ЄУ № 712/7383/24
Провадження №2-а /712/106/24
03 вересня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси
у складі головуючого судді Стеценко О.С.,
за участю секретаря Дубини В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до відповідача, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №17 від 05.06.2024.
У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 05.06.2024 позивач з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі за текстом ІНФОРМАЦІЯ_3 ) для отримання військово-облікового документу серії ГГ №119559, який було вилучено 31.05.2024 під час оновлення його облікових даних, але відносно позивача головним спеціалістом відділення офіцерів запасу і кадрів прапорщиком ЗСУ ОСОБА_2 було складено протокол №17 від 05.06.2024 про те, що: «18 березня 2004 року знявся з військового обліку в м. Бровари Київської області, з того часу не перебував на військовому обліку, чим порушив правила військового обліку, затверджені Постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487 та Закон України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Указані дії кваліфіковані за ч.3 ст. 210 КУпАП.
Постановою №17 від 05.06.2024 позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн. за те, що «Ст. лейтенант юстиції ОСОБА_1 знявся з військового обліку офіцерів запасу 18.03.2004 року в м. Бровари Київської області та не став на військовий облік. З 18 березня 2004 року на військовому обліку не перебував, чим порушив правила військового обліку, затверджені Постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487 та Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу».
З 1987 по 1989 рік позивач проходив строкову військову службу в Збройних силах СРСР і звільнений в запас у званні рядовий. З 1994 по 2000 рік він проходив військову службу на офіцерських посадах у слідчих підрозділах органів Служби безпеки України та звільнений у запас за ст. 65 п. «з» наказом Голови СБУ №1187 від 21.08.2000 у званні старший лейтенант юстиції. 21.11.2001 ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачу видано військовий квиток офіцеру запасу НОМЕР_1 , поставлено на облік із визначенням військовооблікової спеціальності за напрямком «850100 - юридичний профіль». 18.03.2004 позивач знявся з військового обліку в Черкаському МВК у зв'язку із зняттям із реєстрації за місцем проживання у м. Черкаси, а 05.10.2004 позивач зареєстрував своє місце проживання у м. Черкаси і для постановки на облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 не звертався, хоча особова справа залишалася в Черкаському МВК. Отже, як зазначає позивач, він дійсно в жовтні 2004 року порушив правила військового обліку, які діяли на той час.
Станом на 30.11.2014 позивачу виповнилося 45 років.
Отже, з 2015 року позивач як офіцер запасу молодшого офіцерського складу не повинен був знаходитися на військовому обліку в Черкаському МВК.
З 2015 року позивач вважав, що за досягненням граничного віку перебування в запасі як офіцер (молодший офіцерський склад) йому не було потрібно поновлюватися на обліку у військовому комісаріаті за місцем проживання.
28.05.2024 через мобільний застосунок «Резерв+» позивач направив до ІНФОРМАЦІЯ_6 запит на оновлення даних та отримав в цей самий день підтвердження про оновлення даних, що свідчило про те, що він перебував на обліку та знятий з обліку.
З 05.06.2024 позивача поставили на облік офіцерів запасу.
Позивач зазначає, що оскаржувана постанова, яка винесена на підставі протоколу, не містить інформації про місце, час вчинення адміністративного правопорушення, а також не зазначено нормативний акт (окрім його назви), який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Норма ст. 210 КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Всупереч вказаному, оскаржувана постанова не містить вказівки на жодну спеціальну норму нормативно-правового акту, яка була порушена.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідачем не з'ясовано всіх обставин, за яких було вчинено правопорушення та які мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол №17 від 05.06.2024 складений відносно позивача за ч.3 ст. 210 КУпАП головним спеціалістом відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 , яка не є його уповноваженим керівником і не наділена правом складати протоколи про адміністративне правопорушення.
Зазначає, що стаття 210 КУпАП «Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку», за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності 05.06.2024, почала діяти з 19.05.2024.
Короткий зміст заперечень відповідача
У відзиві на позов відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що 05.06.2024 громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення військово-облікових даних. У ході уточнення військово-облікових даних було з'ясовано, що ОСОБА_1 18.03.2004 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про зняття з військового обліку у м. Бровари Київської області, згідно Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів зобов'язаний був стати на облік військовозобов'язаних протягом 7 днів. Згідно даних військового квитка було встановлено, що він не перебував на військовому обліку військовозобов'язаних з 2004 року по 2024 рік, указані дії призвели до порушення вимог Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487.
Протокол про адміністративне правопорушення за ст.210 КУпАП склала уповноважена посадова особа, головний спеціаліст відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_6 працівник ЗСУ ОСОБА_4 , згідно вимог ст.254 КУпАП.
Свідками правопорушення, яке було виявлене 05.06.2024, стали майор ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вони були ознайомлені з матеріалами справи та підтвердили, що згідно поданих заяв громадянина ОСОБА_1 останній не перебував на обліку з 2004 по 2024 роки, чим здійснював дії щодо ухиляння від військового обліку.
Позивач особисто надав пояснення в протоколі та підтвердив, що положення ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП йому доведені та зрозумілі, а також підтвердив факт свого не перебування на військовому обліку. Заяв, клопотань та зауважень до змісту протоколу та обставин справи не заявляв, документів, які бажає долучити до протоколу, не надавав, лише зазначив, що буде оскаржувати всі дії в суді.
Справу про адміністративне правопорушення стосовно громадянина ОСОБА_1 розглядав начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 полковник ОСОБА_7 і, враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП, в особливий період, постановив за порушення правил військового обліку в умовах особливого періоду притягнути його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП шляхом накладення штрафу у мінімальному передбаченому розмірі у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Відповідач зазначає, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово- облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст.235 КУпАП).
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст.246 КУпАП).
Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності (ст.254 КУпАП).
Відповідач зазначає, що правопорушник тривалий час не виконував свої обов'язки, ухилявся від військового обліку, однак указане було виявлено лише після прибуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 , так як військово-обліковий документ перебуває у військовозобов'язаного, а саме 05.06.2024, тому строки розгляду справи не порушено.
Заяви та клопотання сторін
02.09.2024 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 червня 2024 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 червня 2024 року позивачу продовжено строк для усунення недоліків.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 червня 2024 року провадження у справі відкрито та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні без виклику сторін.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 вересня 2024 року у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Фактичні обставини, встановлені судом
Відносно позивача 05.06.2024 складено протокол про адміністративне правопорушення № 17, згідно якого 18 березня 2004 року ОСОБА_1 знявся з військового обліку в м. Бровари Київської області, з того часу не перебував на військовому обліку. Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Згідно указаного протоколу ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КупАП, останнього повідомлено, що розгляд справи відбудеться 05.06.2024.
Позивач надав пояснення, зазначені у протоколі, згідно яких він з протоколом не погоджується, усі пояснення надасть у суді.
Постановою № 17 від 05.06.2024 у справі про адміністративне правопорушення накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн.
Відповідно до фабули вчиненого правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за: «Ст. лейтенант юстиції ОСОБА_1 знявся з військового обліку офіцерів запасу 18 березня 2004 року в м. Бровари Київської області та не став на військовий облік. З 18 березня 2004 року на військовому обліку не перебуває, чим порушив правила військового обліку, затверджені Постановою КМУ від 31.12.2022 № 1487 та Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Відповідно до довідки СБУ № 11/32 від 31.10.2000 ОСОБА_1 з 21.11.1994 по 23.08.2000 перебував на слідчій роботі в УСБУ в Черкаській області.
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 наказом голови СБУ від 21.08.2000 звільнений у запас за власним бажанням. Узято на облік 21.11.2001 Черкаським МВК Черкаської області, знято з обліку 18.03.2004 в Київській області м. Бровари, узято на облік 05.06.2004 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як вбачається з розписки № 204 від 05.06.2024, у ОСОБА_1 прийнятий військово-обліковий документ з метою уточнення облікових даних.
Як вбачається з розписки № 223 від 10.06.2024, у ОСОБА_1 прийнятий військово-обліковий документ з метою постановки на військовий облік.
18.03.2004 ОСОБА_1 надав заяву про зняття його з військового обліку у зв'язку з вибуттям на постійне місце проживання в м. Бровари Київської області.
05.06.2024 ОСОБА_1 надав заяву про прийняття його на військовий облік у зв'язку з тим, що він прибув у м. Черкаси на постійне місце проживання.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 114 від 25.12.2023 призначено посадових осіб ТЦК, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема, ОСОБА_8 .
Оцінка аргументів учасників сторін
Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час та місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові документи; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, вказаним вимогам Кодексу України про адміністративне правопорушення постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не відповідає.
Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідальність за ч. 3 ст. 210 КУпАП настає за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
У порушення ст. 283 КУпАП відповідачем не зазначено місце вчинення правопорушення та не зазначено кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Суд зазначає, що диспозиція ст. 210 КУпАП відсилає до інших законодавчих чи нормативно-правових актів.
Відповідно, у протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути зазначено, які конкретно правила щодо військового обліку, передбачені, зокрема, Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», іншими актами законодавства, були порушені.
У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 порушив Закон України «Про військовий обов'язок та військову службу». При цьому, відповідачем не зазначено конкретну норму указаного Закону, яку порушив позивач.
Крім того, відповідач зазначає, що позивачем порушено правила військового обліку, затверджені Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, без зазначення конкретної норми указаної постанови.
Суд також акцентує увагу на тому, що інкриміноване позивачу адміністративне правопорушення є триваючим, яке розпочалося з 18.03.2004, однак відповідач не зазначає будь-який нормативно-правовий акт, який був чинний станом на 18.03.2004, який порушив позивач.
Порушити вимоги Постанови КМУ від 30.12.2022 № 1487 позивач міг лише з 05.01.2023 (з дати набрання чинності Постанови КМУ).
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 1 ст.277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ч.1 ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Матеріали справи містять докази того, що відповідачем порушені права позивача щодо об'єктивного розгляду справи.
Так, позивач не був належним чином своєчасно повідомлений про розгляд відносно нього справи про притягнення до адміністративної відповідальності. Розгляд справи відбувся в день прибуття до відповідача, протокол про адміністративне правопорушення № 17 від 05.06.2024 містить лише посилання на дату розгляду справи, однак час розгляду справи у протоколі не зазначений, що призвело до порушення процедури виклику особи.
Указане свідчить про формальне ставлення відповідача до розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки відповідач у такий короткий термін склав протокол про адміністративне правопорушення, допитав свідків, зазначених у протоколі, відібрав пояснення від ОСОБА_1 , розглянув справу про адміністративне правопорушення, що підтверджує, що розгляд справи відбувся формально без дотримання вимог Закону.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №676/752/17, від 21.03.2019 у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а, у справі №482/9/17 та від 06.02.2020 у справі №205/7145/16-а.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а, від 31.03.2021 у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 у справі №465/5145/16-а.
Позивач у вказаний строк повідомлений не був, справу було розглянуто одразу після складення протоколу відносно нього, що позбавило позивача права на захист, права на підготовку до розгляду справи, надання доказів тощо.
У статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення від 05.06.2024 свідками правопорушення є ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Однак, матеріали справи не містять пояснень вказаних свідків, що унеможливлює встановити, про що конкретно вони свідчили, а отже достеменно пересвідчитися в належності та допустимості доказів, а також їх достатності для встановлення вини позивача.
Такими діями уповноважена особа ІНФОРМАЦІЯ_2 порушив права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому порушено і порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення (Аналогічний висновок викладений у Постанові ВС КАС від 18.02.2020 у справі № 524/9827/16-а).
Розгляд справи проведений на місці, без підготовки та надання позивачу часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують його особу, інших доказів по справі, що порушує права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, внаслідок чого при винесенні постанови відповідачем не було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, наявність умислу, майновий стан, строки притягнення до адміністративної відповідальності та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, відповідачем не спростовано. Доказів того, що відповідач діяв правомірно і розглянув справу відповідно до вимог законодавства, суду не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з ч. 3 ст. 78 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ч. 2, ч. 5 ст. 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано доказів обґрунтованості оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування оскаржуваної постанови є законними та обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню в частині скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та у зв'язку з тим, що зазначені вище недоліки при винесенні оскаржуваної постанови позбавляють суд можливості перевірити законність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому справу слід надіслати на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судові витрати
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн.
Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином з відповідача користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню половина від суми судових витрат понесених позивачем.
Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови задовольнити частково.
Постанову № 17 від 05.06.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_9 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати та справу направити на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 302 грн. 80 коп.
У іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 - АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.С. Стеценко