печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17727/24-к
пр. 1-кс-16721/24
16 липня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2024, у рамках кримінального провадження №62022000000000680 від 02.09.2022, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2024у справі №757/11117/24-к, на купюри, схожі на долари США, а саме: 1869 (одна тисяча вісімсот шістдесят дев'ять) купюр, кожна номіналом 100 доларів США на загальну суму 186 900 (сто вісімдесят шість тисяч дев'ятсот) доларів США та 40 (сорок) купюр, кожна номіналом 50 доларів США на загальну суму 2000 (дві тисячі) доларів, на загальну суму 188 900 (сто вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот) доларів США.
Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, адвокат вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано, також посилається на те, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження минула потреба.
У судове засідання учасники судового провадження не з'явились, про розгляд провадження повідомлялись у встановленому кримінально-процесуальним законодавством порядку. На адресу суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про розгляд клопотання у їх відсутність та зазначив, що підтримує клопотання в повному обсязі.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження та додані до нього документи приходить наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, щоГоловним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022000000000680 від 02.09.2022 за ч.ч. 1, 2, 3 ст. 258-5, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 111 КК України стосовно невстановлених осіб.
Крім того, слідчими Головних слідчих управлінь Державного бюро розслідувань та Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22016130000000212 від 19.09.2016 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 2583 КК України, ОСОБА_7 за ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 111, ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 2583 КК України.
Прокурором у кримінальному провадженні 02.09.2022 винесено постанову про виділення в окреме провадження під № 62022000000000680 матеріалів досудового розслідування стосовно невстановлених осіб, які вчинили декілька кримінальних правопорушень, а саме ч. 2 ст. 258-5, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 258-5, ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 258-5, ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 258-3 КК України, а також ч.2 ст.28 ч.1 ст.111, ч.2 ст.28, ч.1 ст.258-3 КК України.
16.07.2022 у громадянина України ОСОБА_4 під час обшуку, за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , серед іншого виявлено та вилучено, зокрема, купюри, схожі на долари США, а саме: 1869 (одна тисяча вісімсот шістдесят дев'ять) купюр, кожна номіналом 100 доларів США на загальну суму 186 900 (сто вісімдесят шість тисяч дев'ятсот) доларів США та 40 (сорок) купюр, кожна номіналом 50 доларів США на загальну суму 2000 (дві тисячі) доларів, на загальну суму 188 900 (сто вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот) доларів США.
Постановою слідчого від 16.08.2022 та 13.06.2023 грошові кошти визнано речовими доказами.
В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2024 у справі №757/11117/24-к, накладено арешт на купюри, схожі на долари США, а саме: 1869 (одна тисяча вісімсот шістдесят дев'ять) купюр, кожна номіналом 100 доларів США на загальну суму 186 900 (сто вісімдесят шість тисяч дев'ятсот) доларів США та 40 (сорок) купюр, кожна номіналом 50 доларів США на загальну суму 2000 (дві тисячі) доларів, на загальну суму 188 900 (сто вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот) доларів США.
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таким чином, слідчий суддя приходить висновку про наявність у адвоката права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
При цьому, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до мотивувальної частини ухвали від 14.03.2024, метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів, або ненастання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України).
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
Так, виходячи із тих питань, які відносяться до компетенції слідчого судді, при дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя приходить висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави на які посилається адвокат, що на його думку, свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки органу досудового розслідування.
За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріали, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності заявника обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав власників та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що адвокатом на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить висновку, про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 22, 26, 106, 92, 98, 167, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2024, у рамках кримінального провадження №62022000000000680 від 02.09.2022- залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1