Справа № 953/10763/23
Провадження № 3-зв/953/2/24
04 вересня 2024 року м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Глос М.Л., розглянувши заяву судді Київського районного суду м. Харкова Бородіної Н.М. про самовідвід у справі № 953/10763/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
До Київського районного суду м. Харкова надійшла справа № 953/10763/23 (провадження № 3/953/1525/24) про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2024 року справу було передано у провадження судді Бородіній Н. М.
02.09.2024 року суддя Бородіна Н. М. заявила у справі самовідвід, в обґрунтування посилаючиюсь на те, що вона уже висловила у справі власну правову позицію у постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності від 16.01.2024 року, яку було скасовано в апеляційному порядку.
Головуюча суддя Бородіна Н.М. не надала своїх пояснень щодо заявленого самовідводу та у судове засідання не з'явилася.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду заяви судді про самовідвід був повідомлений належним чином, однак у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про вирішення судом зазначеного питання без його участі.
За таких обставин суд вважає за можливе вирішувати питання про самовідвід судді без участі її та особи, що притягується до адміністративної відповідальності, участі яких у розгляді судом відповідної заяви не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви, суд дійшов таких висновків.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, які б передбачали право учасників судового розгляду на відвід судді, а також право і обов'язок судді заявити самовідвід, і унормовували процедуру розгляду відповідних заяв.
Разом із тим, згідно з ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Право людини на справедливий суд належить до фундаментальних прав людини у сучасній демократичній державі. Забезпечення справедливого правосуддя, що ґрунтується на верховенстві права, є міжнародним зобов'язанням України на підставі низки міжнародно-правових актів, які ратифіковані Україною і становлять частину національного законодавства. Одним із таких документів є Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікована Україною 17 липня 1997 року (далі - Конвенція, ЄКПЛ).
Згідно зі ст. ст. 2, 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди під час розгляду справ застосовують як джерела права Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є обов'язковою для виконання.
Стаття 6 ЄКПЛ гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи під час розгляду будь-якого пред'явленого їй кримінального обвинувачення.
Одним зі способів забезпечення даного права є інститут відводу (самовідводу), що полягає у гарантованому кожному учаснику процесу праві за наявності передбачених законом обставин, які з точки зору поінформованого і розсудливого стороннього спостерігача можуть викликати сумнів у безсторонності й неупередженості конкретного судді чи складу суду, висловити їм недовіру і заперечити проти участі цього судді (суддів) у розгляді справи, а також у процесуальному обов'язку судді за наявності таких обставин заявити самовідвід.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці послідовно акцентує увагу на важливості довіри, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві (зокрема, рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України», п. 53; від 28.10.1998. у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 45; "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy) від 07.08.1996 року, п. 58). Іншими словами, правосуддя має не тільки чинитися, повинно також бути видно, що воно чиниться (рішення від 26.10.1984 року у справі у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), п. 26; «Білуха проти України», п. 53).
Відповідно до орієнтирів застосування ст. 6 Конвенції, сформульованих у низці рішень ЄСПЛ, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції наявність безсторонності судді має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв (зокрема, рішеннях від 10.12.2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України», п. 66; від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України», п. 49).
За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судці, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.
Положення ст. 15 Кодексу суддівської етики зобов'язують суддю заявити самовідвід від участі в розгляді справи у випадку неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ норми КУпАП носять карний кримінально-правовий характер, а справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальними, тому адміністративні правопорушення підпадають під гарантії статті 6 Конвенції (зокрема, рішення у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року, п. п. 21-22).
З огляду на зазначене, керуючись принципом верховенства права, вимогами ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7, ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та загальні засади судочинства, з урахуванням практики ЄСПЛ, під час розгляду заяви судді про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення необхідно застосувати за аналогією норми найбільш близької галузі права - кримінального процесуального.
Положення ч. 2 ст. 76 КПК України встановлюють пряму заборону участі судді суду першої інстанції у новому розгляді кримінального провадження після скасування в апеляційному чи касаційному порядку вироку або ухвали, постановлених за його участю.
Як видно з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду цієї справи суддя Бородіна Н. М. 16.01.2024 року винесла постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення і накладення на нього адміністративного стягнення.
Апеляційний суд постановою від 28.02.2024 року скасував постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 16.01.2024 року і повернув матеріали справи про адміністративне правопорушення у суд першої інстанції для перенаправлення до Департаменту патрульної поліції УПП в Харківській області на дооформлення.
Після дооформлення орган Національної поліції повторно направив адміністративний матеріал до Київського районного суду м. Харкова і справу було передано для розгляду раніше визначеній судді.
Виходячи з наведеного, оскільки суддя Бородіна Н. М. вже висловила свою правову позицію у раніше прийнятому рішенні у цій справі, що за об'єктивним критерієм, визначеним практикою ЄСПЛ, може викликати сумнів у її безсторонності під час нового судового розгляду, а також застосовуючи за аналогією положення ч. 2 ст. 76 КПК України, суд вважає наведені у заяві судді ОСОБА_2 підстави для самовідводу обґрунтованими.
За таких обставин заява судді Бородіної Н.М. про самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.251,252, 279 КУпАП, ст. ст. 76, 80 КПК України, суддя
Заяву судді Бородіної Н.М. про самовідвід від розгляду справи № 953/10763/23 (провадження № 3/953/1525/24) задовольнити.
Відвести суддю Бородіну Н.М. від розгляду справи притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Матеріали судової справи № 953/10763/23 (провадження № 3/953/1525/24) передати до канцелярії суду для проведення повторного автоматичного розподілу.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя М.Л. Глос