Справа № 642/4190/24
Провадження № 3/642/1376/24
05 вересня 2024 р. м. Харків
Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Балабай С.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , головного бухгалтера ТОВ «ДЛК «ПІЛОТ», за адресою: 61093, м. Харків, Холодногірський район, пров. Володимира Усенка, буд. 2
за ч. 2 ст. 163-2 КУпАП,
встановив:
До Ленінського районного суду м. Харкова з Північного міжрегіонального управління ДПС України по роботі з великими платниками податків надійшла справа про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 163-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
09 липня 2024 року головним державним інспектором відділу податкового адміністрування підприємств тютюнової галузі та торгівлі при проведенні камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЛК «ПІЛОТ» (податковий номер 43094673), було складено протокол № 142/35-00-04-03-15 щодо головного бухгалтера ТОВ «ДЛК «ПІЛОТ», виявлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за звітній період 1 квартал 2024 року, вх. №9124424416 від 10.05.2024 р. на загальну суму 4 244 448 грн. (із затримкою на 1 календарний день), чим порушено п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання не з'явилась, про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, оскільки ч. 2 ст. 163-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення тих самих дій (передбачених ч. 1 ст. 163-2 КУпАП) особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.
Судом установлено, що ОСОБА_1 протягом року не притягувалася до адміністративної відповідальності, що підтверджується матеріалами справи. На переконання суду, додана до матеріалів справи роздруківка з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення суду, в якій міститься копія постанови у справі № 642/1441/24 з обмеженим доступом, тобто без ідентифікуючих ознак щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення також не може слугувати доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 163-2 КУпАП.
У КУпАП, відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, та набрала чинності для України 11.09.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, підстав притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 163-2 КУпАП немає, і її дії необхідно перекваліфікувати з ч. 2 ст. 163-2 КУпАП на ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Перекваліфікація судом дій ОСОБА_1 не погіршує її становище, не порушує права та не змінює зафіксованих протоколом обставин правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення № 142/35-00-04-03-15 від 18.07.2024 року;
- актом про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів;
- актом неявки посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу державної податкової служби для складання, ознайомлення, підписання, надання пояснень та отримання другого екземпляру протоколу про адміністративне правопорушення;
-повідомлення про запрошення платника податків, зборів, платежів або його представників до органу ДПС;
-листом про направлення протоколу про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за доцільне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" ставка судового збору становить 0,2 % розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Керуючись ст. 23, 24, 33, 163-2, 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 5 (п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85 (вісімдесят п'ять ) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять ) грн. 60 коп.
Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на неї штрафу у передбачений законом строк, до неї може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом 3 (трьох) місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя С.С. Балабай