Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/5864/24
Номер провадження 1-кп/711/496/24
03 вересня 2024 року м.Черкаси
Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Придніпровського районного суду м.Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250310002368 від 12.07.2024, стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Черкаси, Черкаської області, українця, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250310002368 від 12.07.2024, стосовно ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивує тим, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому в умовах воєнного стану. У ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.07.2024 стосовно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 09.09.2024 включно. Визначено ОСОБА_6 розмір застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 121 120 грн та покладено обов'язки на останнього вразі внесення ним застави: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про своє місце перебування, зміну місця свого проживання на іншу адресу та зміну контактного номеру телефону; 3) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого; 4) заборонити спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. На даний час обвинувачений ОСОБА_6 продовжує перебувати під вартою в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор». У зв'язку із тим, що строк запобіжного заходу застосованого відносно обвинуваченого наближається до завершення та враховуючи те, що до того часу кінцеве рішення у справі не буде прийняте, через необхідність дослідження доказів, допиту потерпілого та свідків, а ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати та не зменшились, вважає за необхідне звернутися до суду із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України на даний час встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: п.1 ч.1 ст.177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Так ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років позбавлення волі, під тягарем відповідальності за скоєний злочин, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі на певний строк, може залишити місце свого проживання, таким чином переховуватися від правоохоронних органів та суду. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що в ОСОБА_6 , на думку сторони обвинувачення, відсутні міцні соціальні зв'язки, зокрема у сторони обвинувачення відсутні відомості про офіційне працевлаштування останнього, також він немає на утриманні малолітніх-неповнолітніх дітей, не одружений. - п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на свідків та потерпілого, у цьому ж кримінальному провадженні. Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_6 проживає в одному населеному пункті зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні, ознайомлений із матеріалами кримінального провадження, а отже знає місце проживання свідків та потерпілого і їх мобільні номери, а тому матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив, об'єктивно тиснути на них шляхом вмовлять, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності. Цей ризик обґрунтовується ще й тим, що показання потерпілого та свідків не сприймалися судом безпосередньо. - п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого в громадському місці із застосуванням фізичного насильства до потерпілого, а тому, перебуваючи на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення. Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України слід оцінити в сукупності всі обставини, а саме передбачені п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України - міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, а саме те, що на даний час ОСОБА_6 офіційно не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, не має офіційного працевлаштування, обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного майнового злочину. На даний час стороною обвинувачення встановлено неможливість застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, які б забезпечили запобіганню зазначених в клопотанні ризиків та належної процесуальної поведінки обвинуваченого, таких як: 1) особисте зобов'язання - оскільки він є найбільш м'яким запобіжним заходом та не передбачає будь- яких обмежень, у зв'язку з чим взагалі не забезпечить запобіганню вказаних у клопотанні ризиків; 2) особиста порука - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків та стосовно обвинуваченого не надходило від осіб, які заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків; 3) домашній арешт - оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та може переховуватися він органу досудового розслідування, суду, у випадку обрання йому запобіжного заходу не пов'язаного із позбавленням волі. Беручи до уваги, вищевказане, а також зважаючи на те, що на даний час не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася неможливість запобігання зазначеним у клопотанні ризикам будь-яким іншим із передбачених у КПК України більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із позбавленням волі, тому існує достатньо реальних підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи викладене, просить суд продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням розміру застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 121 120 грн та в разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду; повідомляти прокурора чи суд про своє місце перебування, зміну місця свого проживання на іншу адресу та зміну контактного номеру телефону; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду, прокурора; заборонити спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора та просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб.
Обвинувачений ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечив. Просив суд при його вирішенні врахувати той факт, що він має постійне місце проживання, цивільну дружину, працює та є ФОПом, що свідчить про міцність його соціальних зв'язків. Просив врахувати той факт, що він раніше не судимий, у скоєному щиро кається та просить вибачення у потерпілого. Також перебування в межах СІЗО приносять йому душевні страждання. Враховуючи викладене, просить суд змінити стосовно нього запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. В разі зміни запобіжного заходу стосовно нього, зобов'язується з'являтися за першим викликом суду.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, оскільки вважає, що ризики, на які вказує прокурор, не доведені. При вирішенні клопотання просив суд змінити стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. В разі залишення запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив суд зменшити розмір застави, оскільки застава, яку визначено раніше є не помірною для її сплати його підзахисним.
Заслухавши думку учасників провадження, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими соціальними цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. При цьому, відповідно до ч.5 даної статті цього Кодексу, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому в умовах воєнного стану.
У ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.07.2024 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 09.09.2024 включно. Визначено ОСОБА_6 розмір застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 121 120 грн та покладено обов'язки на останнього вразі внесення ним застави: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про своє місце перебування, зміну місця свого проживання на іншу адресу та зміну контактного номеру телефону; 3) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого; 4) заборонити спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На даний час обвинувачений ОСОБА_6 продовжує перебувати під вартою в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Згідно п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного обвинуваченого, експерта , спеціаліста у цьому ж провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з вимогами п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, зокрема окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Суд вважає, що на даній стадії судового розгляду за обставин викладених в обвинувальному акті та клопотанні про продовження запобіжного заходу прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри, щодо причетності ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що обвинувачений міг вчинити даний злочин.
Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст.177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.
Під час застосування до ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею перевірена обґрунтованість підозри та встановлені наявні ризики передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , та суворість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, що оцінено в сукупності із даними про особу обвинуваченого.
Ризики, які встановлені під час досудового розслідування та на які вказує прокурор передбачені ст.177 КПК України не зменшились та продовжують існувати, а тому у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України переховуватись від суду. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років позбавлення волі, під тягарем відповідальності за скоєний злочин, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі на певний строк, може залишити місце свого проживання, таким чином переховуватися від правоохоронних органів та суду.
Існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений проживає в одному населеному пункті зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні, ознайомлений із матеріалами кримінального провадження, а отже знає місце проживання свідків та потерпілого і їх мобільні номери, а тому матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив, об'єктивно тиснути на них шляхом вмовлять, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності. Цей ризик обґрунтовується ще й тим, що показання потерпілого та свідків не сприймалися судом безпосередньо.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого в громадському місці із застосуванням фізичного насильства до потерпілого, а тому, перебуваючи на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 з правом внесення застави, визначеної ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 13.07.2024, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також відсутністю підстав для зміни запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст.197 КПК України, а саме на 60 днів, тобто до 01.11.2024 включно, з можливістю внесення застави у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень. У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду; повідомляти прокурора чи суд про своє місце перебування, зміну місця свого проживання на іншу адресу та зміну контактного номеру телефону; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду, прокурора; заборонити спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Попередити, що у разі не виконання даних обов'язків, згідно з ч.8 ст.182 КПК України, заставодавцем, а також якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до прокурора чи суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Суд приймає до уваги доводи обвинуваченого та його захисника, які були викладені на користь обвинуваченого, проте вважає, що у даному випадку зазначені доводи, не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.
Позицію захисника, щодо зменшення розміру визначеної раніше застави, в зв'язку з її великим розміром та не можливістю внесення, суд не приймає до уваги, оскільки захисником не надано доказів того, що визначена застава є непомірною для її внесення. Крім того, суд вважає, що визначена застава, в разі її внесення, зможе забезпечити відповідну процесуальну поведінку обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177-178, 183, 331, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 01.11.2024 включно, з можливістю внесення застави у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду; повідомляти прокурора чи суд про своє місце перебування, зміну місця свого проживання на іншу адресу та зміну контактного номеру телефону; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду, прокурора; заборонити спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити, що у разі не виконання даних обов'язків, згідно з ч.8 ст.182 КПК України, заставодавцем, а також якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до прокурора чи суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 5 діб з часу її проголошення.
Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1