печерський районний суд міста києва
Справа № 757/34357/24-к
пр. 1-кс-30045/24
02 вересня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000637 від 13.04.2023, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, -
01.08.2024 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000637 від 13.04.2023, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що в провадженні ГСУ НПУ перебуває кримінальне провадження № 12023000000000637 від 13.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 190 КК України.
ОСОБА_4 має статус свідка у вказаному провадженні.
29.09.2023 без ухвали слідчого судді було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого слідчим було вилучено майно, на який не надавався дозвіл:
- Банківську картку Приватбанк НОМЕР_1 ;
- Банківську картку Приватбанк НОМЕР_2 ;
- Банківську картку Приватбанк НОМЕР_3 ;
- Тримач сім-карти - 2 шт.,
- Електронний ключ Ledger в чохлі чорного кольору,
- Електронний ключ Ledger без особливих відміток,
- Грошові кошти в розмірі 11800 доларів США та 1460 Євро;
- IPad с/н НОМЕР_4 у чохлі білого кольору,
- Макбук с/н GQ94WR49GK ,
- Айфон 14 Про макс IMEI НОМЕР_6 із зарядним пристроєм,
- Айфон 13 Про IMEI НОМЕР_7 у чохлі голубого кольору,
- Айфон 14 Про IMEI НОМЕР_8 у чохлі чорного кольору,
- Телефон Моторола IMEI НОМЕР_9 ,
- Годинник cartier с/н 408146 СХ ,
- Годинник rolex без с/н;
- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 на Volkswagen Touareg;
- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 на MercedesBenz GLE.
Втім після проведення обшуку та вилучення вказаного майна слідчий чи прокурор не зверталися до суду із відповідним клопотанням про накладення арешту на вилучене у ОСОБА_4 майно, що підтверджується відповіддю Печерського районного суду м. Києва від 29.05.2024. Саме тому в силу вимог процесуального закону слідчий негайно був зобов'язаний повернути вилучене майно, але припустився триваючої бездіяльності.
У вказаній відповіді Печерського районного суду м. Києва від 29.05.2024 йдеться про те, що в межах кримінального провадження № 12023000000000637 від 13.04.2023 було зареєстровано дві судових справи щодо накладення арешту на майно, належне ОСОБА_4 :
- справа № 757/44921/23-к від 09.10.2023, за наслідками розгляду ухвалою слідчого судді від 11.10.2023 відмовлено в задоволенні клопотання;
- справа № 757/49652/23-к від 02.11.2023, за наслідками розгляду ухвалою слідчого судді від 02.11.2023 задоволено клопотання.
Так згідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.10.2023 по справі № 757/44921/23-к було відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вилучений у ОСОБА_4 транспортний засіб Volkswagen Touareg.
Пізніше прокурор знову звернувся із клопотанням до слідчого судді про накладення арешту на вказаний автомобіль. Та ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/49652/23-к від 02.11.2023 було задоволено клопотання та накладено арешт на вилучений у ОСОБА_4 транспортний засіб Volkswagen Touareg.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/53189/23-к від 04.12.2023 було задоволено клопотання та скасовано арешт майна, що був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/49652/23-к від 02.11.2023, а саме: з автомобіля Volkswagen Touareg, який належить ОСОБА_4 .
Серед іншого слідчий суддя дійшов до висновку про те, що відсутні підстави для накладення арешту на майно ОСОБА_4 , який має статус свідка в даному кримінальному провадженні, а відтак недоведена його причетність до вчинення кримінального правопорушення.
Але згадані судові провадження стосуються арешту транспортного засобу та не стосуються вилученого іншого майна за місцем мешкання ОСОБА_4 .
Представник особи, в інтересах якої подано скаргу в судове засідання не з'явилась, про місце і час розгляду скарги повідомлялась належним чином. Адвокат ОСОБА_3 через канцелярію суду подала заяву про розгляд скарги за її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник Головного слідчого управління Національної поліції України у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлявся належним чином. Слідчий СГ ГСУ НП України ОСОБА_5 через канцелярію суду подав заперечення на вказану скаргу, зазначивши, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12023000000000637, внесеному 13.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб з числа громадян України, за попередньою змовою, організували злочинну спільноту на території України, тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, а також територіях російської федерації, країн СНД і Євросоюзу, та запровадили протиправний шахрайський механізм у вигляді псевдокриптоінвестиційного проекту (далі - криптопіраміда) «S-Group», який нібито працює на міжбанківському міжнародному валютному ринку «Forex» або з іншими фінансовими активами, вводячи в оману громадян під виглядом співпраці з міжнародними фінансовими інвестиційними компаніями, обіцяючи при цьому отримання надприбутків.
Встановлено, що для поповнення особового рахунку компанії « S-Group », засновники проекту запровадили використання новоствореного токену SGCT через фінансовий агрегатор « S-Wallet ». Даний токен створений на заміну токену SWCT, який припинив функціонувати у фінансовому агрегаторі « S-Wallet ». Крім цього, слід зазначити, що новостворений токен SGCT, як і попередні токени криптопіраміди «S-Group» (SWP та STD), є фіктивним у зв'язку з відсутністю його в списку біржових активів великих криптобірж через неможливість проходження компанією «S-Group» аудиту.
Водночас, за наявними даними, засновники компанії запровадили функціонування псевдокриптобіржі « S-Trade », робота якої спрямована на обмін P2P (пряма купівля і продаж криптовалюти користувачами без участі третьої сторони або посередника, використовуючи банківські картки) внутрішніх токенів компанії, а саме: SGCT, SWCT, SWP, STD, з можливістю обміну на гривню, російський рубль, білоруський рубль тощо, у тому числі з підтримкою використання банківських карток країни-агресора.
Зокрема, до протиправної діяльності причетні ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_13 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ). ОСОБА_4 є безпосереднім помічником ОСОБА_6 , відповідає за поповнення псевдоінвесторами своїх особистих рахунків через криптовалютні обмінники.
Так, 29.09.2023 до ГСУ НП України на виконання доручення слідчого надійшла інформація від працівників ДКІБ СБ України, у відповідності до якої за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться тимчасове місце проживання ОСОБА_4 та за вказаною адресою , останній зберігає майно (предмети і документи), які можуть бути використані у якості доказів причетності до вказаноі? вище протиправноі? діяльності.
29.09.2023 слідчим групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 здійснено проникнення до володіння особи за адресою: АДРЕСА_1 , де проведено обшук до постановлення ухвали слідчого судді з метою врятування майна, під час якого виявлено та вилучено: 3 банківськи карти, 2 тримачі для сім карт, 2 електронні ключі «Ledger», картонний лист із фразами рукописного тексту ( сіт фрази), 11800 доларів США, 460 євро, ipad, серійний номер VQ7F07626, MacBook серійний номер GQ94WR49GK, 3 мобільні телефони Iphоne марки 14 Pro max, 13 Pro , 14 Pro та Motorola, годинник Cartier ,годинник Rolex та 2 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
У подальшому слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва виніс ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку за даною адресою з метою вилучення вищевказаного майна.
У ході огляду встановлено, що вищевказані речі та документи містять інформацію, що має значення речових доказів у кримінальному провадженні.
Вищевказані речі та документи визнано речовими доказами.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши письмові докази, заперечення слідчого, слідчий суддя приходить до наступного.
За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності слідчого/прокурора.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12023000000000637, внесеному 13.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
29.09.2023 слідчим групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 здійснено проникнення до володіння особи за адресою: АДРЕСА_1 , де проведено обшук до постановлення ухвали слідчого судді з метою врятування майна, під час якого виявлено та вилучено: 3 банківськи карти, 2 тримачі для сім карт, 2 електронні ключі «Ledger», картонний лист із фразами рукописного тексту ( сіт фрази), 11800 доларів США, 460 євро, ipad, серійний номер VQ7F07626, MacBook серійний номер GQ94WR49GK, 3 мобільні телефони Iphоne марки 14 Pro max, 13 Pro , 14 Pro та Motorola, годинник Cartier ,годинник Rolex та 2 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
У подальшому слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва виніс ухвалу № 757/44901/23-к від 17.10.2023 про надання дозволу на проведення обшуку за даною адресою з метою вилучення вищевказаного майна.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення ;3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
За загальним правилом статус тимчасового вилученого майно набуває з моменту фактичного позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких воно перебуває, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку.
Частиною 5 ст. 236 КПК України визначено, що обшук на підставі відповідного судового рішення, повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети такого обшуку.
При обшуку слідчий має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України).
Виходячи із цих положень, можна зробити висновок про два види тимчасово вилученого майна: (1) майно, яке відповідає критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України, і (2) вилучені під час обшуку речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
З іншого боку, речі і документи, які вилучаються під час обшуку, в залежності від зазначення їх в ухвалі на обшук, можуть мати різний статус. Це обумовлює різницю в його подальшому процесуальному оформленні у кримінальному провадженні і, відповідно, відмінність в питанні повернення власнику. Майно, щодо якого ставиться питання про повернення, прямо заначено в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.
Отже, таке майно не має правового статусу тимчасово вилученого майна і, на перший погляд, щодо нього не має ставитися питання про арешт.
Разом з тим, у відповідності до ст. 16 КПК України обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.
Очевидно, що ухвала, якою надається дозвіл на обшук, таким судовим рішенням, спрямованим на обмеження права власності, не є. Адже відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою: виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Положення ст. 235 КПК України встановлюють вимоги до ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи. В такій ухвалі, серед іншого, мають зазначатися речі, документи або осіб, для виявлення (прим.: а не вилучення) яких проводиться обшук.
Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз. В свою чергу, тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном можливе внаслідок арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Арешт може застосовуватися до майна, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Отже, норми КПК України передбачають єдиний вид судового рішення, спрямованого на обмеження права власності особи під час досудового розслідування, - ухвалу про арешт майна (ч. 5 ст. 173 КПК України).
Так, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, на яке накладено арешт; підстави застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб. За таких обставин судовий контроль під час розгляду клопотання про дозвіл на проведення обшуку не може одночасно поширюватися і на вирішення питання про обмеження права власності особи, у якої цей обшук буде проведений. Адже предметом судового контролю в першому випадку є легітимність, необхідність і пропорційність втручання у право особи на приватність (в першу чергу, недоторканність житла чи іншого володіння особи), в той час як обмеження права власності потребує окремого судового вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися на умовах, передбачених законом, має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними.
Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
До цього слід додати правовий вакуум, в якому опиняється власник майна, вилученого під час обшуку, якщо дозвіл на відшукання відповідних речей і документів прямо наданий слідчим суддею в ухвалі. Адже КПК України містить лише три процесуальні механізми, за допомогою яких володілець може ставити перед слідчим суддею питання про обґрунтованість обмеження права власності: 1)заперечення арешту майна при розгляді відповідного клопотання і обґрунтування своєї позиції в судовому засіданні; 2)звернення з клопотанням про скасування арешту майна з доведенням того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано; 3)оскарження бездіяльності щодо повернення тимчасово вилученого майна.
Отже, якщо прийняти нормативно запропоновану концепцію, що речі, на відшукання яких надано дозвіл в ухвалі слідчого судді, не є тимчасово вилученим майном, і для подальшого утримання їх органом досудового розслідування не потрібне застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження, власник цих речей залишається без належної правової процедури для захисту свого права власності в межах кримінального провадження.
Очевидно, це суперечить завданням кримінального провадження.
Крім того, досудове розслідування є динамічним процесом, в рамках якого актуальність та необхідність перебування вилученого на законних підставах майна може змінюватись.
Враховуючи викладене, на вилучене під час обшуку майно, дозвіл на відшукання якого прямо наданий слідчим суддею, необхідно поширювати режим тимчасово вилученого майна з відповідними наслідками - накладення арешту або повернення особі, у якій воно було вилучене.
Повертаючись до обставин цієї справи. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду надано дозвіл на обшук з метою, в тому числі, вилучення майна.
В світлі конкретних обставин цієї справи, вирішуючи питання про повернення майна слідчому судді належить визначити чи наявні в органу досудового розслідування підстави для подальшого утримання цього майна не лише з огляду на наявність правової підстави - ухвали слідчого судді (адже вона формально наявна), а виходячи з відношення вилученого майна до кримінального провадження.
Аналізуючи матеріали кримінального провадження, можна дійти висновку, що вилучене майно утримується вже понад одинадцять місяців.
Органом досудового розслідування не наведено доказів, які б свідчили, що таке майно має хоч якесь відношення до розслідуваного кримінального провадження, не проведено жодної дії, спрямованої на дослідження вилученого майна з метою доведення причетності такого майна до кримінального провадження. Вказане свідчить про те, що вилучення та утримування такого майна немає жодного значення для розслідування кримінального провадження, в межах якого проводився обшук та його вилучення.
У відповідності до КПК України обмеження прав власника щодо належного йому майна можуть мати місце у зв'язку з тим, що відповідні речі містять відомості, які мають значення для кримінального провадження. Відповідні обмеження мають бути розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні станом на час надання дозволу на проведення обшуку потреби досудового розслідування, можливо, виправдовували саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Водночас, зважаючи на непідтвердження подальшої необхідності утримання вилученого під час обшуку майна, скарга представника власника майна є обґрунтованою та підлягає задоволенню шляхом зобов'язання уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, що здійснють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000637 від 13.04.2023, повернути ОСОБА_4 вилучене майно під час проведеного обшуку 29.09.2023 за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000637 від 13.04.2023, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000637 від 13.04.2023, повернути ОСОБА_4 вилучене майно під час проведеного обшуку 29.09.2023 за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1 в межах кримінального провадження № 12023000000000637, а саме:
- Банківську картку Приватбанк НОМЕР_1 ,
- Банківську картку Приватбанк НОМЕР_2 ,
- Банківську картку Приватбанк НОМЕР_3 ,
- Тримач сім-карти - 2 шт.,
- Електронний ключ Ledger в чохлі чорного кольору,
- Електронний ключ Ledger без особливих відміток,
- Грошові кошти в розмірі 11800 доларів США та 1460 Євро;
- IPad с/н НОМЕР_4 у чохлі білого кольору,
- Макбук с/н GQ94WR49GK ,
- Айфон 14 Про макс IMEI НОМЕР_6 із зарядним пристроєм,
- Айфон 13 Про IMEI НОМЕР_7 у чохлі голубого кольору,
- Айфон 14 Про IMEI НОМЕР_8 у чохлі чорного кольору,
- Телефон Моторола IMEI НОМЕР_9 ,
- Годинник cartier с/н 408146 СХ ,
- Годинник rolex без с/н,
- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 на Volkswagen Touareg,
- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 на MercedesBenz GLE.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1