Справа № 629/5411/24
Провадження № 1-кс/629/1301/24
05 вересня 2024 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , законного представника - ОСОБА_6 , розглянувши в залі судових засідань в приміщенні суду клопотання начальника відділення № 1 СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_7 по кримінальному провадженню №12024221110000996 від 03.09.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Близнюки, Лозівського району Харківської області, громадянина України, який навчається у Лозівському професійному ліцеї, не одруженого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.194 ч.2 КК України, -
встановив:
Начальник відділення № 1 СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_7 05.09.2024 року звернулася до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим прокурором Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до неповнолітнього ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.194 ч.2 КК України.
Підставами для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 . слідчий вказує, що ОСОБА_5 03.09.2024 року близько 18.00 годин, маючи умисел, спрямований на умисне пошкодження майна, прийшов до 941 км залізничного перегону «Близнюки-Лозова» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», 6 пікет, який знаходиться між с. Батюшки та с. Шевченкове Перше Близнюківської територіальної громади Лозівського району Харківської області, з метою подальшого підпалу сигнальної релейної розподільної шафи регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця».
03.09.2024 року приблизно о 18:00 годині ОСОБА_5 перебуваючи на відкритій ділянці місцевості залізничних колій 941 км перегону «Близнюки-Лозова», пікет № 6, регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», який знаходиться між с. Батюшки та с. Шевченкове Перше Близнюківської територіальної громади Лозівського району Харківської області, з метою пошкодження обладнання залізниці вогнем, за допомогою заздалегідь підготовленої полімерної пляшки ємністю 2 л з горючою речовиною та двох запальничок, реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, вилив із принесеної із собою пляшки на поверхню корпусу сигнальної релейної розподільної шафи горючою речовиною та підпалив його, за допомогою запальнички, яку приніс з собою, в результаті чого відбулось займання та пошкодження сигнальної релейної розподільної шафи вогнем, внаслідок чого було спричинено шкоду регіональній філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця».
03.09.2024 дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221110000996, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.194 ч.2 КК України.
03.09.2024 року о 18-03 год. неповнолітнього ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 04.09.2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.194 ч.2 КК України.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, у п.42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності, належності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність неповнолітнього ОСОБА_5 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для обрання щодо нього запобіжного заходу.
Частина 2 ст.194 КК України передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, та на підставі ч.4 ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, у зв'язку з чим, до неповнолітнього підозрюваного відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, приходжу до висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або ж створять загрозу суспільству.
Слідчий суддя вважає, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, згідно якої тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Прокурор ОСОБА_3 , в судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання слідчого та обранні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 , в судовому засіданні свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, повідомив, що дійсно вчинив підпал, оскільки йому погрожували в Телеграмі, просив обрати більш м'який запобіжний захід. Захисник ОСОБА_4 , просив обрати його підзахисному нічний домашній арешт, посилаючись на те, що ОСОБА_5 є неповнолітнім, позбавлений батьківського піклування, перебуває під піклуванням бабусі. Вчинив кримінальне правопорушення під тиском, а саме на Телеграм ОСОБА_5 приходили повідомлення, в яких йому запропонували роботу, після того, як ОСОБА_8 дізнався, що треба зробити, він відмовився, однак йому почали приходити повідомлення з погрозами в його адрес та адрес його братів та сестер, він злякався і тому підпалив шафу.
Законний представник ОСОБА_6 підтримала думку захисника та просила дати можливість онуку завершити навчання.
Вивчивши матеріали справи, допитавши учасників провадження, враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, встановлення існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому кримінальному провадженні, у т.ч. через свої зв'язки; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється; та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, вважаю, що застосування до неповнолітнього ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого та обирає запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи вимоги ст.182 ч.4,5 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя не ігнорує ті аргументи і доводи, які наводяться захисником, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважають вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини в справі, недопущенню перешкоджання цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконанні процесуальних рішень у справі.
При цьому, суд враховує, що підозрюваний не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч.2 ст.183 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи, що ОСОБА_5 було затримано в порядку ст.208 КПК України 03.09.2024 року о 18-03, строк його знаходження під вартою треба обчислювати з цього часу.
Керуючись ст.ст.177,182,183,194,369-372,395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання начальника відділення № 1 СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_7 по кримінальному провадженню №12024221110000996 - задовольнити.
Застосувати відносно неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12024221110000996 від 03.09.2024, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою визначити до шістдесяти днів, до 03 листопада 2024 року.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про обрання неповнолітньому підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту - відмовити.
Визначити розмір застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень, які необхідно внести на розрахунковий рахунок UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України м.Київ, отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця роботи та/або навчання 4) носити електронний засіб контролю.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному.
Копію даної ухвали негайно направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для виконання, слідчому та прокурору, для відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_9