05 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/2315/16 (922/4156/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілл-агро"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 (колегія суддів у складі: Терещенко О.І. - головуючий, Тихий П.В., Плахов О.В.)
та ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.03.2024 (суддя Усатий В.О.)
у справі №922/2315/16(922/4156/23)
за позовом керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області,
до 1) Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілл-агро" (яке є правонаступником Фермерського господарства "Еко-Фарм")
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: 1) Національної академії аграрних наук України; 2) Фонду державного майна України,
про визнання недійсним договору та повернення земельних ділянок
в межах справи №922/2315/16
про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України",
Стислий зміст обставин справи
1. У провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа №922/2315/16 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" (далі - ДП "ДГ "Борки").
2. 26.09.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру) до ДП "ДГ "Борки", Фермерського господарства "Еко-Фарм" (далі - ФГ "Еко-Фарм") за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Національної академії аграрних наук України (далі - НААНУ); Фонду державного майна України (далі - ФДМУ), в якій Прокурор просить суд:
- визнати недійсним договір на посів, вирощування та збирання сільськогосподарської продукції від 05.05.2023 №1, укладений між ДП "ДГ "Борки" та ФГ "Еко-Фарм" (далі - Договір №1);
- зобов'язати ФГ "Еко-Фарм" повернути ГУ Держгеокадастру земельні ділянки площею 564,1892 га, які перебувають у постійному користуванні ФГ "Еко-Фарм" та є предметом Договору №1 (згідно з додатком №1 до договору).
Стислий виклад заяви про правонаступництво
3. 07.03.2024 до господарського суду від Прокурора надійшло клопотання, в якому останній просить суд залучити Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілл-агро" (далі - ТОВ "Мілл-агро") до участі у справі №922/2315/16(922/4156/23) як правонаступника учасника справи ФГ "Еко-Фарм".
4. Обґрунтовуючи зазначене клопотання, Прокурор вказав, що з урахуванням змісту додаткової угоди від 14.11.2023 до Договору №1 від 05.05.2023, фактично замінено сторону у Договорі №1 з ФГ "Еко-Фарм" на ТОВ "Мілл-агро".
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
5. 14.11.2023 ФГ "Еко-Фарм" (цедент), ДП "ДГ "Борки" (виконавець) і ТОВ "Мілл-агро" (цесіонарій) уклали угоду про заміну сторони від 14.11.2023 за Договором №1 від 05.05.2023 (далі - Угода).
6. Згідно з п. 1 Угоди в порядку та на умовах, визначених цією Угодою, цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває права і обов'язки сторони замовника за Договором №1 від 05.05.2023 із ДП "ДГ "Борки" в порядку та на умовах, визначених цією Угодою. Права і обов'язки сторони - замовника ФГ "Еко-Фарм" у виконаній частині припиняються, в невиконаній частині переходять до ТОВ "Мілл- агро" на умовах, визначених сторонами в Угоді та/або окремій додатковій угоді.
7. Відповідно п. 2 Угоди сторони визначили, що зобов'язання замовника ФГ "Еко-Фарм" у виконаній частині на суму 487480,00 грн перед ДП "ДГ Борки" припиняються, зобов'язання з оплати на суму 80000,00 грн виконуються до 30.11.2023, а в невиконаній частині на суму 305804,00 грн перед ДП "ДГ "Борки" переходять до цесіонарія з дати укладання цього договору.
8. Згідно з п. 3 Угоди цесіонарій ТОВ "Мілл-Агро" набуває право вимагати від ДП "ДГ "Борки" належного виконання обов'язку за Договором №1, а ДП "ДГ "Борки" - право вимагати виконання обов'язків замовника від ТОВ "Мілл-агро", в тому числі по оплаті послуг.
9. Відповідно п. 4 Угоди копії документів, визначених у п. 3 цієї Угоди, та документована інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, яке відступає цедент, в оригіналі передаються цедентом цесіонарію в момент підписання сторонами цієї Угоди і є її невід'ємною частиною.
10. Згідно з п. 5 Угоди сторони дійшли згоди, що відступлення прав цедента до цесіонарія відбувається без застосування компенсаційного механізму з огляду на характер і зміст прав і обов'язків цедента за Договором №1.
11. З дати укладання цієї угоди права і обов'язки ФГ "Еко-Фарм" за Договором №1 припиняються в зв'язку із переходом до ТОВ "Мілл-агро".
12. Відповідно до п. 6 Угоди до цесіонарія переходять усі права, які забезпечують виконання обов'язків ДП "ДГ "Борки". Строк цієї Угоди починає свій перебіг у момент, встановлений у п. 11 цієї Угоди та визначається часом, достатнім для належного виконання цієї Угоди сторонами (п. 12 Угоди).
13. 14.11.2023 ДП "ДГ "Борки" та ТОВ "Мілл-Агро" дійшли згоди про укладання Додаткової угоди, якою погодили викласти Договір №1 в новій редакції.
Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції
14. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.03.2024 клопотання Прокурора задоволено. Замінено відповідача-2 у справі №922/2315/16(922/4156/23) з ФГ "Еко-Фарм" на ТОВ "Мілл-агро".
15. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.03.2024 залишено без змін.
16. Судові рішення мотивовані тим, що з урахуванням умов пунктів 1-6 Угоди про заміну сторони від 14.11.2023 за Договором №1 від 05.05.2023 та вимог ст. 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), клопотання Прокурора є обґрунтованим.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
17. ТОВ "Мілл-агро" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.03.2024, постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 та прийняти нове рішення, яким залучити ТОВ "Мілл-Агро" як співвідповідача.
18. Скаржник як підставу касаційного оскарження судових рішень у справі зазначає обставини, передбачені абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
19. На думку скаржника, господарські суди помилково не застосували до спірних правовідносин ст. 48 ГПК України та не залучили до участі у справі ТОВ "Мілл-Агро" як співвідповідача, тоді як позивач просить визнати недійсним договір, який було укладено саме з ФГ "Еко-Фарм", а не з ТОВ "Мілл-Агро". Крім того, заявлена в позові вимога щодо повернення земельних ділянок адресувалася саме ФГ "Еко-Фарм", а тому цей спір стосується також прав та інтересів ФГ "Еко-Фарм".
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
20. До Верховного Суду від Прокурора та ДП "Борки" надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких Прокурор та ДП "Борки" просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
21. Прокурор та ДП "Борки" зазначають, що господарські суди обґрунтовано застосували до спірних правовідносин ст. 52 ГПК України, яка регулює питання процесуального правонаступництва, а доводи касаційної скарги не спростовують викладених висновків господарських судів попередніх інстанцій щодо застосування вказаних норм процесуального права, а отже, й не можуть бути підставою для задоволення її вимог.
22. Прокурор та ДП "Борки" вважають, що зміст наведених скаржником підстав касаційного оскарження зводяться до необхідності застосування ст. 48 ГПК України та залучення ТОВ "Мілл-Агро" до участі у справі як співвідповідача (а не правонаступника ФГ "Еко-Фарм"), без будь-якого спростування встановлених судами обставин, а отже до необхідності переоцінки судом касаційної інстанції доказів, досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, що не є компетенцією касаційної інстанції відповідно до ч. 2 ст. 300 ГПК України.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
23. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду заяви про заміну відповідача-2 правонаступником.
24. Питання процесуального правонаступництва врегульовані ч. 1 ст. 52 ГПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
25. Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами для заміни кредитора у зобов'язанні є: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
26. Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
27. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
28. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
29. Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
30. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 ГПК України, є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
31. Задовольняючи клопотання Прокурора про залучення до участі у справі правонаступника ТОВ "Еко-Фарм" - ТОВ "Мілл-агро", господарські суди з урахуванням вимог ст. 52 ГПК України та умов пунктів 1-6 Угоди про заміну сторони від 14.11.2023 за Договором №1 від 05.05.2023, дійшли висновку про наявність правових підстав для його задоволення.
32. При цьому, Верховний Суд зауважує, що по суті скаржник не заперечує про наявність правових підстав для заміни відповідача-2 його правонаступником у зв'язку із переходом матеріальних прав між такими особами, а по суті доводи касаційної скарги зводяться до необхідності застосування до спірних правовідносин сторін ст. 48 ГПК України та залучення ТОВ "Мілл-Агро" до участі у справі як співвідповідача (а не правонаступника ФГ "Еко-Фарм").
33. У цьому зв'язку Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.
34. Глава 4 розділу I ГПК України регулює та визначає учасників судового процесу.
35. Зокрема, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи (ч. 1 ст. 41 ГПК України).
36. Частиною 1 ст. 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, зокрема, фізичні і юридичні особи. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу (частини третя, четверта цієї статті).
37. Надаючи оцінку вказаним нормам процесуального права, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі №910/15792/20 сформулювала висновок, що сторони - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.
38. Водночас, поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (такі висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 09.02.2021 у справі №635/4741/17).
39. Захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси позивача саме від відповідача (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №910/17792/17).
40. З урахування вказаних норм права вбачається, що належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Належним суб'єктним складом відповідачів є склад відповідачів, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи не визнаного матеріального правовідношення.
41. Разом з тим, відповідно до вимог ГПК України визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц).
42. Тобто саме суд на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ГПК України, ураховуючи завдання господарського судочинства має визначити характер спірних правовідносин та суб'єктів, які є учасниками цих правовідносин (сторони спору), і за результатами цього вирішити відповідний спір.
43. Верховний Суд у постановах від 28.10.2020 у справі №761/23904/19, від 20.01.2021 у справі №203/2/19 дійшов висновку, що визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
44. Незалучення усіх належних відповідачів виключає можливість вирішення судом відповідного спору по суті заявлених вимог (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №757/8221/19-ц).
45. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
46. Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем.
47. Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 26.11.2019 у справі №905/386/18 та постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №921/273/20, пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ГПК України.
48. Враховуючи зазначені правові висновки Верховного Суду та виходячи із системного аналізу змісту положень ч.ч. 1, 2, 4 ст. 48 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про те, що зазначені процесуальні норми дозволяють суду першої інстанції залучити до участі в справі співвідповідача (співвідповідачів) або замінити первісного відповідача належним відповідачем, однак вказані процесуальні дії суд має право вчиняти лише за клопотанням позивача до закінчення підготовчого засідання, тобто не з ініціативи суду, а процесуальним наслідком пред'явлення позову до неналежного відповідача є відмова в позові до нього.
49. Верховний Суд зауважує, що ця норма ст. 48 ГПК України застосовується у поєднанні з визначеними статтею 13 цього Кодексу правилами та умовами змагальності у господарському судочинстві, які, зокрема, передбачають, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
50. При цьому відповідні ризики поширюються і на тих осіб, що об'єктивно могли вчинити, однак не вчинили відповідну процесуальну дію залучення співвідповідача у справі.
51. Цей висновок узгоджується з визначеними ГПК України правилами залучення до участі у справі у господарському судочинстві - за ініціативою відповідних осіб (сторін та інших учасників), тоді як суд позбавлений права на цю процесуальну ініціативу (ст. 48 ГПК України).
52. Правила диспозитивності у господарському судочинстві (ст. 14 ГПК України), в свою чергу передбачають, що: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд; таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
53. Отже, залучення до участі у справі співвідповідача за власною ініціативою суду не передбачено, оскільки вказана процесуальна дія залежить виключно від волевиявлення позивача та вчиняється на підставі поданого ним клопотання. Суд не вправі ініціювати залучення до участі у справі позовного провадження навіть і в тому випадку, коли матеріали справи свідчать про наявність у для такого залучення.
54. Верховний Суд зазначає, що у даному випадку позивач не звертався до суду першої інстанції з клопотанням про залучення до участі у справі ТОВ "Мілл-Агро" як співвідповідача, а звернувся саме з клопотанням здійснити процесуальне правонаступництво та залучити ТОВ "Мілл-Агро" як правонаступника ФГ "Еко-Фарм".
55. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги про неправильне застосування господарськими судами ст. 48 ГПК України при ухваленні оскаржуваних рішень, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
56. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
57. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та ухвали господарської суду першої інстанції, - без змін.
Судові витрати
58. У зв'язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілл-агро" залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.03.2024 у справі №922/2315/16(922/4156/23) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Картере
Судді С. Жуков
В. Пєсков