вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" серпня 2024 р. м. Київ Справа № 911/713/24
Суддя Грабець С.Ю., розглянувши заяву приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про ухвалення додаткового рішення в справі
за позовом приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області
про стягнення 94 983, 91 грн.
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився,
рішенням Господарського суду Київської області від 21.06.2024 року позов приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про стягнення заборгованості в сумі 94 983, 91 грн. задоволений повністю.
26 червня 2024 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 01.07.2024 року розгляд клопотання призначений на 07 серпня 2024 року.
06 серпня 2024 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення в справі без його участі, яке було задоволено судом.
Представники сторін в засідання не з'явились, про причини неявки представник відповідача суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду заяви представники сторін були повідомлені належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Явка в судове засідання сторін - це право, а не обов'язок сторони, і, відповідно до положень ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, справа, за умови належного повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо їх нез'явлення не перешкоджає розгляду справи по суті.
Так, розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в цій справі представник позивача подав копії: договору №1913-КОЕ про надання правової допомоги від 01 грудня 2020 року; додаткових угод до цього договору (№43 від 15 червня 2021 року, №1913-КОЕ/44 від 30 грудня 2021 року, №45 від 28 грудня 2022 року, №46 від 27 листопада 2023 року, №47 від 28 листопада 2023 року та №48 від 17 січня 2024 року), а також акту наданих послуг №911/713/24-КРЕМ від 21 червня 2024 року.
Судом встановлено, що 01 грудня 2020 року між позивачем та адвокатським об'єднанням "Перший радник" (далі - виконавець) був укладений договір №1913-КОЕ про надання правової допомоги (далі - договір), відповідно до умов якого, в рамках даного договору виконавець зобов'язується надавати позивачу правову допомогу (надалі - послуги) за окремими письмовими або усним дорученнями останнього.
Згідно з п. 1.2. договору (тут і далі - в редакції додаткової угоди №43 від 15.06.2021 року до договору), для цілей цього договору видами правової допомоги, що може надаватись виконавцем є, зокрема, але не виключно: надання консультацій і роз'яснень позивачу з правових питань; збір доказів по судовій справі, визначення засобів доказування; представництво в суді; ознайомлення з матеріалами судової справи; складання процесуальних та інших документів правового характеру (позовів, відзивів, заперечень, пояснень, заяв, клопотань, скарг, запитів, звернень тощо); інші види правової допомоги, що не передбачені цим договором, однак є необхідними для його виконання та захисту інтересів позивача.
Відповідно до п. 1.3 договору, зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається сторонами в акті наданих послуг.
Пунктом 1.4. договору, зокрема, встановлено, що позивач надає виконавцю право, а виконавець приймає на себе обов'язки здійснювати всі дії від імені та в інтересах позивача в процесі кримінального, цивільного, адміністративного та господарського судочинства, виконавчого провадження, під час досудового слідства та у відносинах з органами державної виконавчої влади. Для цього виконавець має право бути представником позивача в органах державної виконавчої влади і місцевого самоврядування, перед державними і недержавними підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, нотаріусами, адвокатами, фізичними особами, суб'єктами підприємницької діяльності, правоохоронними, контролюючими органами, органами внутрішніх справ, а також у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві/відповідачу/третій особі заявнику/зацікавленій особі, з питань, пов'язаних із захистом прав позивача, у тому числі право: пред'явити від імені позивача та у його інтересах відповідний позов (позови): брати участь у судових засіданнях, слідчих діях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу позивача повністю або частково відмовлятися від позовних вимог; визнавати повністю або частково позови; змінювати підстави або предмет позовів; зменшувати або збільшувати предмет та/або вартість позовних вимог; укладати мирові угоди; передавати справу на розгляд третейського суду; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом; отримувати рішення (ухвали, постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії); подавати виконавчі документи до стягнення, а також отримувати, підписувати та подавати від імені позивача та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, запити, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо): засвідчувати власним підписом без обов'язкової необхідності додання печатки справжність копій документів; представляти інтереси клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов'язана із вирішенням питань, передбачених договором; ознайомлюватися з матеріалами справи та з матеріалами виконавчого провадження - при реалізації виконавчого документа; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України; брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; замовляти проведення експертизи; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством, та при здійсненні виконавчого провадження; заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчого провадження; оскаржувати рішення суду до касаційної інстанції; апелювати до вищої судової інстанції; оскаржувати дії чи бездіяльність посадових осіб (у тому числі виконавчих органів) у встановленому законодавством позасудовому порядку та користуватися при цьому усіма правами, передбаченими чинним законодавством, сплачувати державне мито, судовий збір, обов'язкові збори та інші необхідні платежі; вчиняти всі інші дії, передбачені Кримінально-процесуальним Кодексом України, Цивільним процесуальним Кодексом України, Господарським процесуальним Кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та Законом України "Про виконавче провадження", іншим чинним законодавством України для такого роду уповноважень та які, на думку представника, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов'язань, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 3.1. договору, приймання-передача послуг за цим договором здійснюється сторонами за актами наданих послуг, що є підтвердженням надання правової допомоги за цим договором.
Враховуючи складність справи, значення справи для позивача, часу витраченого адвокатом на надання послуг, сторони відображають в акті наданих послуг опис наданих послуг, та їх загальну вартість (розмір гонорару) (п. 3.3. договору).
Згідно з п. 4.2. договору, розмір гонорару, який має сплатити позивач, визначається згідно з актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін.
Пунктом 4.6. договору встановлено, що оплата наданих послуг та компенсація витрат здійснюється позивачем за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами актів наданих послуг впродовж 15 календарних днів, з моменту вступу рішення суду по справі, в межах якої надавалась правова допомога, в законну силу.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до "31" грудня 2021 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 5.1. договору).
30 грудня 2021 року сторонами була укладена додаткова угода №1913-КОЕ/44 до договору, відповідно до умов якої сторони дійшли взаємної згоди внести зміни до умов договору та продовжити строк дії договору до 31.12.2022 року.
28 грудня 2022 року сторонами була укладена додаткова угода №45 до договору, відповідно до умов якої сторони дійшли взаємної згоди внести зміни до умов договору та продовжити строк дії договору до 31.12.2023 року.
27 листопада 2023 року сторонами була укладена додаткова угода №46 до договору, відповідно до умов якої сторони дійшли взаємної згоди внести зміни до умов договору та продовжити строк дії договору, а саме викласти п. 5.1. договору у новій редакції: "5.1. Цей договір набуває чинності з моменту підписання кожною стороною та діє до 31.12.2024 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного завершення".
28 листопада 2023 року між сторонами була укладена додаткова угода №47 до договору, відповідно до умов якої сторони дійшли взаємної згоди внести зміни до умов договору.
Так, згідно з п. 1.1. додаткової угоди №47 від 28.11.2023 року до договору, акти наданих послуг, рахунки, видаткові накладні (надалі "первинний документ" та додаткові угоди, додатки, специфікації та інше (надалі - "договірний документ"), а разом електронні документи можуть бути оформлені виконавцем у вигляді електронного документу з обов'язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису (надалі "КЕП") повноважного представника сторони. Електронні документи можуть бути складені на паперовому носії, у разі неможливості складання електронного документу у випадках: відсутності у сторони за договором на момент підписання КЕП (зміна підписанту, зміна організаційно-правової форми, зміна найменування та/або місцезнаходження сторони, інше); неможливості накладання КЕП за технічними причинами (збоїв в роботі програмного забезпечення, інше); вірусні (хакерські) атаки. Складання електронних документів на паперовому носії відбувається лише у виключних випадках, переважним способом складання первинних документів є електронний.
Накладання КЕП, обмін первинними документами, зазначеними в п. 1.1. цієї додаткової угоди, здійснюється сторонами за допомогою комп'ютерної програми SAP/M.E.DOC "Мій електронний документ" (надалі програма), підписання договірних документів здійснюється в будь-якому з таких сервісів: SAP, M.E.Doc, Квант ЕХО, "Вчасно" (vchasno.com.ua), CZO (https://czo.gov.ua/) та інші (надалі "сервіс для електронного підписання") (п. 1.4. додаткової угоди №47 від 28.11.2023 року до договору).
17 січня 2024 року сторонами була укладена додаткова угода №48 до договору, відповідно до умов якої сторони дійшли взаємної згоди внести зміни до умов договору та викласти п. 4.6. договору в наступній редакції: "4.6. Оплата наданих послуг з правової допомоги та компенсація витрат здійснюється позивачем за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами актів наданих послуг впродовж 30 (тридцяти) календарних днів, з моменту фактичного виконання рішення суду, у межах суми стягнутої на користь виконавця".
Як вбачається з акту приймання-передачі наданих послуг №911/713/24-КРЕМ від 21 червня 2024 року (далі - акт), копія якого долучена до матеріалів справи, виконавець надав позивачу наступні послуги: правовий аналіз наданої позивачем документації, консультування щодо можливостей та механізмів судового захисту прав позивачем при розгляді даної справи в Господарському суді Київської області (3 000,00 грн.); підготовка та направлення до Господарського суду Київської області позовної заяви (6 000,00 грн.); підготовка та направлення до Господарського суду Київської області 25.04.2024 року заяви на виконання вимог ухвали суду (1 000,00 грн.).
Відповідно до п. 1 акту, загальна вартість послуг склала 10 000 (десять тисяч) гривень.
При визначенні суми відшкодування суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення в справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в додаткових постановах від 20.05.2019 року в справі №916/2102/17, від 25.06.2019 року в справі №909/371/18, в постановах від 05.06.2019 року в справі №922/928/18, від 30.07.2019 року в справі №911/739/15 та від 01.08.2019 року в справі №915/237/18).
Судом встановлено, що позивачем була подана до суду заява про долучення доказів на виконання вимог ухвали суду від 21.03.2024 року.
Так, необхідність подання заяви про долучення доказів обумовлена виключно допущенням недоліків під час складання позовної заяви самим представником позивача, тому витрати на їх усунення не підлягають відшкодуванню відповідачем.
Крім цього, ціни за правовий аналіз наданої позивачем документації, консультування щодо можливостей та механізмів судового захисту прав позивачем при розгляді даної справи в суді, підготовка та направлення до суду позовної заяви є завищеними, у порівнянні з середніми ринковими цінами на такі послуги.
Також, виходячи з предмету спору, ціни позову та обставин цієї справи, вона була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відтак не була складною.
Крім цього, відповідно до даних, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, між позивачем та адвокатським об'єднанням "Перший радник" неодноразово укладались договори про надання професійної правничої допомоги в аналогічних справах, що свідчить про те, що послуга “консультування щодо можливостей та механізмів судового захисту прав позивачем при розгляді даної справи в суді» носить штучний характер, оскільки адвокатським об'єднанням "Перший радник" вже надавалась позивачу професійна правнича допомога в справах, в яких застосовувалися аналогічні механізми захисту порушеного права позивача.
Відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 59 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", п. п. 4, ч. 1 ст. 1, ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, п. 12 ч. 3 ст. 2, ч. 4 ст. 11, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13, ст. 16, ч. 2 ст. 80, ст. 123, ч. ч. 1, 2, 3, 4, 5, 6 ст. 126, ч. 9 ст. 129, ч. 1 ст. 166, ч. 1 ст. 202, ч. 4 ст. 236, ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовільнити частково заяву приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат.
Стягнути з Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Ярослава Мудрого, будинок, ідентифікаційний код 04362489) на користь приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (04136, місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 1 А, ідентифікаційний код 23243188) 5 000,00 (п'ять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
Відмовити в іншій частині заяви.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складений 05.09.2024 року.
Суддя С. Грабець