Справа № 127/26968/24
Провадження № 2-а/127/232/24
"29" серпня 2024 р.м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області, в складі:
головуючого судді Михайленка А.В.,
при секретарі Решкатюк Л.О.,
адвоката Гончарова М.В.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом адвоката Гончарова Михайла Васильовича, поданим в інтересах ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Любчика І.М., УПП у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 2497069 від 28.06.2024 про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
15.08.2024 адвокат Гончаров М.В. звернувся до суду з позовом до інспектора 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Любчика І.М., УПП у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 2497069 від 28.06.2024 про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Позов мотивовано тим, що 28.06.2024, інспектором УПП у Вінницькій області було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
На думку адвоката притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є незаконним, а постанова серії ЕНА № 2497069 підлягає скасуванню, оскільки відповідачем було порушено порядок розгляду справи, не надіслано копію постанови, постанову винесено за відсутності позивача. Враховуючи вищевикладене, адвокат просив скасувати вищевказану постанову.
Ухвалою суду від 19.08.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
28.08.2024 на адресу суду надійшов відзив з додатками та відеозаписом, поданий представником відповідача ОСОБА_2
Адвокат Гончаров М.В. в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача Ковальчук Д.О. в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином. Однак у відзиві зазначив, що проти задоволення позову заперечує.
Заслухавши думку адвоката, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, відзив на позовну заяву, суд прийшов наступного висновку.
Відповідно до постанови ЕНА № 2497069 від 28.06.2024, винесеної інспектором УПП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Любчиком І.М., позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.
Згідно обставин справи, 28.06.2024 о 17:36 год. в м. Вінниця, по вул. Соборна 91 водій ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив вимоги р.33 ПДР України, відповідальність за яке, передбачена за ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до п.2 розділу 4 інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015р. №1395, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати ст.283 КУпАП.
Обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Також, ч. 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Правилами Дорожнього Руху ( ПДР ) України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюється єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.3.34. р. 33 ПДР України, забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС ) визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
До суду відповідачем надано відзив на позовну заяву з додатками котрі були дослідженні судом, зокрема оглянуто відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який міститься на CD-диску. З вказаного відеозапису встановлено, що під час патрулювання інспектором УПП у Вінницькій області було зупинено ОСОБА_1 та роз'яснено, що останнім порушено вимоги знаку 3.34 «Зупинку заборонено». ОСОБА_1 свою вину заперечував, посилаючись на те, що він є водієм таксі. Однак останнім документально не підтверджено вказаний факт. Відповідно до р. 30 ПДР України, транспортний засіб, який здійснює перевезення повинен мати розпізнавальні знаки «Таксі» - квадрати контрастного кольору (сторона - щонайменше 20 мм), які розміщені у шаховому порядку у два ряди. Знак встановлюється на даху транспортних засобів або наноситься на боковій їх поверхні. При цьому повинно бути нанесено щонайменше п'ять квадратів. Разом з тим, з відеозапису встановлено, що автомобіль позивача не має відповідних розпізнавальних знаків та ліцензії на здійснення перевезень.
Також з вказаного відеозапису встановлено, що розгляд справи проведено належним чином, позивачу роз'яснено причини зупинки, його права, повідомлено строки на оскарження. На відеозаписі також чітко зафіксовано, що позивач від отримання постанови відмовився, про що зазначено у постанові, однак про факт винесення постанови ОСОБА_1 було відомо. Також з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 скористався своїм правом на оскарження та звернувся до УПП у Вінницькій області з заявою про оскарження винесеної постанови. За результатами розгляду листом від 09.07.2024 № Ю-705/41/21/02-2024 ОСОБА_1 повідомлено, що у скасуванні постанови відмовлено.
У даному випадку суд приймає у якості належних та допустимих доказів відео файли з фіксацією, оскільки відеозапис здійснено безперервно, зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення та пояснення ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу на те, згідно з сталою практикою ЄСПЛ, незгода позивача з поставленим йому в провину порушенням ПДР України не звільняє його від обов'язку виконувати вимоги правил дорожнього руху.
Так у рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що 28.06.2024 на момент розгляду справи відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, дії працівників поліції відповідали вимогам Правил дорожнього руху України, Кодексу адміністративного України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, а адміністративне стягнення було накладено правомірно.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, при цьому розмір штрафу відповідає санкції ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Із врахуванням встановлених обставин та наведених вище положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2497069 від 28.06.2024 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 340 грн. за вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП є законною та не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.122, 245, 251, 252, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.9, 12, 73-77, 90, 229, 242, 244-246, 262, 286 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову адвоката Гончарова Михайла Васильовича, поданого в інтересах ОСОБА_1 до інспектору 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Любчика І.М., УПП у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 2497069 від 28.06.2024 про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя