. Посилається на те, що відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.
Зазначає, що згідно умов договору відступлення прав вимоги №10Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором №100286421 від 19.07.2021 р. на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідача. Вказує на те, що згідно договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 85750 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 20000 грн.; заборгованість за відсотками становить 63750 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 2000 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн. Позивач стверджує, що було вжито заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення адвокатської вимоги про сплату заборгованості за договором №100286421 від 19.07.2021 року на адресу ОСОБА_1 .
Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №100286421 від 19.07.2021 року у розмірі 85 750 гривень, а також судові витрати в рахунок відшкодування сплаченого судового збору в сумі 2 147,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Рух справи та позиція сторін.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 17.01.2024 року відкрито загальне позовне провадження по справі.
01.02.2024 року відповідачем ОСОБА_1 скеровано до суду відзив на позовну заяву. Вказала на те, що вона визнає позовні вимоги лише частково, а саме те, що 19.07.2021 року третя особа та вона уклали договір споживчого кредиту №100286421 на суму 20 000,00 грн. Зазначила, що визнає лише суму заборгованості лише у розмірі 20 000,00 грн., тобто отриману суму за договором, та не визнає суму нарахованих відсотків у розмірі 65 750,00 грн. Мотивувала доводи викладені у заяві тим, що позивач не надав у складі додатків до позовної заяви витягу з державного реєстру фінансових установ та копії ліцензії на надання фінансових послуг, чинних на момент видачі відповідачу споживчого кредиту. Посилається також на те, що позивач не надав доказів наявності необхідного обсягу цивільної дієздатності третьої особи при укладенні договору споживчого кредиту. Вважає, що договір споживчого кредиту не може вважатися укладеним із додержанням вимог, необхідних для його чинності, та відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України може бути визнаний недійсним. Також на думку відповідача пункти 1.5.6 та 1.6 можуть бути визнані недійсними, як такі, що суперечать Закону України «Про споживче кредитування», оскільки відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15.11.2016 року, «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.». Разом з цим, пунктами 1.5.6 та 1.6 Договору про споживчий кредит встановлено денну процентну ставку на рівні 1,25% та 5%. Вказує на те, що позивач не надав жодного доказу про те, що він є фінансовою установою, тобто внесений до державного реєстру фінансових установ; мав ліцензію на надання фінансових послуг, зокрема факторингу. Відповідач вказала, що визнає позов частково, а також надала попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла у зв'язку з розглядом справи на суму 200 гривень.
01.02.2024 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо визнання договору про споживчий кредит №100286421 від 19.07.2021 року недійсним на підставі ч.2 ст. 203 ЦК України та щодо визнання п.п.1.5.6 та 1.6 договору про споживчий кредит №100286421 від 19.07.2021 року недійсним на підставі ч.1 ст. 203 ЦК України. Щодо визнання договору про споживчий кредит №100286421 від 19.07.2021 року недійсним посилається на те, що відповідач за зустрічним позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» не надав витягу з державного реєстру фінансових установ та копії ліцензії на надання фінансових послуг, чинних на момент видачі відповідачу споживчого кредиту, а також не надав доказів наявності необхідного обсягу цивільної дієздатності третьої особи ТОВ «Мілоан» при укладенні договору споживчого кредиту. Разом з цим, позивач за зустрічним позовом вважає, що пункти 1.5.6 та 1.6 можуть бути визнані недійсними, як такі, що суперечать Закону України «Про споживче кредитування», оскільки відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15.11.2016 року, «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%», що суперечить умовам договору. Просила визнати договір про споживчий кредит №100286421 від 19.07.2021 року недійсним на підставі ч.2 ст. 203 ЦК України та визнати п.п.1.5.6 та 1.6 договору про споживчий кредит №100286421 від 19.07.2021 року недійсними на підставі ч.1 ст. 203 ЦК України, а також стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. та судові витрати в розмірі 200 грн.
09.02.2024 року представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», ОСОБА_2 скерувала на електронну адресу суду відповідь на відзив та додаткові пояснення по справі. Щодо тверджень ОСОБА_1 про те, що третя особа яка не заявляє самостійних вимог ТОВ «Мілоан», на момент укладення кредитного договору не мало достатньої цивільної дієздатності, вказує на те, що ТОВ «Мілоан» згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сформованого на сайті Опендатабот, має основний вид діяльності КВЕД 64.92 Інші види кредитування. Зазначає, що згідно пошуку в системі Опендатабот за Кодом ЄДРПОУ 40484607, позивачем отримано інформацію, що дана компанія має ліцензію на надання фінансових послуг: Фінансова компанія. Відповідно вказує, на те, що твердження відповідача щодо відсутності достатньої цивільної дієздатності у ТОВ «Мілоан» є хибними.
На спростування тверджень відповідача про визнання недійсними пунктів 1.5.6 та 1.6 кредитного договору №100286421, посилається на те, що в пункті 1.6. Кредитного договору зазначено, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідач вказує на те, що у п. 1.6. кредитного договору завищена процентна ставка яка суперечить нормам законодавства та посилається на ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», в редакції, яка почала діяти з 24.12.2024 року тобто вже після укладення кредитного договору між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан». Окрім того посилається на те, що відповідач просить визнати недійсним п.1.5.6. кредитного договору № 100286421, який взагалі не існує в даному договорі. Просить суд звернути увагу на те, що відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву не заперечує того факту, що нею було укладено Кредитний договір №100286421 від 19.07.2021 року та отримано кредитні кошти від ТОВ «Мілоан», але й надалі зловживає та не виконує взяті на себе кредитні зобов'язання. Відтак, у прийнятті зустрічного позову просить відмовити повністю у зв'язку з недоведеністю та необґрунтованістю. Позовні вимоги за первісним позовом підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 23.02.2024 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 про визнання споживчого договору недійсним.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 12.03.2024 року закрито підготовче провадження по справі.
23.04.2024 року відповідач за первісним та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 направила до суду заяву про уточнення по зустрічному позову. Зазначила, що відкликає позовну вимогу про визнання недійсними пунктів 1.5.6 та 1.6 кредитного договору №100286421 від 19.07.2021 року недійсним на підставі ч.1 ст. 203 ЦК України; позовну вимогу щодо визнання договору про споживчий кредит №100286421 від 19.07.2021 року недійсним на підставі ч.2 ст. 203 ЦК України - підтримує.
23.04.2024 року позивач по зустрічному позову ОСОБА_1 скерувала до суду письмові пояснення, в яких посилалась на те, що наданий витяг з сайту Опендатабот про те, що у ТОВ «МІЛОАН» є чинна ліцензія вважає недостовірним доказом, оскільки база даних Опендатабот - це результат роботи приватної компанії з обробки даних. Вважає, що в цій базі даних після обробки інформації може міститись обмежена інформація про той чи інший статус або не достовірна інформація - це не відомо, так як державні органи, що уповноважені вести той чи інший державний реєстр, не відповідають за якість обробки інформації цією приватною компанією. Вказує на те, що позивач в якості доказу того, що ним була отримана ліцензія надав копію Розпорядження Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 31.03.2020 року №594, однак він не підтверджує чинність свідоцтва про включення до реєстру фінансових установ та чинність ліцензії на фінансові послуги на момент укладення договору факторингу №10Т від 13.10.2021 року. Вважає, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» не підтвердило своє право на укладення договору факторингу, не надавши докази наявності чинних на момент укладення договору факторингу витягу з реєстру фінансових установ та відомостей про чинність ліцензії на надання фінансових послуг станом на 13.10.2021, а тому позивач за первісним позовом не мав права бути позивачем, що може бути самостійною підставою для відмови в позові. На думку позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» не мав підстав виступати позивачем за первісним позовом у даній справі, проте у зв?язку з тим, що цивільним процесуальним кодексом не передбачено заміну неналежного позивача на належного, вважає, що є підстави для відмови позивачу за у задоволенні первісного позову. Просить суд при винесенні рішення, що буде передбачати стягнення з позивача по зустрічному позову коштів, врахувати її життєві обставини та при ухваленні рішення використати можливість розстрочення виконання рішення, оскільки на даний момент у неї є можливість сплачувати максимально 2000 грн. на місяць.
У судове засідання представник позивача за первісним позовом та представник відповідача за зустрічним позовом, ОСОБА_2 не з'явилася, однак скерувала до суду заяву про розгляд справи без участі представника. Зазначила, що заявлені вимоги за первісним позовом підтримують та просила задовольнити повністю, в задоволенні зустрічного позову просила відмовити повністю, посилаючись на обставини вказані у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових додаткових поясненнях по зустрічному позову.
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним - ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце розгляду справи. Відповідач неодноразово скеровувала до суду письмові заяви про перенесення судового засідання у зв'язку з неможливістю підготуватися до нього належним чином через настання важких життєвих обставин. У матеріалах справи містяться письмові пояснення відповідача, в яких вона просила суд при винесення рішення врахувати її складні життєві обставини, а судові засідання проводити за її відсутності. В задоволенні первісного позову просила відмовити повністю, а вимоги за зустрічним позовом задовольнити з підстав викладених у позові.
Суд дослідивши матеріали справи, подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зважає на наступне.
Досліджені судом докази та застосовані норми права.
Судом належними та допустимими доказами встановлено, що 19.07.2021 року в особистому кабінеті на сайті Товариства з обмеженою відповідальнісю «Мілоан» https://miloan.ua/, ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту №100286421. ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу ОСОБА_1 електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтвердила прийняття умов кредитного договору №100286421 від 19.07.2021 року. Тобто 19.07.2021 року відповідач ОСОБА_1 уклала договір про споживчий кредит №100286421 від 19.07.2021 р. з ТОВ «Мілоан», у зв'язку з чим їй були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 20 000 грн. (а.с.26-32).
Згідно умов Договору відступлення прав вимоги №10Т, ТОВ «Мілоан» (ЄДРПОУ: 40484607) відступило право вимоги за кредитним договором №100286421 від 19.07.2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746), а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 (а.с.14-16, 8-13).
У відповідності до розрахунку заборгованості за кредитним договором №100286421 від 19.07.2021 року та договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») заборгованість за кредитним договором становить 85 750 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 20 000 грн.; заборгованість за відсотками становить 63750 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 2000 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн. (а.с.36).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сформованого на сайті Опендатабот, ТОВ «Мілоан» має основний вид діяльності КВЕД 64.92 Інші види кредитування. Зазначає, що згідно пошуку в системі Опендатабот за Кодом ЄДРПОУ 40484607, позивачем отримано інформацію, що дана компанія має ліцензію на надання фінансових послуг: Фінансова компанія (а.с.88-89).
Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 08.05.2013 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_1 (а.с.137) та має дитину-інваліда з підгрупою «А», що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_3 від 13.07.2022 року (а.с.138-139).
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до положень ст.ст. 12,13,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно ст. 16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України). Тобто, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною ч.1 ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Статтею 512 Цивільного кодексу України визначені підстави заміни кредитора у зобов'язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.
Відповідно до вимог ст. ст. 512-514 ЦК України новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов'язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.
Як встановлено судом, згідно умов договору відступлення прав вимоги №10Т , ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором №100286421 від 19.07.2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 85 750 грн.
Частиною 1 статті 1077 ЦК України, визначено поняття договору факторингу, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Предметом Договору факторингу в понятті ч. 1 ст.1078 ЦК України є право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 уклала договір про споживчий кредит №100286421 від 19.07.2021 р. з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення ОСОБА_1 були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 20 000 грн.
У відзиві на позов відповідачка ОСОБА_1 підтвердила факт укладення договору та визнала заборгованість за договором у сумі 20 000,00 гривень, тобто фактичну заборгованість за тілом кредиту, однак не визнала заборгованість за відсотками.
Згідно п.1.1. Кредитного договору № 100286421, кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. Договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/ терміни, що визначені Договором.
Пунктом 1.5.2. Кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом 3750,00 грн. які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. У пункті 1.6. Кредитного договору зазначено, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
У відповідності до п. 2.2.1. Кредитного договору, позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1 - 1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3. Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6. Договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3. Договору.
Законом України «Про споживче кредитування», який діяв на момент укладення кредитного договору № 100286421, а саме ч. 2 ст. 8 даного Закону передбачено, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються в тому числі і доходи кредитодавця у вигляді процентів.
Тобто, відповідач свої доводи мотивувала тим, що у п. 1.6. кредитного договору завищена процентна ставка яка суперечить нормам законодавства та посилалася на ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», в редакції, яка почала діяти з 24.12.2024 року тобто вже після укладення кредитного договору між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан».
Що стосується тверджень позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 щодо визнання договору про споживчий кредит №100286421 від 19.07.2021 року недійсним на підставі ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу, суд зважає на наступне.
Частиною 2 статті 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. У юридичної особи правоздатність і дієздатність виникають одночасно від моменту її створення і припиняються також одночасно від дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її створення чи припинення відповідно.
Судом належними та допустимими доказами встановлено, що Товариство з обмежено відповідальністю «Мілоан» згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сформованого на сайті Опендатабот, має основний вид діяльності КВЕД 64.92 Інші види кредитування, що включає в себе: фінансову діяльність із наданням позик небанківськими фінансовими установами, при якій надання кредиту може приймати різні форми, такі як позики, іпотечні кредити під заставу, кредитні картки тощо, з наданням такого спектра послуг; надання споживчих кредитів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» правомірно набуло права вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 85 750 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 20 000 грн.; заборгованість за відсотками становить 63750 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 2000 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, після укладення договору факторингу №10Т від 13.10.2021 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Мілоан», згідно якого право вимоги за кредитним договором № 100286421 від 19.07.2021 р. перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс», останній ніяких нарахувань за кредитним договором не здійснював, а просить стягнути ту суму заборгованості, яка виникла у ОСОБА_1 перед первісним кредитором.
Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в Кредитному договорі, було направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору, однак відповідач ОСОБА_1 не виконала свого обов'язку по поверненню наданого їй кредиту в строки, передбачені кредитним договором.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 «…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Що стосується понесених судових витрат.
Згідно положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із проведенням експертизи.
Нормами ЦПК України передбачено, що кожна із сторін судового процесу має право на професійну правничу допомогу.
В силу вимог ч.4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
Судом встановлено, що позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до АДВОКАТСЬКОГО БЮРО «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ» задля отримання професійної допомоги для можливості правильного формування та подання процесуальних документів до суду, що підтверджується договором №42649746 про надання правової допомоги від 11.12.2023 року (а.с.18-20), згідно п.4.9 Договору №42649746 витрати на правову допомогу складають 6 000,00 грн., що також підтверджується детальним описом робіт (наданих послуг) адвокатом від 11.12.2023 року (а.с. 21-23).
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вказаними вище доказами підтверджено надання АБ «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ» послуг з професійної правничої допомоги позивачу ТОВ «Діджи Фінанс» на підставі договору про надання правової допомоги №42649746 від 11.12.2023 року.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи докази подані позивачем на підтвердження отримання правничої допомоги, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 6 000,00 гривень є доведеним та обґрунтованим, а також таким, що підтверджується поданими доказами.
Разом з цим, згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесений ним судовий збір у розмірі 2147,20 грн., що підтверджуються квитанцією №6143 від 18.12.2023 року (а.с.5).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У справі Дж. К. та інші проти Швеції (J.K. And Others v. Sweden) ЄСПЛ розкрив загальні рамкові та дефініційні питання стандарту доказування, зокрема зазначивши, що у цивільних справах суддя повинен вирішити справу на основі «балансу ймовірностей» - немає необхідності, щоб суддя мав бути повністю переконаний у істинності кожного фактичного твердження заявника, достатньо того, щоб на підставі доказів, представлених заявником цілком ймовірно можливо б було дійти висновку, що вимога цього заявника є достовірною.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки відповідачем ОСОБА_1 взяті перед ТОВ «Діджи Фінанс» зобов'язання, встановлені кредитним договором №100286421 від 19.07.2021 року, у розмірі 85 750 гривень, добровільно не виконано і заборгованість за кредитом не сплачена, з урахуванням наведених вимог закону, слід стягнути з останньої на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість у загальному розмірі 85750 гривень.
У відповідності до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.
Таким чином, на основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення у повному обсязі, разом з цим, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8; IBAN: НОМЕР_4 в АТ «СЕНС БАНК» МФО: 300346) заборгованість за Кредитним договором №100286421 від 19.07.2021 року у розмірі 85750 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8; IBAN: НОМЕР_4 в АТ «СЕНС БАНК» МФО: 300346) сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 грн, документально підтверджений платіжною інструкцією №6143 від 18.12.2023 року (а.с.5), а також витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 гривень.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8); третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (код ЄДРПОУ: 40484607, місцезнаходження: м. Київ, вул. Баговутівська, буд. 17-21) щодо визнання недійсним договору про споживчий кредит №100286421 від 19.07.2021 року, стягненні судових витрат відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 26.07.2024 року.
Суддя Слободян Г.М.