Справа № 171/2000/24
Провадження № 1-кс/177/48/24
05 вересня 2024 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 , особи, інтересів якої стосується вирішення клопотання - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі клопотання прокурора Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041410000197 від 05.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, про арешт майна, -
04 вересня 2024 року до Криворізького районного суду Дніпропетровської області, відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України, надійшло клопотання прокурора Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 , який просив суд накласти арешт на грошові кошти в сумі десять тисяч гривень, купюрами номіналом по тисячі гривень в кількості десяти штук, а саме купюри з серійними номерами АТ9521871; АТ9521869; АТ9521866; АР2744125; АК2382174; АК8595765; АС3176937; АС3176939; АС3176940; АС3176941, які вилучено 05.08.2024 в ході проведення огляду, поміщено до спецпакету НПУ №WAR1266542 та запечатано.
В ході судового засідання прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.
ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Слідчий суддя, вислухавши прокурора, ОСОБА_4 , дослідивши клопотання, що відповідає вимогам ст. 171 КПК України, додані до нього матеріали, приходить до висновку, що вказане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, ВП № 8 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024041410000197 від 05.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Зі змісту витягу з ЄРДР слідує, що відомості до Реєстру внесено за наступних обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «05.08.2024 о 10-20 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , надав співробітнику поліції грошові кошти в сумі 10000 грн. в якості неправомірної вигоди за не складання протоколу про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом марки ВАЗ-2101 д.н.з. НОМЕР_1 його дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка позбавлена права керування транспортним засобом у зв'язку із її притягненням до адміністративної відповідальності».
Аналогічну інформацію містить рапорт від 05.08.2024 (а.с. 5-6).
Згідно протоколу огляду від 05.08.2024, в ході огляду виявлено та оглянуто грошові кошти в сумі десять тисяч гривень, купюрами номіналом по тисячі гривень в кількості десяти штук, а саме купюри з серійними номерами АТ9521871; АТ9521869; АТ9521866; АР2744125; АК2382174; АК8595765; АС3176937; АС3176939; АС3176940; АС3176941, які вилучено 05.08.2024 в ході проведення огляду, поміщено до спецпакету НПУ №WAR1266542. Вказана процесуальна дія фіксувалася на нагрудну боді-камеру № 795 360, вказаний відеозапис відтворено в ході судового розгляду клопотання (а.с.7-8, 16).
В рамках досудового розслідування проведено допит свідка ОСОБА_7 , який вказував, що вищевказані кошти йому передав ОСОБА_4 , який пропонував неправомірну вигоду за не складення відносно його дружини ОСОБА_6 . протоколу про адміністративне правопорушення, про що ОСОБА_7 негайно повідомив на лінію 102 (а.с. 11-14).
Постановою старшого слідчого СВ ВП №8 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 05.08.2024 вилучені грошові кошти в сумі десять тисяч гривень, купюрами номіналом по тисячі гривень в кількості десяти штук, а саме АТ9521871; АТ9521869; АТ9521866; АР2744125; АК2382174; АК8595765; АС3176937; АС3176939; АС3176940; АС3176941, які вилучено 05.08.2024 в ході проведення огляду місця події, поміщено до спецпакету НПУ №WAR1266542 визнано речовими доказами по кримінальну провадженні №12024041410000197 від 05.08.2024 року та вирішено зберігати в матеріалах кримінального провадження до вирішення питання про арешт майна.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При цьому, відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Зі змісту ст. 173 КПК України слідує, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
При розгляді даної справи встановлено, що клопотання про арешт майна подано в порядку визначеному законом, відповідає вимогам ст. 171 КПК України, перед слідчим суддею доведено, що тимчасово вилучене майно - грошові кошти, визнано речовим доказом по кримінальному провадженню, може бути використано як доказ у кримінальному провадженню, прокурором обґрунтовано правові підстави для накладення арешту, достатність доказів, що вказують на факт вчинення кримінального правопорушення, а тому з метою збереження речових доказів, можливої спеціальної конфіскації, що узгоджується з положеннями ч.1 ст. 96-1 КК України, враховуючи існуючі ризики можливого приховування, знишення, псування майна, що визнане речовими доказами, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на вищевказане майно.
На переконання слідчого судді, беручи до уваги встановлені обставини, застосування арешту майна відповідатиме розумності та співрозмірність такого заходу, завданням кримінального провадження, при цьому не матиме жодних негативних, невідворотних наслідків для підозрюваного, обвинуваченого та третіх осіб.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170,171, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Криворізької східної окружної прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024041410000197 від 05.08.2024 року - задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти в сумі десять тисяч гривень, купюрами номіналом по тисячі гривень в кількості десяти штук, а саме купюри з серійними номерами: АТ9521871; АТ9521869; АТ9521866; АР2744125; АК2382174; АК8595765; АС3176937; АС3176939; АС3176940; АС3176941, які вилучено 05.08.2024 в ході проведення огляду, поміщено та запечатано до спецпакету НПУ №WAR1266542, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12024041410000197 від 05.08.2024 року відповідно до постанови слідчого від 05.08.2024.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали, в тому числі забезпечення зберігання речових доказів в порядку визначеному чинним законодавством, доручити старшому слідчому СВ ВП №8 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , у провадженні якої перебуває кримінальне провадження № 12024041410000197 від 05.08.2024 року.
Контроль за виконанням ухвали про арешт майна покласти на прокурора Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_9 , який є старшим групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити, що згідно з ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1