Справа № 147/684/24
Провадження № 2/147/240/24
про залучення співвідповідача
05 вересня 2024 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Борейко О. Г.,
із секретарем Прокопенко В. М.,
під час розгляду у відкритому підготовчому засіданні в залі суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , про визнання права власності на частину земельної ділянки необхідної для обслуговування частки нежитлового приміщення,
10 травня 2024 року в провадження судді Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , про визнання права власності на частину земельної ділянки необхідної для обслуговування частки нежитлового приміщення.
Ухвалою судді від 10 травня 2024 року провадження у справі відкрито, з дня постановлення ухвали почате підготовче провадження.
21.05.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому заявлене клопотання про закриття провадження у справі №147/684/24, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв'язку з тим, що набрало сили рішення суду, постановлене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
27.05.2024 надійшла відповідь на відзив, з якою надіййшло клопотання про залучення співвідповідача ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 08.07.2024 постановлено: продовжити на 30 (тридцять) днів строк проведення підготовчого провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , про визнання права власності на частину земельної ділянки необхідної для обслуговування частки нежитлового приміщення; заяву представника позивача - адвоката Конякіна Михайла Сергійовича про відкладення слухання справи - задовольнити; підготовче засідання у справі відкласти на 10 годину 00 хвилин 23 липня 2024 року, про що повідомити учасників справи в установленому законом порядку.
Ухвалою суду від 23 липня 2024 року постановлено: задовольнити клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Конякіна Михайла Сергійовича про витребування доказів; витребувано від державного реєстратора Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області: відомості про повне ім'я, місце проживання або перебування, РНОКПП ОСОБА_4 ; відкладено підготовче засідання у справі.
09 серпня 2024 року на виконання вимог ухвали суду від Тростянецької селищної ради надійшла відповідь №05-15/1496 від 07.08.2024.
Позивач ОСОБА_1 у підготовче засідання не з'явився. 05 вересня 2024 року до суду надійшла заява його представника - адвоката Конякіна М. С., у якій він просить розглянути подане ним клопотання про залучення співвідповідача та з урахуванням наданої відповіді Тростянецької селищної ради залучити ОСОБА_4 до участі у справі як свіввідповідача. Подане клопотання розглянути без участі позивача та його представника.
Відповідач ОСОБА_2 у підготовче засідання не з'явилася.
Третя особа ОСОБА_3 у підготовче засідання не з'явилася. 19 червня 2024 року подала до суду заяву про проведення розгляду справи без її участі.
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Фіксування судового засідання технічним засобом не здійснюється, у зв'язку із неявкою в підготовче засідання всіх учасників справи, що узгоджується з вимогами ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Щодо закриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою №48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Закриття провадження у справі можливе лише за умови, якщо рішення, що набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто співпадають сторони, предмет і підстави позовів.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення, а підстава - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
При визначенні підстави позову як елементу його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.
Отже, відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду чинності.
Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв'язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість подальшого судового розгляду справи.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідачів щодо якої вона просить ухвалити рішення, а підставою - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Виходячи з наведеного, якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов'язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов'язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов'язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі №200/8461/15-ц (провадження №61-7479св18).
Як видно із матеріалів справи ОСОБА_1 вже звертався з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самоствійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання права власності на частину земельної ділянки (справа №147/61/22).
У справі №147/61/22 в якості підстави для відмови у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанцій вказав на те, що для вирішення питання про право власності ОСОБА_1 на частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташована його частина нежитлового приміщення, та на частину земельної ділянки, необхідної для обслуговування цієї частини будівлі, позивачем мали б бути заявлені до вирішення судом відповідні клопотання для конкретного визначення цих часток земельної ділянки, зокрема з огляду на розташування належних йому приміщень на другому поверсі будівель. Йдеться про проведення у справі судових експертиз, без яких вирішити порушені вимоги неможливо. Однак такі вимоги ним не заявлялися, відповідні докази не представлялися та не забезпечувалися. Вимоги позивача стосуються не того предмета спору, за яким його вимога може бути задоволена відповідно до ст. 120 ЗК україни, ст. 377 ЦК України. ОСОБА_1 претендує виключно на визначення за ним права власності на 36/100 часток усієї земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0,0450 га по АДРЕСА_1 . Така вимога позивача задоволенню не підлягає.
Суд звертає увагу, що вирішення спору та дослідження доводів сторін по суті заявлених позовних вимог без належного визначення складу учасників є недоцільним, оскільки це не призводить до належного захисту порушеного права.
Оскільки у цій справі коло відповідачів змінилося, вимоги до ОСОБА_4 у справі №147/61/22 по суті не вирішувались, оскільки відбулася зміна власника спірної земельної ділянки, про залучення нового власника у якості співвідповідача заявлено позивачем, тому суд відхиляє доводи відзиву на позовну заяву щодо необхідності закриття провадження у справі №147/684/24 у зв'язку з тотожністю позовів.
Щодо клопотання про залучення співвідповідача.
Частиною 1 статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін (позивача та відповідача).
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, процесуальний закон наділяє правом заміни відповідача або залучення належного відповідача виключно позивача і відповідно до положень ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Частиною 4 ст. 51 ЦПК України визначено, що про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі №372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц). Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року в справі №761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
За таких обставин, суд вважає, що з урахуванням положень ст. 51 ЦПК України, клопотання представника позивача про залучення співвідповідачем до участі у цій цивільній справі - ОСОБА_4 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 278 ЦПК України, якою передбачено необхідність подання заяв по суті справи, суд вважає за необхідне з метою виконання процесуальних вимог до заяв по суті справи, відповідно до ст. 178 ЦПК України, встановити співвідповідачу строк для подання таких заяв.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 51, 178, 196-198, 260, 261, 263, 278, 353 Цивільного процесуального кодексу України
Клопотання відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі - залишити без задоволення.
Клопотання представника позивача - адвоката Конякіна Михайла Сергійовича про залучення у справі співвідповідача - задовольнити.
Залучити до участі у цивільній справі у якості співвідповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Зобов'язати позивача копією позовної заяви з доданими до неї документами надіслати співвідповідачу.
Встановити співвідповідачу ОСОБА_4 строк для подання відзиву на позовну заяву п'ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали, роз'яснивши, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, із одночасним надісланням копії відзиву та доданих до нього документів позивачеві. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву співвідповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідача п'ять днів з дня отримання відзиву, роз'яснивши, що відповідь на відзив має відповідати вимогам частини третьої - п'ятої статті 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана співвідповідачу.
Встановити співвідповідачу строк для подання заперечень щодо пояснень, наведених у відповіді позивача на відзив 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, роз'яснивши, що заперечення має відповідати вимогам частини третьої- п'ятої статті 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Роз'яснити співвідповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За клопотанням залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Відкласти підготовче засідання на 10:00 годину 24 вересня 2024 року.
Копію цієї ухвали направити учасникам справи.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України - https://tr.vn.court.gov.ua/sud0225/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. Г. Борейко