Єдиний унікальний номер 205/5241/24
1-кп/205/844/24
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська
Провадження № 1-кп/205/844/24 Справа № 205/5241/24
05 вересня 2024 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024041690000064 від 10.01.2024 стосовно
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянин України, який має середню спеціальну освіту, не одружений, утриманців не має, не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 23.02.2024 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01.05.2024 вироку суду змінено в частині призначення покарання та засуджено до покарання у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень.
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 Кримінального кодексу України (далі КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
в режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_5
В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні, прокурор, в порядку ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченому ОСОБА_3 , яке мотивував наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК, запобігти яким можливо лише шляхом застосування до обвинувачених виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на недоведеність прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК та просили змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м'який.
Суд, заслухавши заявлене клопотання, вислухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши їх доводи та обґрунтування доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 331 КПК, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно зі ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали провадження, суд доходить висновку, що обґрунтування, викладені у клопотанні прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, з огляду на таке.
Так, суд зважає на те, що ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, пов'язаних зі збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, які, відповідно до ст. 12 КК, належать до категорії нетяжких та тяжких злочинів, за які Законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком до 10 років з конфіскацією майна, а тому розуміючи можливе застосування такого суворого покарання, у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_3 може перейти на нелегальне становище та переховуватися від суду.
При цьому, зазначений ризик об'єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні слідчий суддя враховує встановлений КПК порядок отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом, а тому вказаний ризик також є доведеним, оскільки судовий розгляд у даному кримінальному провадженні тільки розпочато, судом не допитано всіх свідків сторони обвинувачення, а тому обвинувачений, потенційно, може впливати на них, з метою схилити їх до зміни показів на власну користь, а тому існування вказаного ризику, на переконання суду, прокурором доведено у повному обсязі.
Погоджується суд також і з доводами клопотання прокурора щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки ОСОБА_3 раніше судимий за вчинення злочину, пов'язаного з наркотичними засобами та, маючи не зняту і не погашену судимість, знову обвинувачується у вчиненні аналогічних злочинів, що вказує на його схильність до протиправної поведінки та, як наслідок, про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Відповідно до ст. 178 КПК, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, не працевлаштований, має постійне місце мешкання і реєстрації та певні соціальні зв'язки. В той же час, зазначені обставини не стали тими стримуючими факторами, які б могли попередити вчинення кримінальних правопорушень.
Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку тримання під вартою, суд повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження такого виключного запобіжного заходу, враховує ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК і вважає, що саме такий запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим ризикам.
Підстав для зменшення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, визначеної ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2024 року судом не встановлено.
Керуючись ст. ст. 183, 199, 314, 315, 372 КПК, суд,
Клопотання прокурора ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 03 листопада 2024 року включно.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1