Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" вересня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3921/21 (922/1371/22)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохоров С.А.
при секретарі судового засідання Кончаренко В.Ю.
за участю:
представника прокуратури - Клейн Л.В.
представника Харківської міської ради - не з'явився
розпорядника майна - не з'явився
боржника - Третьякова Н.Ю., Дукер Л.О.
ініціюючого кредитора - Лебідь О.П.
розглянувши заяву Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11956 від 19.10.2022)
у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівіт"
про визнання банкрутом Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва", код ЄДРПОУ 14344275
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2022 (суддя Аюпова Р.М.), залишеною без змін постановами Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.05.2023, відкрито провадження у справі про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва", визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - ТОВ "Олівіт" у загальному розмірі 844682,24 грн (з яких: 761372,24 грн - основний борг, 24810,00 грн - витрати зі сплати судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 58500,00 грн - витрати зі сплати авансування грошової винагороди арбітражному керуючому), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражну керуючу Венську О.О., призначено попереднє засідання суду.
16.09.2022 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство № 69258.
19.10.2022 до суду від Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області надійшла заява (вх. № 11956) з грошовими вимогами до боржника, направлена на адресу суду 12.10.2022 (про що свідчать відомості на конверті), тобто в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
У поданій заяві заявник просить суд визнати Харківську міську раду кредитором у справі щодо безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013 для розміщення та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3", загальною площею 1482,3 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 10, за період з 01.01.2020 по 31.10.2021 на суму 682 654,88 грн та включити дані вимоги до реєстру вимог кредиторів.
08.11.2022 до суду від розпорядника майна надійшло повідомлення (вх. №11956) про результати розгляду заяви Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області з грошовими вимогами до боржника, зі змісту якого вбачається, що заявлені вимоги визнаються розпорядником майна в повному обсязі, а саме в розмірі 682654,88 грн основного боргу та на суму 4962,00 грн витрат зі сплати судового збору.
02.11.2024 боржником подані заперечення на заяву про визнання грошових вимог прокуратури (вх. №29890) в яких він просить призначити судову експертизу з питань землеустрою та відмовити в задоволенні заяви прокуратури через необґрунтованість.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2024, для розгляду справи № 922/3921/21 (922/1371/22) визначено суддю Прохорова С.А.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.01.2024 прийнято до провадження справу №922/3921/21 (922/1371/22).
Частиною другою статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Розглянувши клопотання боржника про призначення судової експертизи з питань землеустрою суд зазначає, що порядок розгляду грошових вимог кредитора до боржника регламентований положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.
Системний аналіз положень статей 98-99 ГПК України та частини першої статті 45 КУзПБ дозволяє зробити висновок про те, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Аналіз положень статей 73, 99 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що висновок експерта складається за результатами проведення судової експертизи та є одним із видів доказів у справі; експертиза призначається судом за його власною ініціативою або за клопотанням учасника справи у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.
Частиною першою статті 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Отже, законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. Воно не може бути замінене висновком експерта-економіста, який не обмежений вимогами статей 76-79 ГПК України та межами дослідницької функції суду саме на цій стадії розгляду справи про банкрутство. Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог.
Отже, за своєю правовою природою такий предмет спору не є тотожним спору про право, який розглядається у позовному провадженні.
Особливістю провадження у справах про банкрутство є те, що в межах цього провадження суди розглядають багато різних спорів, щодо яких законодавцем визначено окремі процедури та особливості їх розгляду в межах єдиної процедури банкрутства. Одним з різновидів таких спорів є розгляд спірних вимог конкурсного кредитора, який оспорюється боржником або іншим кредитором боржника. Відтак, при розгляді спірних вимог кредиторів суди повинні керуватися спеціальними нормами законодавства про банкрутство, які визначають обов'язки конкретного кредитора щодо доказування розміру кредиторських вимог, визначають обсяг доказування, предмет доказування спірних кредиторських вимог, право суду відмовити у визнанні спірних вимог внаслідок неподання заявником документів, що їх підтверджують.
З огляду на таке, при призначенні судово-економічної експертизи спірних грошових вимог кредитора у справі про банкрутство, як одного із способів збирання доказів, судам належить враховувати особливості провадження з розгляду вимог кредиторів у справах про банкрутство, якими визначається предмет доказування, особа, на яку покладається обов'язок доказування, обсяг доказування у справі про банкрутство при розгляді конкретного спору та наявність дійсної потреби у збиранні доказів шляхом проведення певної судової експертизи з огляду на спеціальні приписи законодавства щодо розгляду у справі про банкрутство спірних вимог кредиторів.
Системний аналіз положень статей 73, 99 ГПК України та статті 45 КУзПБ дозволяє дійти висновку про те, що при розгляді спірних грошових вимог кредитора суд не вправі призначати експертизу, предметом якої є дослідження документів на обґрунтування чи спростування грошових вимог кредитора, оскільки такі повноваження щодо дослідження повноти та належності документальних доказів, наданих конкурсним кредитором на обґрунтування своїх кредиторських вимог, законодавцем покладено на суд, який розглядає спірні вимоги кредитора у конкурсній процедурі. Суд не вправі перекладати свої повноваження щодо дослідження документальних доказів обґрунтованості спірних вимог на іншу особу (судового експерта).
Ухвала суду про призначення судової експертизи є причиною вжиття судом заходів щодо зупинення провадження у справі. Отже, призначення судової експертизи перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із зупиненням провадження у справі. Вихід суду за межі наданої йому компетенції при призначенні судової експертизи може мати наслідком незаконне зупинення провадження у справі, що вимагає в цілому скасування ухвали суду про призначення судової експертизи з виходом суду за межі наданої йому компетенції та зупинення провадження у справі для проведення такої експертизи, яка за своєю суттю не є способом збирання доказів у справі.
В свою чергу, провадження у справі про банкрутство юридичної особи не підлягає зупиненню.
Відтак, суд дійшов висновку, що клопотання про призначення у справі судової експертизи задоволенню не підлягає.
Розглянувши заяву Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (вх. № 11956) з грошовими вимогами до боржника по суті та дослідивши подані до суду докази, судом було встановлено наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
19.10.2022 до суду від Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області надійшла заява (вх. № 11956) з грошовими вимогами до боржника, направлена на адресу суду 12.10.2022 (про що свідчать відомості на конверті), тобто в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
У поданій заяві заявник просить суд визнати Харківську міську раду кредитором у справі щодо безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013 для розміщення та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3", загальною площею 1482,3 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 10, за період з 01.01.2020 по 31.10.2021 на суму 682654,88 грн та включити дані вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так судом встановлено, що у власності Харківської міської ради перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013, загальною площею 0,0575 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.07.2021 за №НВ-0007212032021 державну реєстрацію зазначеної вище земельної ділянки здійснено 06.07.2011.
Таким чином, земельна ділянка за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 10, сформована як об'єкт цивільних прав 06.07.2011 (з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації в Державному земельному кадастрі), що погоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах у справах № 922/3780/17, № 922/536/18, №922/391/18, № 922/981/18, №922/2843/19.
В порядку ст. 189 Земельного кодексу України уповноваженою особою Харківської міської ради - головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Павловським Р.В. здійснено обстеження зазначеної вище земельної ділянки, про що складено акт від 14.07.2020 з додатками у вигляді план-схеми земельної ділянки та фото.
За результатами проведеного обстеження земельної ділянки встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013 розташована нежитлова будівля літ. «А-3» право власності на яку зареєстроване за ТОРГІВЕЛЬНО-КОМЕРЦІЙНИМ ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ ФІРМА «ХАРКІВ-МОСКВА» (ТК ТОВ Фірма «Харків-Москва») та ОСОБА_1 .
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на нежитлову будівлю літ. «А-3», загальною площею 1 482,3 кв.м. по вул. Різдвяній, 10 зареєстроване:
- 218/2000 з 25.06.2019 за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі- продажу від 25.06.2019 № 998;
- 1782/2000 з 02.12.2014 за ТК ТОВ Фірма «Харків-Москва» на підставі договору купівлі-продажу від 02.12.2014 № 3368.
Реєстрація речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013 за ТК ТОВ Фірма «Харків-Москва» не здійснювалась.
Згідно з інформацією Головного управління ДПС у Харківській області від 02.06.2021 за № 13231/5/20-40-04-03-11 відповідно до наявних інформаційних ресурсів ТК ТОВ Фірма «Харків-Москва» загальна сума надходжень земельного податку з юридичних осіб становить: 2020 - 3116,7 грн., протягом 2021 станом на 27.05.2021 - земельний податок не сплачувався.
Таким чином, ТК ТОВ Фірма «Харків-Москва» використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013 для розміщення та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-3», загальною площею 1 482,3 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 10, без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України на неї, а також без сплати коштів за землю в передбаченому законодавством розмірі.
Рішенням Харківської міської ради від 17.10.2018 за №1247/18 затверджено Порядок добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства .
Зокрема, вказаним порядком передбачено, що самоврядний контроль за використанням земель комунальної форми власності територіальної громади м. Харкова здійснює Харківська міська рада в особі Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.
У межах здійснення заходів самоврядного контролю за використанням земель комунальної форми власності м. Харкова Департамент проводить обстеження будь-яких земельних ділянок комунальної власності м. Харкова, здійснює фото- та відеозйомку земельної ділянки, застосовує технічні засоби фіксування фактів порушення вимог земельного законодавства та інтересів територіальної громади м. Харкова, за результатами чого складається акт обстеження земельної ділянки. В акті обстеження земельної ділянки зазначається її фактична площа (наприклад, відповідно до меж будівель, паркану тощо). Розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати здійснюється Департаментом за фактичний період використання землекористувачем земельної ділянки (з моменту набуття права власності на нерухоме майно до моменту оформлення власником цього майна права оренди або власності земельної ділянки, на якій розташоване це майно, з урахуванням строків давності), сума відшкодування має бути зменшена на розмір внесених землекористувачем платежів за використання землі у вигляді земельного податку (за наявності) (п.п. 5.1, 5.3, 5.4, 5.6 Порядку).
Отже, саме Департамент уповноважений, за результатами вжитих заходів самоврядного контролю, скласти акт обстеження земельної ділянки та здійснити розрахунок безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів.
На підставі вищевказаних документів, згідно з Положенням про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, яке затверджено рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 за №41/08, Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання ТК TОB Фірма «Харків-Москва» земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013 без правовстановлюючих документів на неї.
Так, в період з 01.01.2020 по 31.10.2021 розмір орендної плати в місяць становив 33 131,98 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 4 969 797,00 грн., ставки річної орендної плати - 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1).
Сума нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку в зазначений період використовував відповідач, визначена пропорційно розміру його частки на об'єкт під літ. «А-3», загальною площею 1 482,3 кв.м. по вул. Різдвяній, 10 (1782/2000), від загальної суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 575 кв. м, що складає 5577772 грн.
Водночас, 18.03.2020 набув чинності Закон України від 17.03.2020 за№533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» (Закон № 533), яким, зокрема, внесені зміни до порядку нарахування та сплати плати за землю.
Так, підрозділ 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим пунктом 524, згідно з яким за період з 1 березня року по 30 квітня 2020 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.
Законом України від 02.04.2020 р. № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (Закон № 540), змінено норму пункту 524 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо плати за землю.
Згідно з нормами Закону № 540 плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки) не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року.
Розмір безпідставно збережених ТК ТОВ Фірма «Харків-Москва» коштів, розрахований як різниця між розміром плати за землю, яка повинна надійти до місцевого бюджету, та фактично здійсненою оплатою за користування земельною ділянкою, становить: 695 771,58 -грн. - 13 116,70 грн. = 682 654,88 грн.
Отже, за період з 01.01.2020 по 31.10.2021 ТК ТОВ Фірма «Харків- Москва» мало би сплатити 682 654,88 грн.
Розрахунок зазначених сум здійснено згідно з даними, наявними у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.07.2020 № 4674 та від 22.07.2021 за№ 828/176-21.
Таким чином, ТК ТОВ Фірма «Харків-Москва» не сплачено за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013 площею 0,0575 га по вул. Різдвяній, 10 у м. Харкові, плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі у сумі 682 654,88 грн. за період з 01.01.2020 по 31.10.2021, внаслідок чого відповідач зберіг у себе майно - грошові кошти, у зв'язку з чим у останнього виникла кредиторська заборгованість на зазначену суму перед Харківською міською радою.
За таких обставин, Харківська міська рада є кредитором ТК ТОВ Фірма «Харків-Москва» на зазначену вище суму, оскільки ТК ТОВ Фірма «Харків- Москва» безпідставно використовувало спірну земельну ділянку та зберегло кошти, не сплачуючи орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі, за наявності укладеного договору, тим самим збільшує вартість власного майна, а Харківська міська рада втратила належне їй майно (кошти від орендної плати).
Розмір кредиторської заборгованості - збережених ТК ТОВ Фірма Харків-Москва коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню, розрахований міською радою виходячи з розміру орендної плати за землю та складає 682 654,88 грн.
У зв'язку з викладеним, Харківська міська рада має права на відшкодування зазначеної вище суми.
Щодо пропорційного розрахунку розміру безпідставно збережених відповідачем коштів за використання частини земельної ділянки загальною площею 0,0575 га по вул. Різдвяній, 10 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137200:01:002:0013) відповідно до частини належного відповідачу нерухомого майна суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 286.6 ст. 286 ПК України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
Відповідно до ч. 4 ст. 120 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Оскільки, на земельній ділянці площею 0,0575 га по вул. Різдвяній, 10 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137200:01:002:0013) знаходиться нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 та ТК ТОВ фірма «Харків-Москва», то розмір безпідставно збережених коштів за її використання був визначений Харківською міською радою шляхом застосування пропорційного підходу відповідно до площі належного боржнику нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці, що узгоджується з позицією Верховного суду викладеної у постанові від 17.08.2022 у справі № 922/1646/20, від 18.10.2023 у справі № 639/6422/21.
Згідно з інформацією Головного управління ДПС у Харківській області від 02.06.2021 за № 13231/5/20-40-04-03-11 відповідно до наявних інформаційних ресурсів ТК ТОВ Фірма «Харків-Москва» загальна сума надходжень земельного податку з юридичних осіб становить: 2020 - 13116,7 грн., протягом 2021 станом на 27.05.2021 - земельний податок не сплачувався.
Розмір безпідставно збережених ТК ТОВ Фірма «Харків-Москва» коштів, розрахований як різниця між розміром плати за землю, яка повинна надійти до місцевого бюджету, та фактично здійсненою оплатою за користування земельною ділянкою і становить: 695 771,58 грн - 13 116,70 грн = 682 654,88 гривень.
Враховуючи, що заявлені Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради грошові вимогами до боржника, підтверджені належними й допустимими доказами та визнані розпорядником майна, суд вважає за необхідне заяву Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11956 від 19.10.2022) задовольнити та визнати грошові вимоги в розмірі 682 654,88 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки та сплаченого за розгляд заяви судового збору в сумі 4962,00 грн.
Керуючись ст. 2, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73, 74, 99, 232-234 ГПК України,
В задоволенні клопотання боржника про призначення судової експертизи з питань землеустрою - відмовити.
Заяву Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11956 від 19.10.2022) задовольнити.
Визнати Харківську міську раду кредитором боржника з грошовими вимогами в розмірі 682 654,88 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки та судовий збір в сумі 4962,00 грн.
Зобов'язати розпорядника майна внести відомості щодо визнаних вимог Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради до реєстру вимог кредиторів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 02.09.2024.
Ухвала не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Повний текст ухвали суду складено та підписано - 05.09.2024.
Суддя Прохоров С.А.