ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.09.2024Справа № 910/8194/24
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА" (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 7-Д) до Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" (01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 69) про стягнення 92 883,34 грн,
Без виклику сторін
01.07.2024 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА" до Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" про стягнення 92 883,34 грн та 02.07.2024 передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Крім того, примірник даної ухвали надіслано на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України, витребувано інформацію щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № ЕР214954145.
12.07.2024 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення читабельної копії Договору комплексного страхування №ЕАП - 0414542.
16.07.2024 через відділ діловодства суду від МТСБУ надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.
23.07.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що позивачем при визначення розміру шкоди врахував ПДВ, що суперечить Закону України № 1961-IV оскільки не проведено ремонт пошкодженого транспортного засобу, а отже в частині ПДВ даний позов повинен бути зменшений на суму ПДВ та не враховано знос на автомобіль та додано витрати непов'язані з ДТП - такі як мийка ручна + прибирання салону.
31.07.2024 представником позивача в системі «Електронний суд» сформовано відповідь на відзив відповідно до якої представник просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
18.02.2023 року між Публічним акціонерним товариством "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА" (далі - Страховик) та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) був укладений Договір № ЕАП-0414542 комплексного страхування (далі - Договір), одним з предметів якого є страхування транспортного засобу «КІА FORTE», д.р.н. НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).
09.02.2024 о 15:03 год. за адресою: вул. Спаська, 1/2 у м. Києві, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним та стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та здійснив наїзд на транспортний засіб Kia Forte, д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. п. 2.3 (б), 12.1 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 14.03.2024 року у справі №758/1885/24, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Відповідно до зведеної калькуляції та короткого висновку № 24-33-2414 від 20.02.2024, вартість відновлювального ремонту автомобіля Kia Forte, д.н.з. НОМЕР_1 , становить 92 883,34 грн (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу).
Згідно із страховим актом №К-24-33-2414/1 від 23.02.2024, складеним позивачем, сума страхового відшкодування за Договором становить 92 883,34 грн, на підставі якого та заяви страхувальника позивачем 23.02.2024 було виплачено страхове відшкодування за договором у розмірі 92 883,34 грн (без ПДВ), що підтверджується платіжною інструкцією №10443 від 23.02.2024.
Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова Компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/214954145 зі встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 160000,00 грн., франшизи - 0,00 грн.
Так як позивач звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування за Полісом ЕР/214954145, однак відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування, позивач просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування за Полісом ЕР/214954145 у розмірі 92883,34 грн.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова Компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/214954145, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_2 , власнику транспортного засобу Kia Forte, д.н.з. НОМЕР_1 , покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом ЕР/214954145).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до п. п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика) Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.
При цьому суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.
Однак, з огляду на те, що в наданій позивачем зведеній калькуляції, визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля Kia Forte, д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу - 0,56, що складає 45136,13 грн, суд зазначає, що врахування даної зведеної калькуляції та короткого висновку для визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Kia Forte, д.н.з. НОМЕР_1 , є обов'язковим, так як відповідач несе відповідальність за шкоду, заподіяну його страхувальником у межах вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») та, відповідно, розмір страхового відшкодування обмежується даною вартістю.
Таким чином, належним та допустимим доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля Kia Forte, д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, у даному випадку є зведена калькуляція та короткий висновок, відповідно до якої вартість відновлювального ремонту автомобіля Kia Forte, д.н.з. НОМЕР_1 , становить 92 883,34 грн.
Відтак твердження відповідача в частині того, що позивачем не враховано коефіцієнт фізичного зносу не знайшли свого підтвердження.
Стосовно заперечень відповідача, пов'язаних з тим, що до акту виконаних робіт включені витрати не пов'язані з даним ДТП, а саме витрати на мийку автомобіля + прибирання салону, суд зазначає наступне.
У матеріалах справи відсутні докази виконаних робіт по відновленню автомобіля Kia Forte, д.н.з. НОМЕР_1 , у зведеній калькуляції та у короткому висновку також відсутні витрати на мийку автомобіля + прибирання салону.
Відповідачем не надано суду жодних доказів того, що позивачем були включені витрати на мийку автомобіля + прибирання салону з огляду на що, твердження останнього не знайшли свого підтвердження.
Стосовно заперечень відповідача, що позивачем при визначення розміру шкоди враховано ПДВ, суд зазначає наступне.
Ст. 36 зазначеного Закону передбачений порядок виплати страхового відшкодування. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника тощо.
У разі визнання вимог заявника обґрунтованими страховик зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.
Як було вказано вище вартість відновлювального ремонту автомобіля Kia Forte, д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 92 883,34 грн. відомостей, що до вказаної суми входить ПДВ у матеріалах справи відсутнє, відповідачем не надано жодних доказів, які б підтвердили означене.
Окрім того як вбачається з платіжної інструкції №10443 від 23.02.2024 за якою Публічне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА" сплатила страхове відшкодування ОСОБА_1 містить чітке призначення платежу: « Стр.відшк. ОСОБА_1 (НОМЕР_3) по Дог.№ЕАП-0414542 від 19.02.2023 Без ПДВ».
Оскільки оплата страхового відшкодування здійснювалось безпосередньо власнику автомобіля Kia Forte, д.н.з. НОМЕР_1 , відновлювальний ремонт якого не був здійснений (в матеріалах справи доказів протилежного немає) позивачем не було нараховано ПДВ, а відтак твердження відповідача не знайшли свого підтвердження.
Також заперечуючи позовні вимоги відповідач посилається на наявність підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування згідно із пп.37.1.3. п.37.1 ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме у зв'язку із тим, що власник транспортного засобу та страховик, до якого перейшло право вимоги не зверталися до страховика винуватця ДТП та позивач не надав фото пошкодженого транспортного засобу і провів його огляд без участі представника відповідача.
Так, відповідно до пп.37.1.3. п.37.1 ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Суд зазначає, що вирішальним питанням, яке повинен з'ясувати суд при застосуванні п.п. 37.1.3 п. 37.1 ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", є те, чи призвело невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування своїх обов'язків до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Однак, відповідач не обґрунтував неможливості встановлення ним, як страховиком, внаслідок такого невиконання факту дорожньо-транспортної пригоди, причин та обставин її настання або розміру заподіяної шкоди.
При цьому відповідач, посилаючись на пп.37.1.3. п.37.1 ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", жодним чином не оспорює і не спростовує факту настання страхового випадку і вини водія автомобіля Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_2 у скоєнні ДТП, та окрім того, обґрунтованої відмови у виплаті страхового відшкодування, зокрема, на заяву позивача вих. 08-03-14/3323 від 22.03.2024, відповідач не надав.
За таких обставин, оскільки матеріали справи не містять даних про невиконання власником транспортного засобу та позивачем своїх обов'язків, які призвели до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причин та обставин її настання або розмір заподіяної шкоди, за висновками суду посилання відповідача на положення пп.37.1.3. п.37.1 ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є необґрунтованими.
Окрім того, суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач не звертався із вимогою до відповідача, оскільки матеріали справи містять заву позивача вих. № 08-03-14/3323 від 22.03.2024 про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до п.9.1. ст.9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР214954145 передбачено, що франшиза становить 0,00 грн; страхова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування становить 160000,00 грн.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 92883,34 грн.
Відповідно до статей 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Згідно зі статтею 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
З огляду на вищезазначене, позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" (01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 69, код ЄДРПОУ 19350062) на користь Публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА" (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) суму страхового відшкодування у розмірі 92 883 (дев'яносто дві тисячі вісімсот вісімдесят три) грн.. 34 коп. судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено та підписано 05.09.2024.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ