21 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 904/6344/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г. Є.
за участю представників: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль - Південь" - Якименка О. М.; Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - Юріна І. О.; Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - Фрейдун О. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль - Південь"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2024
за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль - Південь"
про визнання грошових вимог до боржника на суму 7 863 256, 83 грн та судового збору у розмірі 5 368, 00 грн
у справі № 904/6344/20
за заявою Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
про визнання банкрутом
У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області знаходилася справа № 904/6344/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", Боржник) на стадії (у процедурі) розпорядження майном Боржника.
Ухвалою від 08.04.2021 Господарський суд Дніпропетровської області призначив розпорядником майна у цій справі арбітражного керуючого Мельника М. М.
Короткий зміст заявлених грошових вимог та процесуальних дій
17.04.2023 до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль - Південь" (далі - ТОВ "Автомагістраль - Південь", Кредитор) про визнання грошових вимог до Боржника на суму 7 863 256,83 грн та судового збору у розмірі 5 368, 00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог Кредитор посилався на понесення збитків внаслідок несвоєчасної реєстрації Боржником відповідних податкових накладних з дати виникнення податкового зобов'язання, в результаті чого заявник втратив право на податковий кредит за вказаними податковими накладними.
Ухвалами від 19.04.2023, від 27.06.2023 Господарський суд Дніпропетровської області зобов'язував розпорядника майна та Боржника надати відзиви на заяву Кредитора, а також докази в обґрунтування заперечень.
29.08.2023 до господарського суду електронною поштою від розпорядника майна надійшов звіт №02-01/904/6344/20/297 від 29.08.2023 про результати розгляду грошових вимог Кредитора, в якому арбітражний керуючий повідомив, що грошові вимоги ТОВ "Автомагістраль - Південь" на суму 5 368,00 грн визнані та включені до першої черги задоволення, на суму 2 932 762, 62 грн - до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; решта вимог розпорядником майна не визнана у зв'язку з тим, що такі не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.
Ухвалою від 01.09.2023 Господарський суд Дніпропетровської області припинив процедуру розпорядження майном ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та повноваження розпорядника майна; затвердив план санації Боржника, погоджений 07.07.2023 Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України та схвалений зборами кредиторів 01.08.2023; ввів процедуру санації Боржника та призначив керуючим санацією останнього арбітражного керуючого Мельника М. А.
Водночас у судових засіданнях з розгляду заяви Кредитора з грошовими вимогами до Боржника неодноразово оголошувалась перерва, зокрема ухвалами суду від 07.09.2023, від 02.10.2023, від 25.10.2023, від 13.11.2023, востаннє на 06.12.2023.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою від 06.12.2023 у цій справі № 904/6344/20 Господарський суд Дніпропетровської області визнав грошові вимоги ТОВ "Автомагістраль - Південь" до Боржника на суму 5 368, 00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів, на суму 6 793 414, 29 грн - шоста черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів); решту грошових вимог - відхилив.
Ухвалу суд першої інстанції мотивував частковою обґрунтованістю та доведеністю грошових вимог Кредитора на загальну суму 6 793 414, 29 грн, оскільки на цю суму підтверджується сплачений Кредитором податок на додану вартість (далі - ПДВ) згідно первинних платіжних документів. Натомість, у частині відхилення заявлених грошових вимог суд виснував про те, що доказів сплати ПДВ Кредитором щодо решти таких вимог, не подано.
Вирішуючи питання визначення черговості визнаних грошових вимог, місцевий господарський суд керувався тим, що системний аналіз норм статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), статей 173, 174, 216-218, 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 14, 44, 198, 199, 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) дає підстави для висновку, що заявлені Кредитором грошові вимоги до Боржника, які виникли через несвоєчасне подання на реєстрацію Боржником податкових накладних за визначеними у заяві Кредитора договорами, у своїй сукупності є невід'ємною господарською санкцією до Боржника за вчинення ним господарського правопорушення, тому ці вимоги необхідно віднести до шостої черги задоволення вимог кредиторів.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції в частині відхилення грошових вимог та в частині включення визнаних вимог на суму 6 793 414, 29 грн до шостої черги задоволення, Кредитор оскаржив вказану ухвалу у відповідних частинах в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою від 14.03.2024 Центральний апеляційний господарський суд залишив апеляційну скаргу ТОВ "Автомагістраль - Південь" без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 у справі №904/6344/20 - без змін.
За результатом апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та документальне підтвердження грошових вимог Кредитора на суму 6 793 414, 29 грн, а також з віднесенням таких вимог до шостої черги задоволення вимог кредиторів.
Щодо решти вимог апеляційний суд констатував правомірність відхилення судом першої інстанції грошових вимог Кредитора на суму 1 069 842, 54 грн як таких, що не підтверджені відповідними доказами.
У цьому зв'язку суд апеляційної інстанції з посиланням на практику Верховного Суду зазначив, що акт звірки може вважатися доказом у справі, зокрема в підтвердження наявності заборгованості, однак за умови, що відображена в акті інформація підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Втім, за висновком апеляційного суду, інших доказів, окрім Акту звірки розрахунків, на підтвердження наявності кредиторських вимог на суму 1 069 842, 54 грн, у тому числі договору про здійснення зустрічного зарахування коштів, Кредитором не надано.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
ТОВ "Автомагістраль - Південь" (скаржник) подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2024 в частині відхилених грошових вимог Кредитора та включення до 6 черги задоволених грошових вимог останнього на суму 6 793 414, 29 грн, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким визнати вимоги ТОВ "Автомагістраль - Південь" до Боржника повністю у сумі 7 863 256,83 грн та включити їх в реєстр вимог кредиторів до четвертої черги задоволення.
Касаційну скаргу Кредитор мотивує підставою касаційного оскарження, визначеною пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), через відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 224 ГК України у співвідношенні з нормами статті 64 КУзПБ у подібних правовідносинах.
За змістом поданої касаційної скарги (з урахуванням змін до такої на виконання ухвали про усунення недоліків касаційної скарги) ТОВ "Автомагістраль - Південь" стверджує про необхідність надання Верховним Судом висновку щодо застосування вказаних норм права у питанні того, чи до четвертої або до шостої черги задоволення вимог кредиторів у процедурі банкрутства варто відносити заявлені збитки Кредитора, які виникли через несвоєчасне подання на реєстрацію податкових накладних Боржником.
Обґрунтовуючи незаконність оскаржуваних судових рішень у відповідних частинах, скаржник стверджує також про порушення судами норм процесуального права з таких підстав:
- суд апеляційної інстанції (як і місцевий господарський суд) допустив порушення норм статті 86 ГПК України, а, крім того, також норм частин першої, другої статті 269 ГПК України, оскільки неналежно виконав вимоги процесуального законодавства та в межах доводів і вимог апеляційної скарги самостійно не дослідив докази, що стосуються фактів, на які скаржник посилався в апеляційній скарзі (щодо Акту звірки розрахунків, наданого на підтвердження наявності кредиторських вимог на суму 1 069 842, 54 грн);
- апеляційний суд порушив норми частини четвертої статті 236 ГПК України, адже застосував до спірних правовідносин правовий висновок Верховного Суду у постанові від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, який не підлягав застосуванню у цій справі за встановлених її обставин;
- суди попередніх інстанцій ототожнили відшкодування збитків із застосуванням штрафних санкцій та/або оперативно-господарських санкцій, проте не навели мотивів залежності цього від встановлення черговості задоволення вимог кредиторів згідно вимог статті 64 КУзПБ.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Іншими учасниками справи відзивів на касаційну скаргу не подано, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень у касаційному порядку.
АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" як засновник і власник Боржника, а також учасник провадження у справі про банкрутство подав письмові пояснення, за змістом яких стверджує про таке:
- основні мотиви касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів щодо заявленої суми, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції;
- кредиторські вимоги за грошовими зобов'язаннями як вимоги четвертої черги повинні випливати із договірних господарських зобов'язань (статті 1, 64 КУзПБ), натомість спірні вимоги виникають із-за порушень порядку здійснення господарської діяльності, встановленого ПК України та оскільки ініціюються учасником господарських відносин, тому є господарськими санкціями, зокрема збитками у розумінні частини другої статті 217 ГК України та вимогами 6 черги за статтею 64 КУзПБ.
Касаційне провадження
30.04.2024 до касаційного суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Автомагістраль - Південь".
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.04.2024 для розгляду касаційної скарги у справі № 904/6344/20 визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Картере В. І., Жуков С. В.
Ухвалою від 16.05.2024 Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху з підстав невідповідності її форми та змісту вимогам процесуального закону, надав скаржнику строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 16.05.2024 до касаційного суду 27.05.2024 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою від 14.06.2024 Верховний Суд, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Автомагістраль - Південь" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі №904/6344/20, призначив касаційну скаргу до розгляду на 24.07.2024 о 11:00 год.
Разом з тим, суддя Жуков С. В. перебував у відпустці з 15.07.2024.
Протоколами від 17.07.2024-19.07.2024, 22.07.2024 - 26.07.2024 підтверджено неможливість автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку із нестачею потрібної кількості суддів.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. (головуючий), Жуков С. В., Пєсков В. Г.
Ухвалою від 30.07.2024 Верховний Суд призначив розгляд касаційної скарги у справі № 904/6344/20 на 21.08.2024 о 11:00 год.
Ухвалами від 15.08.2024 та від 16.08.2024 Верховний Суд задовольнив заяви відповідно АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні 21.08.2024 взяли участь представники ТОВ "Автомагістраль - Південь", АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", які надали пояснення по суті вимог та доводів касаційної скарги.
Інші учасники справи про банкрутство явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов'язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників судового процесу чи їх повноважних представників.
Водночас з огляду на те, що в силу приписів частини першої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм права саме на підставі встановлених цими судами фактичних обставин справи, колегія суддів ураховує обставини цієї справи, що полягають у такому.
Установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Між ТОВ "Автомагістраль - Південь" та ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", у тому числі в особі відповідного структурного підрозділу (філії), склалися господарські правовідносини згідно договірних зобов'язань, за якими нараховано податковий кредит з податку на додану вартість в таких розмірах, а саме:
1. 01.06.2020 між ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір оренди нерухомого майна №0106/20-Ор-ДФ на суму 342 445,57 грн (ПДВ - 57 074,26 грн);
2. 01.06.2020 між ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір оренди нерухомого майна №0106/20-Ор-ДФ-3 на загальну суму 6 720,63 грн (ПДВ - 1 120,10 грн);
3. 16.04.2020 між ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір оренди нерухомого майна №1604/200р-ДФ на загальну суму 136 367,50 грн (ПДВ - 22 727,93 грн);
4. 01.11.2019 між ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір оренди нерухомого майна №01/11-16 на загальну суму 65 547,83 грн (ПДВ - 10 924,65 грн);
5. 01.11.2019 між ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір оренди нерухомого майна №01/11-19 на суму 154 954,66 грн (ПДВ - 25 825,78 грн);
6. 01.11.2019 між ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір оренди нерухомого майна №01/11-2 на загальну суму 98 118,73 грн (ПДВ - 16 353,12 грн);
7. 01.11.2019 між ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір оренди нерухомого майна №01/11-22 на загальну суму 43 701,72 грн (ПДВ - 7 283,65 грн);
8. 01.11.2019 між ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір оренди нерухомого майна №01/11-24 на загальну суму 99 640,78 грн (ПДВ - 16 606,80 грн);
9. 01.11.2019 між ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір оренди нерухомого майна №01/11-3 на загальну суму 76 447,93 грн (ПДВ - 12 741,31 грн);
10. 01.11.2019 між ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір оренди нерухомого майна №01/11-5 на загальну суму 27 272,55 грн (ПДВ - 4 545,44 грн);
11. 01.11.2019 між ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір оренди нерухомого майна №01/11-7 на загальну суму 86 490,74 грн (ПДВ - 14 415,12 грн);
12. 22.04.2019 між ТОВ "Автомагістраль - Південь" та ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" укладено договір про надання послуг з обслуговування експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення №2204/19-С на загальну суму 17 476 397,76 грн (ПДВ - 2 898 785,28 грн);
13. компенсація електропостачання та водовідведення - 114 103,01 грн (ПДВ - 19 017,16 грн);
14. 17.10.2019 між Філією "Васильківський райавтодор" ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір про надання послуг з обслуговування експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення №17/10-1 на загальну суму 1 573 074,68 грн (ПДВ - 262 179,11 грн);
15. 18.10.2019 між Філією "Криворізька дорожньо-експлуатаційна дільниця" ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір про надання послуг з обслуговування експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення №18/10-4 на загальну суму 2 330 380,80 грн (ПДВ - 388 396,80 грн);
16. 18.10.2019 між Філією "Новомосковська дорожньо-експлуатаційна дільниця" ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір про надання послуг з обслуговування експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення №18/10-3 на загальну суму 2 743 076,40 грн (ПДВ - 457 179,40 грн);
17. 18.10.2019 між Філією "П'ятихатський райавтодор" ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір про надання послуг з обслуговування експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення №18/10-6 на загальну суму 2 470 667,81 грн (ПДВ - 411 77,96 грн);
18. послуги перевезення - 203 864,02 грн. (ПДВ - 33 977,34 грн.)
19. 18.10.2019 між Філією "Петриківський райавтодор" ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір про надання послуг з обслуговування експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення №18/10-5 на загальну суму 6 795 872,51 грн (ПДВ - 1 132 645,42 грн);
20. видаткова накладна №1 від 09.01.2020 на загальну суму 33 465,60 грн (ПДВ - 5 577,60 грн);
21. 18.10.2019 між Філією "Покровський райавтодор" ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір про надання послуг з обслуговування експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення №18/10-2 на загальну суму 6 517 414,80 грн (ПДВ - 1 086 235,80 грн);
22. 20.03.2020 між Філією "Покровський райавтодор" ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір надання послуг техніки №2020/20-М на загальну суму 14 438,16 грн (ПДВ - 2 406,36 грн);
23. 18.10.2019 між Філією "Томаківський райавтодор" ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір про надання послуг з обслуговування експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення №18/10-8 на загальну суму 3 197 743,18 грн (ПДВ - 532 957,19 грн);
24. 18.10.2019 між Філією "Царичанський райавтодор" ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір про надання послуг з обслуговування експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення №18/10-7 на загальну суму 2 645 019,63 грн (ПДВ - 442 503,27 грн).
Кредитор подав до суду копії платіжних доручень, якими підтверджується виконання його зобов'язань перед Боржником за вищеозначеними договорами (а.с. 161-204, том 4). У зазначених платіжних дорученнях вказана сума ПДВ.
З поданих доказів суди встановили, що загальна сума сплаченого ПДВ Кредитором згідно первинних платіжних документів становить 6 793 414,29 грн.
Доказів, які б підтверджували сплату ПДВ кредитором щодо решти заявлених грошових вимог, кредитором не подано.
Також суди з'ясували, що Кредитором долучено до справи Акти звірки розрахунків, які підтверджували взаємо зарахування коштів, які відображені сторонами в Актах звірки з формулюванням "Коригування... ".
Досліджуючи обґрунтованість грошових вимог Кредитора, господарські суди встановили наявність складу цивільного/господарського правопорушення, адже факт відсутності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки Боржника, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни. При цьому Боржник встановленого ПК України обов'язку щодо реєстрації податкових накладних не виконав. Відтак, такі порушення Боржника позбавили Кредитора права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 6 793 414,29 грн, тобто Кредитор поніс збитки. У свою чергу, між вказаною протиправною поведінкою Боржника та понесеними Кредитором збитками є прямий причинно-наслідковий зв'язок.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Предметом судового розгляду є заява з грошовими вимогами кредитора до боржника у справі про банкрутство, які (вимоги) за своєю правовою природою є збитками, понесеними внаслідок несвоєчасної реєстрації податкових накладних, в результаті чого заявник втратив право на податковий кредит.
З матеріалів справи вбачається, що апеляційний перегляд справи (ухвали, постановленої за результатом розгляду грошових вимог) здійснено за апеляційною скаргою Кредитора, за якою ухвала місцевого господарського суду оскаржувалась лише в частині відхилення грошових вимог на суму 1 069 842, 54 грн та в частині віднесення таких вимог, які були визнані судом у розмірі 6 793 414, 29 грн, до шостої черги задоволення вимог кредиторів.
При цьому з аналізу доводів касаційної скарги вбачається, що ухвала суду першої інстанції та прийнята за її апеляційним переглядом постанова апеляційного господарського суду оскаржуються тільки в частині відхилення грошових вимог на суму 1 069 842, 54 грн та в частині віднесення визнаних таких вимог у розмірі 6 793 414, 29 грн до шостої черги задоволення вимог кредиторів.
У частині ж визнання грошових вимог Кредитора до Боржника у сумі 6 793 414, 29 грн судові рішення не оскаржуються, а тому, з урахуванням принципу диспозитивності, не є предметом перегляду Верховного Суду.
Отже, предметом касаційного дослідження є правомірність відхилення грошових вимог Кредитора до Боржника у виді збитків, заподіяних несвоєчасною реєстрацією податкових накладних, та встановлення черговості визнаних господарськими судами вимог.
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Згідно статті 1 КУзПБ для цілей цього Кодексу терміни вживаються в такому значенні:
боржник - серед іншого, юридична особа, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав;
грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України;
кредитор - серед іншого, юридична особа, яка має вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;
конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство юридичних осіб та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до абзаців першого, другого частини четвертої статті 45 КУзПБ для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (абзаци другий -п'ятий частини шостої статті 45 КУзПБ).
Частиною другою статті 47 КУзПБ, сере іншого, визначено, що розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу (абзац десятий частини другої статті 47 КУзПБ).
Черговість задоволення вимог кредиторів встановлена статтею 64 КУзПБ, згідно частини першої якої Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом.
При цьому у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, а у шосту чергу задовольняються інші вимоги (пункти 4 та 6 частини першої статті 64 КУзПБ відповідно).
Як зазначено вище, спірним у справі є визначення черговості грошових вимог, які за своєю правовою природою є збитками, понесеними Кредитором внаслідок несвоєчасної реєстрації податкових накладних Боржником.
Так, скаржник (Кредитор) не погоджується з віднесенням таких вимог до шостої, а не четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Верховний Суд зазначає, що аналіз положень КУзПБ свідчить про відсутність у цьому Кодексі як спеціальному нормативно-правовому акті норм, які регулюють порядок визначення черговості грошових вимог у виді понесених кредитором збитків, зумовлених несвоєчасною реєстрацією боржником податкових накладних.
Водночас суд враховує, що неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції не відносяться до грошових зобов'язань боржника у справі про банкрутство в силу наведених вище вимог статті 1 КУзПБ. При цьому нормою абзацу десятого частини другої статті 47 КУзПБ передбачено віднесення неустойки (штрафу, пені) до шостої черги задоволення, виокремивши такі вимоги від основних зобов'язань.
Отже, з аналізу норм статті 1, абзацу десятого частини другої статті 47, пунктів 4, 6 частини першої статті 64 КУзПБ очевидним є розмежування законодавцем грошових вимог кредитора за основним грошовим зобов'язанням боржника, яке не будучи забезпеченим заставою належить до четвертої черги, від інших грошових вимог (зокрема неустойки (штрафу, пені) та інших фінансових санкцій), які не належать до грошових зобов'язань у розумінні статті 1 Кодексу та відносяться до шостої черги задоволення.
Верховний Суд повторно акцентує, що нормами статті 1 КУзПБ визначено грошове зобов'язання (борг) як зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Водночас до складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
Таким чином, необхідним у спірних правовідносинах є правова оцінка належності грошових вимог у виді збитків, зумовлених несвоєчасною реєстрацією податкових накладних, до грошових зобов'язань у розумінні статті 1 КУзПБ (шляхом тлумачення їх як зобов'язань боржника сплатити кредитору певну грошову суму на інших (окрім договірних) підставах, передбачених законодавством України), що зумовлює віднесення таких вимог до четвертої черги задоволення, чи до інших зобов'язань (як то "інші фінансові санкції"), які до означених вище не належать, однак є грошовими вимогами та підлягають включенню до шостої черги.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали у цій справі, розглянувши грошові вимоги Кредитора, місцевий господарський суд встановив, що порушення Боржником обов'язку щодо складення податкових накладних та їх реєстрації в ЄРПН у відповідний строк, встановленого (обов'язку) нормами пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України, позбавили Кредитора права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 6 793 414,29 грн, тобто кредитор поніс збитки.
Водночас вирішуючи питання визначення черговості таких вимог, суд першої інстанції керувався тим, що системний аналіз норм статті 64 КУзПБ, статей 173, 174, 216-218, 224, 225 ГК України, статей 14, 44, 198, 199, 201 ПК України дає підстави для висновку, що заявлені Кредитором грошові вимоги до Боржника у своїй сукупності є невід'ємною господарською санкцією до Боржника за вчинення ним господарського правопорушення, тому ці вимоги необхідно віднести до шостої черги задоволення вимог кредиторів.
У цьому зв'язку місцевий господарський суд вважав, що законодавець ототожнює відшкодування збитків із застосуванням штрафних санкцій та/або оперативно-господарських санкцій, ставить їх на одному рівні. Таке ототожнення законодавця обумовлене насамперед тим, що підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є саме вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.
Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний господарський суд погодився із віднесенням вимог Кредитора до Боржника за зобов'язаннями з відшкодування збитків у сумі 6 793 414,29 грн до шостої черги задоволення, мотивувавши це тим, що: "Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що законодавець ототожнює відшкодування збитків із застосуванням штрафних санкцій та/або оперативно-господарських санкцій ставить їх на одному рівні. Таке ототожнення законодавця обумовлене насамперед тим, що підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є саме вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.".
Тобто, зі змісту оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду вбачається, що останнім було фактично переписано мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції та не було надано належної оцінки доводам скаржника, викладеним в апеляційній скарзі.
Так, апеляційний господарський суд не врахував, що ключові доводи заявника апеляційної скарги (Кредитора) стосувались помилковості віднесення судом першої інстанції грошових вимог Кредитора до шостої черги, здійсненого (віднесення) без будь-якого посилання на норми матеріального права (що стосується спеціальних норм КУзПБ).
У контексті наведеного Верховний Суд вважає обґрунтованими аргументи скаржника про те, що висновок суду апеляційної інстанції щодо правомірності визначення місцевим господарським судом черговості заявлених Кредитором вимог належним чином не вмотивований, адже обмежившись твердженням про ототожнення законодавцем відшкодування збитків із застосуванням штрафних санкцій та/або оперативно-господарських санкцій, апеляційний суд не дослідив та в оскаржуваній постанові не зазначив, яким чином таке ототожнення зумовлює віднесення відповідних грошових вимог саме до шостої черги задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.
Відповідно до статті 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частини. При цьому у мотивувальній частині, серед іншого, зазначаються: мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції (підпункти "в" та "ґ" пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України) .
У порушення зазначених норм та всупереч наведених вище мотивів Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не з'ясував можливість віднесення грошових вимог за зобов'язаннями з відшкодування збитків (зумовлених несвоєчасною реєстрацією податкових накладних боржником) до грошових зобов'язань у розумінні статті 1 КУзПБ (що зумовлює віднесення таких вимог до четвертої черги задоволення), як і не навів мотивів належності таких зобов'язань до "інших фінансових санкцій" згідно встановленого тією ж нормою статті 1 цього Кодексу винятку (що передбачає віднесення таких вимог до шостої черги задоволення).
Вагомість цього процесуального порушення полягає у тому, що саме від встановлення та правової оцінки зазначених обставин залежить правомірність визначення черговості заявлених Кредитором вимог та правильне застосування норм матеріального права - статті 64 КУзПБ.
Дійшовши висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального права, колегія суддів погоджується з доводами скаржника аналогічного змісту.
Крім того, колегія суддів враховує, що аналогічні порушення (щодо неповноти дослідження доказів та встановлення обставин) суд апеляційної інстанції допустив при перегляді ухвали місцевого господарського суду в частині відмови у визнанні грошових вимог Кредитора на суму 1 069 842, 54 грн.
Так, підставою для висновку апеляційного сулу про правомірність відхилення грошових вимог у зазначеній частині слугувало те, що: "інших доказів, окрім Акту звірки розрахунків, на підтвердження наявності кредиторських вимог на суму 1 069 842, 54 грн, у тому числі, договору про здійснення зустрічного зарахування коштів, кредитором не надано".
Тобто, обмежившись посиланням на не надання Кредитором інших доказів на підтвердження заявлених вимог у сумі 1 069 842, 54 грн, суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки доводам апеляційної скарги про те, що: "окрім сум, які сплачені безпосередньо і така оплата підтверджується доданими платіжними документами, також мало місце взаємо зарахування коштів, які відображені сторонами в Актах звірки з формулюванням "Коригування... ", в підтвердження чого надаються копії згаданих актів".
Наведеним підтверджується обґрунтованість аргументів скаржника про те, що апеляційним господарським судом в оскаржуваній постанові не досліджено і не надано належної правової оцінки Актів звірки розрахунків, зокрема у контексті підтвердження факту взаємо зарахування коштів.
Зазначивши, що Кредитором не надано договору про здійснення зустрічного зарахування коштів, суд апеляційної інстанції не дослідив наявність/відсутність відповідних умов щодо можливості та, головне, порядку здійснення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог у основних договорах, на підставі яких виникли зобов'язання сторін. При цьому не враховано та не оцінено доводів Кредитора про відсутність заперечень Боржника щодо факту зарахування зустрічних однорідних вимог.
Отже, недоліки, яких припустився апеляційний господарський суд при розгляді грошових вимог Кредитора (у частині відмови у визнанні таких вимог у сумі 1 069 842, 54 грн) свідчать про не здійснення належного апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції у цій частині, а відтак про передчасність висновків про правомірність їх відхилення місцевим господарським судом.
Принагідно у контексті процесуальних порушень колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції покликаний не лише перевіряти та оцінювати правильність встановлення судом першої інстанції обставин справи, відповідність застосування ним норм матеріального і процесуального закону, а може й усунути недоліки ухваленого судового рішення, самостійно встановити обставини, що підлягають з'ясуванню при вирішенні спору, застосувавши відповідні норми матеріального та процесуального права з урахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Згідно зі статтею 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Постанова суду апеляційної інстанції наведеним вимогам не відповідає, у зв'язку з чим не може вважатися законною та обґрунтованою, адже при перегляді ухвали суду першої інстанції у частині визначення черговості визнаних грошових вимог ТОВ "Автомагістраль - Південь" та в частині відхилення решти таких вимог апеляційний господарський суд допустив неповне з'ясування фактичних обставин та дослідження доказів.
Виявлені процесуальні порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлених статтею 300 ГПК України.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржника, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Зважаючи на допущене судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права щодо неповного дослідження зазначених вище обставин та доказів у справі, ураховуючи при цьому межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду з направленням справи в скасованій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, що мають значення для справи (зокрема щодо визначення черговості заявлених Кредитором вимог з урахуванням норм статті 1 КУзПБ), а також надання належної оцінки доказам, наданим на підтвердження грошових вимог (у відхиленій судом першої інстанції їх частині), доводам та запереченням сторін, і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Розподіл судових витрат
Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль - Південь" задовольнити частково.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 904/6344/20 скасувати.
3. Справу № 904/6344/20 передати на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя К. М. Огороднік
Судді С. В. Жуков
В. Г. Пєсков