Єдиний унікальний номер 205/1577/18
1-кп/205/562/24
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська
Єдиний унікальний №205/1577/18 Провадження №1-кп/205/562/24
05 вересня 2024 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 під час розгляду кримінального провадження №12018040690000115 від 16.01.2018 за обвинуваченням ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисника ОСОБА_6
В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 , яке мотивував наявністю ризиків, передбачених ч. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), оскільки вважає, що обвинувачений, побоюючись відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватись від суду або вчинити інший злочин.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник просили змінити умови запобіжного заходу та застосувати домашній арешт в нічний час.
Суд, заслухавши заявлене клопотання, вислухавши думку учасників судового розгляду, вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 331 КПК, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Так, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 132 КПК).
Відповідно до ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно зі ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали провадження суд доходить висновку, що обґрунтування, викладені у клопотанні прокурора знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 має бути продовжений захід у вигляді домашнього арешту з наступних підстав.
Так, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного кримінального правопорушення проти власності, яке, відповідно до ст. 12 КК, належить до категорії тяжких злочинів та за яке законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком до 10 років, а тому розуміючи можливе застосування такого суворого покарання, у разі визнання його винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувачений може переховуватися від суду.
При цьому, зазначений ризик об'єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб.
Погоджується суд й з посиланням прокурора на наявність ризику того, що обвинувачений може вчинити новий злочин, з огляду на ту обставину, що останній раніше судимий, в тому числі й за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, відбував покарання в місцях позбавлення волі та після звільнення, маючи не зняту і не погашену судимість, знову обвинувачуються у вчиненні тяжкого умисного злочину, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Відповідно до ст. 178 КПК, суд враховує, що обвинувачений раніше судимий, офіційно не працевлаштований, не одружений, має постійне місце мешкання та певні соціальні зв'язки.
Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд повно та об'єктивно дослідивши усі обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання та продовження такого запобіжного заходу, враховує ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК і вважає, що саме такий запобіжний захід може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим ризикам.
В той же час, суд знаходить слушними посилання сторони захисту про зміну умов дії вказаного запобіжного заходу, застосувавши його у нічний час, оскільки зазначена обставина надасть змогу обвинуваченому працевлаштуватись, у зв'язку з чим відповідні доводи клопотання сторони захисту підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 181, 331, 372 КПК, суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_5 задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на 60 діб, тобто до 04 листопада 2024 року включно.
Клопотання сторони захисту про зміну умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 21 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин;
- прибувати за кожною вимогою на визначений час до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу суду про обрання запобіжного заходу направити для виконання Новомосковському районному відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області для постановки ОСОБА_3 на облік, як особу, щодо якої обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на прокурора.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1