Справа № 716/1262/24
05.09.2024 року місто Заставна
Слідчий суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2024 року за №12024262020002300 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України за підозрою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Волковичі Рославського району Смоленської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, електрика-дизеліста польової лазні 2 взводу матеріального забезпечення групи матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , солдата, розлученого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про продовження строку тримання під вартою,
04.09.2023 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором, про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
В обґрунтування клопотання посилався на те, що 08.06.2024 року, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «MITSUBISHI OUTLANDER», номерний знак НОМЕР_2 , рухався по автодорозі Т 2615 сполученням «Заліщики-Городенка» поза межами населеного пункту села Рудка Чернівецького району Чернівецької області зі сторони села Рудка Чернівецького району Чернівецької області у напрямку міста Городенка Івано-Франківської області, зі швидкістю, що перевищує максимально допустиму поза межами населеного пункту, наближаючись до заокруглення дороги в право проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, не впорався із керуванням та допустив виїзд за межі проїжджої частини дороги вліво із подальшим перекиданням транспортного засобу, внаслідок чого пасажиру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому основи черепа, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння.
Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_4 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог п.10.1, п.12.2, та п.12.6 (г) ПДР, які безпосередньо перебувають у причинному зв'язку з наслідками.
08.06.2024 відомості про вказану подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024262020002300 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент їх заподіяння.
08.06.2024, о 12 годин 10 хвилин годин ОСОБА_4 , 23.08.1985 року затримано в порядку ст.208 КПК України, (безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення), а 09.06.2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України.
20.06.2024 кримінальне провадження було перекваліфіковано з ч.2 ст.286-1 КК України на ч.3 ст.286-1 КК України, у зв'язку зі смертю 18.06.2024 року потерпілого ОСОБА_8 ..
Ухвалою слідчого судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 10.06.2024 року до ОСОБА_4 застосовано, а ухвалою від 05.08.2024 року - продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
09.09.2024 року строк дії ухвали слідчого судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 05.08.2024 року спливає.
Посилаючись на те, що строк дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_4 закінчується, а досудове розслідування на даний час не завершене, а також на продовження існування ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, просив продовжити строк запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді тримання під вартою без визначення застави.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_9 не заперечували щодо задоволення клопотання.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, суд дійшов до наступного висновку.
09.06.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України.
20.06.2024 дії ОСОБА_4 у кримінальному провадженні було перекваліфіковано з ч.2 ст.286-1 КК України на ч.3 ст.286-1 КК України, у зв'язку зі смертю потерпілого ОСОБА_8 ..
На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а тому, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Ухвалою слідчого судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 05.08.2024 року ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09.09.2024 року без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 05.09.2024 року продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до п'яти місяців, тобто до 09.11.2024 року.
Відповідно до ст.199 КПК України, не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (ст.183 КПК України).
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, має оцінити обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Оцінюючи клопотання прокурора на предмет його обґрунтованості, слідчий суддя виходить із сутності підозри, тяжкості покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, міцності її соціальних зв'язків, наявності у неї постійного місця роботи або навчання, репутації, майнового стану, наявності попередніх судимостей, наявності повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, ризику повторення протиправної поведінки тощо.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого і вказаний злочин є тяжкими, характеризуються суспільною небезпечністю та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
Дані про особу підозрюваного свідчать про те, що ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв'язків, адже до затримання не навчався, не працював, не був одруженим. Репутація підозрюваного вказує на те, що він до кримінальної відповідальності раніше не притягався, є військовозобов'язаним, має пільги встановлені для учасників бойових дій.
Враховуючи викладене, дані про особу підозрюваного, тяжкість інкримінованого злочину та його суспільну небезпечність, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора про продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою є обґрунтованим.
Адже, суворість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, вказує на те, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, а це є суттєвим елементом при оцінюванні вказаного ризику.
Крім того, будучи військовозобов'язаним та нехтуючи положеннями Конституції України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик впливу на свідків, на переконання слідчого судді, також виключати не можна, бо досудове розслідування не завершене, свідки кримінального правопорушення не допитані, а отже є можливість схилити їх до надання неправдивих пояснень задля пом'якшення чи уникнення кримінальної відповідальності.
Вищенаведені обставини щодо тяжкості інкримінованого злочину, даних про особу підозрюваного вказують на те, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, а інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти наведеним у клопотанні ризикам.
І таке рішення суду забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Тяжкість деяких злочинів виправдовує попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу (справа «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).
За таких обставин клопотання про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню.
Оскільки кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 спричинило загибель людини, то суд вважає недоцільним визначати заставу, як альтернативний запобіжний захід.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177,178, 182, 196-197 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2024 року за №12024262020002300 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор» терміном до 03.11.2024 року без визначення розміру застави.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її проголошення та направити до Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1