печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18504/24-к
пр. 1-кс-17374/24
05 липня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 від 23.02.2024 про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 62023100120000784 від 12.10.2023,-
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 від 23.02.2024 про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 62023100120000784 від 12.10.2023.
В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 вказує, що 16.02.2024 поштовим зв'язком він звернувся до Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві з клопотанням про проведення допиту свідка ОСОБА_6 за участю представників потерпілою ОСОБА_4 та долучення документів до кримінального провадження № 62023100120000784 від 12.10.2023.
15.04.2024 було отримано постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 від 23.02.2024 про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 62023100120000784 від 12.10.2023.
Адвокат вказує, що оскаржувана постанова слідчого є необґрунтованою, немотивованою, такою, що суперечить закону та порушує права сторони захисту на захист, а тому підлягає скасуванню.
У судове засідання особа, яка подала скаргу не з'явилася, про розгляд скарги повідомлена належним чином.
Правило неможливості розгляду скарг в порядку ст. 303 КПК України передбачає обов'язкову участь такої особи, разом з тим, до суду адвокат ОСОБА_3 подав заяву про розгляд скарги за його відсутності, вимоги підтримує, просить задовольнити, слідчий суддя дійшов висновку про розгляд скарги за відсутності особи, яка її подала.
Слідчий не з'явився у судове засідання, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що слідчий, не з'явився в судове засідання, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, а відтак слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги без його участі.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за скаргою дійшов наступних висновків.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Відповідно до положень ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
На стадії досудового розслідування особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником можуть бути оскарженні рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, що встановлено п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Судовим розглядом встановлено, що в провадженні Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, перебувають матеріали кримінального провадження за № 62023100120000784 від 12.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України.
До Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 про проведення слідчий дій у кримінальному провадженні № 62023100120000784 від 12.10.2023.
Постановою старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 від 23.02.2024 у задоволенні вказаного вище клопотання відмовлено.
При дослідженні матеріалів провадження та клопотання, за результатами якого слідчим прийнято рішення про відмову у його задоволенні, встановлено, що викладені в клопотанні вимоги відносяться до слідчих дій в розумінні ст. 220 КПК України.
Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
У відповідності до вимог ст. 110 КПК України постанова прокурора повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які обумовлюють її відмови, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Зі змісту постанови вбачається, що в обґрунтування відмови в задоволенні клопотання, слідчий вказав, що слідчий або прокурор, будучи незалежним у своїй процесуальній діяльності, самостійно визначають комплекс слідчий дій, необхідних для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення та на даний час підстав для проведення слідчих дій, зазначених у клопотанні ОСОБА_3 - відсутні.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого, які викладені в постанові та вважає, що вона винесена з урахуванням принципу законності кримінального провадження, встановленого ч. 2. ст. 9 КПК України, що передбачає повне та всебічне дослідження обставин кримінального провадження, з дотриманням вимог ч. 5 ст. 110 КПК України, так як постанова містить зміст обставин, які є підставами для її прийняття, мотиви прийняття, їх обґрунтування, які в судовому засіданні стороною спростовано не було.
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Таким чином, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на її розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного прийшов до висновку, що в силу принципу змагальності сторін, стороною захисту не надано належних та допустимих доказів та в судовому засіданні не встановлено таких, які б давали підстави слідчому судді прийти до висновку, що вимоги скарги базуються на об'єктивних фактах і правових підставах, які б слугували для скасування постанови про відмову у задоволенні клопотання, а відтак скаргу слід залишити без задоволення, з залишенням оскаржуваної постанови в силі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. 2,7, 9, 223, 220, 303, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 від 23.02.2024 про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 62023100120000784 від 12.10.2023- залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_1