ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.09.2024Справа № 910/7441/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМТРАНС" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 46-46А, ідентифікаційний код 30600592)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815)
про стягнення 45 315,98 грн.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕМТРАНС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 45 315, 98 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у грудні 2023 року - січні 2024 року відповідачем було здійснено перевезення вантажних вагонів власності (оренди) позивача. Однак відповідачем не було забезпечено схоронності (забезпечення) майна (вагонів) позивача під час курсування залізничними коліями, внаслідок чого завдано збитків позивачу на суму 45 315,98 грн., з яких: 19 020,00 грн. - вартість придбаних деталей; 23 665,56 грн. - технічне обслуговування, 2 630,42 грн. - витрати з подавання та збирання вагонів, які позивач просить стягнути в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 була доставлена до електронного кабінету Акціонерного товариства "Українська залізниця" 18.06.2024 о 19:26 год, що підтверджується відповідним повідомленням про доставлення процесуального документа.
Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Поряд з цим у зв'язку з перебуванням судді Пукшин Л.Г. у щорічній відпустці підписання тексту рішення здійснено після виходу судді з відпустки.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Відповідно до залізничних накладних № 37003571, 34018945, 37064599, 34018903, 37160215, 37018215, 37659992, 37736949, 34029355, 45128717 (45161122), 45332814, 45385960, 45375755 у грудні 2021 року - січні 2024 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" здійснювало перевезення вантажних вагонів, належних Товариству з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" на праві власності (оренди), а саме: 56161979, 56169279, 61012472, 52366663, 62110960, 62111125, 56918881, 53497897, 62965702, 63868863, 62965157, 56071665, 63870307.
Перебування вказаних залізничних вагонів у власності (оренді) підтверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлень форми ВУ-23М, складених АТ "Укрзалізниця", а саме: №569 від 19.12.2023, №568 від 19.12.2023, №579 від 19.12.2023, №644 від 21.12.2023, №658 від 22.12.2023, №643 від 21.12.2023, №7380 від 01.01.2024, №7456 від 04.01.2024, №2 від 22.12.2023, №9962 від 01.01.2024, №9505 від 16.01.2024, №б/н від 19.01.2024, №6554 від 24.01.2024, а також відомостями технічних характеристик вагонів з офіційного сайту АТ "Укрзалізниця".
Проте, як зазначено позивачем, на станціях Ароматна (код станції 454606), Кривий Ріг - Сортувальний (код станції 467108), Незалежна (код станції 466904), Запоріжжя-Ліве (код станції 460005) було виявлено пошкодження (розукомплектування) зазначених вагонів, а саме разобладнання ручного стояночного гальма.
З метою складання комерційних актів форми ГУ-22 позивач письмово звернувся до начальника станції Ароматна структурного підрозділу «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» з заявами вих. № 5090/ДВ від 26.12.2023, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT «Укрпошта» (відправлення № 0505146028041), вих. № 203/ДВ від 22.01.2024 року, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT «Укрпошта» (відправлення № 0505155201007), до начальника станції Кривий Ріг - Сортувальний структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» з заявами вих. № 201/ДВ від 22.01.2024 року, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT «Укрпошта» (відправлення № 0503694826387), до начальника станції Незалежна структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» з заявою вих. № 214/ДВ від 23.01.2024 року, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT «Укрпошта» (відправлення № 0505155116883), до начальника станції Запоріжжя-Ліве структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» з Заявою вих. № 196/ДВ від 22.01.2024 року, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT «Укрпошта» (відправлення № 0505155213900).
З метою складання актів про пошкодження вагонів форми ВУ-25М Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕМТРАНС" письмово звернулось до начальника структурного підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з заявами вих. № 5091/ДВ від 26.12.2023 року, що підтверджується відміткою про отримання вхід. № 03/08 від 03.01.2024 року, вих. № 204/ДВ від 22.01.2024 року, що підтверджується відміткою про отримання вхід. № 03/169 від 31.01.2024 року, до начальника структурного підрозділу «Криворізьке експлуатаційне вагонне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» з заявами вих. № 202/ДВ від 22.01.2024 року, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT «Укрпошта» (відправлення № 0505155218600), них. № 215/ДВ від 23.01.2024 року, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT «Укрпошта» (відправлення № 0505155218600), до начальника структурного підрозділу «Вагонне депо Запоріжжя-Ліве» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» з заявою вих. № 197/ДВ від 22.01.2024 року, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT «Укрпошта» (відправлення № 0505155208621).
Крім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕМТРАНС" звернулось до начальника структурного підрозділу «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» зі скаргами вих. № 199/ДВ від 22.01.2024 року, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT «Укрпошта» (відправлення № 0503694848542), вих. № 779/ДВ від 08.03.2024 року, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT «Укрпошта» (відправлення № 0503819837785) на дії начальника станції Ароматна структурного підрозділу «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», до начальника структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» зі скаргами вих. № 781/ДВ від 08.03.2024 року, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT «Укрпошта» (відправлення № 0503819864588) на дії начальника станції Кривий Ріг - Сортувальний структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», вих. № 785/ДВ від 08.03.2024 року, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT «Укрпошта» (відправлення № 0503819864588) на дії начальника станції Незалежна структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», до начальника структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» зі скаргою вих. № 777/ДВ від 08.03.2024 року, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT «Укрпошта» (відправлення № 0503819963330) на дії начальника станції Запоріжжя-Ліве структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця».
На скаргу вих. № 781/ДВ від 08.03.2024 позивач отримав відповідь вих. № 35/ДЗР- 2 від 20.03.2024, відповідно до якої складання комерційних актів з приводу пошкодження порожніх вагонів (відсутності частин вагонів) нормативними документами не передбачено.
На скаргу вих. № 785/ДВ від 08.03.2024 позивач отримав відповідь вих. № 37/ДЗР- 2 від 20.03.2024, відповідно до якої складання комерційних актів з приводу пошкодження порожніх вагонів (відсутності частин вагонів) нормативними документами не передбачено.
Також Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕМТРАНС" звернулось до начальника структурного підрозділу «Служба вагонного господарства» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» зі скаргами вих. № 200/ДВ від 22.01.2024, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT «Укрпошта» (відправлення № 0503694852175), вих. № 780/ДВ від 08.03.2024, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT «Укрпошта» (відправлення № 0503819832465), на дії начальника структурного підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», вих. №782/ДВ від 08.03.2024, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT «Укрпошта» (відправлення № 0503819832465), вих. № 786/ДВ від 08.03.2024, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT «Укрпошта» (відправлення № 0503819832465) на дії начальника структурного підрозділу «Криворізьке експлуатаційне вагонне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», вих. № 778/ДВ від 08.03.2024, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT «Укрпошта» (відправлення № 0503819832465) на дії начальника структурного підрозділу «Вагонне депо Запоріжжя Ліве» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», у зв'язку з тим, що зазначеними особами було відмовлено представникам ТОВ «ЛЕМТРАНС» у складанні актів. У даних скаргах Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕМТРАНС" просило розглянути скарги та за результатами їх розгляду дати відповідним особам розпорядження про складання актів про пошкодження вагонів відповідно до вимог Правил складання актів.
Проте, як встановлено судом за матеріалами справи та зазначено позивачем, відповідними особами залізниці актів про пошкодження вагонів форми ВУ-25М, а також комерційних актів форми ГУ-22 відповідно до вимог Правил складання актів на вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМТРАНС" складено не було.
Як зазначено позивачем, внаслідок розукомплектування вагонів останній був змушений передати структурному підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», структурному підрозділу «Криворізьке експлуатаційне вагонне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» та структурному підрозділу «Вагонне депо Запоріжжя-Ліве» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства; «Українська залізниця» аналогічні деталі, які були відсутні на вагонах, для подальшого їх встановлення на вагони, оскільки вагони використовуються у господарській діяльності ТОВ «ЛЕМТРАНС».
Так, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕМТРАНС" було придбано деталі які були встановлені замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах, а саме:
1) На підставі договору поставки № 710/16 від рі.11.2016 року та специфікації № 59 від 01.09.2020 у ТДВ «Попаснянський ВРЗ» було придбано: Регулятор РТРП 675-М у кількості 1 шт. на загальну суму 4 200,00 грн та оплачено згідно платіжного доручення №9963 від 20.10.2020;
2) На підставі договору поставки № 166/17 від 29.03.2017 та специфікації від 10.10.2023 у ТОВ «ТТР» було придбано: Тяга стоянкового гальма К22.04-04.01.00.0-00СБ у кількості 7 шт. на загальну суму 10 500,00 грн та оплачено згідно платіжного доручення №7937 від 27.11.2023;
3) На підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 року та специфікації № 59 від 01.09.2020 року у ТДВ «Попаснянський ВРЗ» було придбано: Авторежим 265 А-1 у кількості 1 шт. на загальну суму 4 320,00 грн та оплачено згідно платіжного доручення №9364 від 30.09.2020.
Загальна вартість придбаних деталей склала 19 020, 00 грн.
Відповідно до пункту 21 Правил користування вагонами і контейнерами, ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕМТРАНС" (замовник) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" (регіональна філія "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця") (підрядник) укладено договір на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів №ПР/В-20130/НЮдч від 19.02.2020.
Відповідно до цього договору підрядник зобов'язується виконувати технічне обслуговування з відчепленням (далі - ТО з відчепленням) під час експлуатації вагонів власності замовника, орендованих вагонів, або вагонів, що знаходяться в оперативному управлінні, згідно договорів суборенди та даних довідки 2610 філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" акціонерного товариства "Українська залізниця", на момент передачі повідомлення 1354 з кодом 4, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, за реквізитами, обумовленими Переліком (Додаток №2) (п. 1.1.).
Послуги надаються на території МПОВ ПТО одного із вагонних депо виконавця, обумовлених переліком (додаток № 2), в зоні якого був відчеплений вагон. Як виключення, надання послуг може бути здійсненне на МППВ ПТО за умови погодження між замовником та виконавцем (п. 1.2.).
Деталі, придбані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕМТРАНС" для встановлення їх замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах, були передані структурному підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», структурному підрозділу «Криворізьке експлуатаційне вагонне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» та структурному підрозділу «Вагонне депо Запоріжжя-Ліве» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», та були встановлені на зазначені вище вагони відповідно до актів використання запчастин, наданих ТОВ «Лемтранс» для технічного обслуговування вагонів власності та оренди ТОВ «Лемтранс» згідно договору № ПР/В-20130/НЮдч от 19.02.2020 р.: від 11.01.2024, від 27.02.2024, від 08.03.2024, від 20.02.2024, від 16.02.2024, від 26.01.2024, від 31.01.2024.
На виконання умов вищезазначених правил та укладеного договору №ПР/В-20130/НЮдч від 19.02.2020 відповідними структурними підрозділами Акціонерного товариства "Українська залізниця" було виконано ремонтні роботи по встановленню деталей на розукомплектовані вагони, що підтверджується підписаними без зауважень представниками замовника та виконавця актами виконаних робіт: №75/255 від 08.03.2024, №55/255 від 27.02.2024, №24/255 від 11.01.2024, №2 від 20.02.2024, №1 від 16.02.2024, №2 від 26.01.2024, №74 (_259_) від 31.01.2024.
Вказані роботи були оплачені платіжними інструкціями: №1718 від 05.03.2024, №2117 від 14.03.2024, №594 від 23.01.2024, №8812 від 28.12.2023, №276 від 10.01.2024, №410 від 16.01.2024, №624 від 24.01.2024, №1078 від 09.02.2024.
Загальна вартість витрат по встановленню (технічному обслуговуванню вагонів) деталей на вагони становить 23 665, 56 грн.
Також, при проведенні технічного обслуговування вагонів №56071665, №63870307 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕМТРАНС" були понесені витрати з подавання та забирання вагонів в сумі 2 630, 42 грн, про що свідчать акти №2 від 26.01.2024 та №65(_259_) від 31.01.2024, які були оплачені платіжними інструкціями №852 від 01.02.2024 та №1075 від 09.02.2024.
Таким чином, загальна вартість витрат позивача по встановленню (технічному обслуговуванню вагонів) деталей на пошкоджені (розукомплектовані) вагони склала 45 315, 98 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить суд стягнути з відповідача 45 315, 98 грн в якості прямих збитків у зв'язку з незабезпеченням залізницею збереження майна (вагонів) при перевезенні залізничним транспортом.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 908 Цивільного кодексу України встановлено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частиною 1 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
За змістом частини 2 статті 307 Господарського кодексу України та частини 2 статті 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
У відповідності до частини 3 статті 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено також частиною 2 статті 307 Господарського кодексу України.
Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Згідно з ст. 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
З наведеного вбачається, що між сторонами спору на підставі залізничних накладних
№ 37003571, 34018945, 37064599, 34018903, 37160215, 370182152, 37659992, 37736949, 34029355, 45128717 (45161122), 45332814, 45385960, 45375755 виникли правовідносини з перевезення вантажу залізницею.
Згідно зі ст. 8 Статуту перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.
За приписами п. 3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.
Відповідно до п. 4.1 вказаних Правил, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред'явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).
Суд зазначає, що прийняття відповідачем до перевезення спірних вагонів свідчить про те, що останні перебували у технічно справному стані.
Як встановлено судом, на станціях Ароматна (код станції 454606), Кривий Ріг - Сортувальний (код станції 467108), Незалежна (код станції 466904), Запоріжжя-Ліве (код станції 460005) було виявлено пошкодження (розукомплектування) вагонів позивача, які полягали у відсутності складових частин вагонів.
За фактом встановлення відсутності вищезазначених деталей, вагони власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМТРАНС" були направлені на технічне обслуговування, про що свідчать оформлені відповідні повідомлення форми ВУ-23М: №569 від 19.12.2023, №568 від 19.12.2023, №579 від 19.12.2023, №644 від 21.12.2023, №658 від 22.12.2023, №643 від 21.12.2023, №7380 від 01.01.2024, №7456 від 04.01.2024, №2 від 22.12.2023, №9962 від 01.01.2024, №9505 від 16.01.2024, №б/н від 19.01.2024, №6554 від 24.01.2024.
Суд звертає увагу, що порядок і умови користування вагонами і контейнерами, а саме: парку залізниць України; парку залізниць інших держав; які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, а також орендовані ними (за час затримки на коліях залізниць загального користування) визначають Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №1131.
Відповідно до пункту 20 Правил користування вагонами і контейнерами, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.
Також у даному стандарті зазначено, що пошкодження можуть бути істотними і бути причиною вилучення вагона із експлуатації.
Таким чином, складання відповідачем повідомлень форми ВУ-23М є підтвердженням того, що вагони були пошкоджені і саме вони є підставою для перерахування вагонів із робочого парку до неробочого.
Відповідно до п. 22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, 22, сума збитків за пошкодження вагона складається з:
витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження домісця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.99 N 551 (z0828-99), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.99 за N 828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування;
вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин;
витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків;
плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.
Як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕМТРАНС" було придбано деталі для встановлення на розукомплектовані вагони на суму 19 020, 00 грн, здійснено оплату технічного обслуговування у розмірі 23 665, 56 грн, а також понесено витрати з подавання та забирання вагонів в сумі 2 630, 42 грн.
Отже, загальна сума витрат понесених позивачем на ремонт розукомплектованих вагонів склала 45 315, 98 грн.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Стаття 224 Господарського кодексу України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.
Вимогами статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).
Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.06.2010 № 6-469св10).
Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
За приписами п. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Відповідно до п. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було зниженого його вартість.
Згідно з п. 2 ст. 126 Статуту за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.
При цьому, у постановах Вищого господарського суду України від 23.03.2017 у справі №904/4195/16, від 17.01.2017 у справі №904/3013/16 викладено правову позицію, що порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус «вантажу», і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов'язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має відносно залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі пошкодження або розукомплектування, або втрати частини вагонів із групи - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом залізниць розмірах.
Відповідно до п. 20 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 акт про пошкодження вагона (контейнера) складається у разі пошкодження вагона (контейнера) під час перевезення, навантаження, вивантаження вантажу, виконання маневрових робіт, а також в інших випадках для засвідчення обставин і розмірів пошкодження і є підставою для матеріальної відповідальності винних у пошкодженні
Разом з тим, оскільки порожні приватні вагони мають статус «вантажу», то відповідно до пункту 2 Правил складання актів повинен був бути сформований комерційний акт у зв'язку з пошкодженням вантажу (вагону).
Згідно п. 8 Правил складання актів, комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.
Проте, суд відзначає, що складені повідомлення форми ВУ-23М, що містяться в матеріалах справи, є належним та допустимим доказом того, що вагони власності (оренди) позивача були пошкоджені.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної бездіяльності відповідача, що виявилась у незабезпеченні збереженості (схоронності) належного позивачу майна (вагонів), завданої шкоди - пошкодження складових частин вагонів, та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем, в свою чергу, не доведено суду належними та допустимими доказами, що пошкодження вагонів під час їх перевезення залізницею сталось не з вини відповідача.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМТРАНС" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 46-46А, ідентифікаційний код 30600592) збитки у розмірі 45 315 грн 98 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 3 028 грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено 05.09.2024
Суддя Л.Г. Пукшин