справа № 619/3753/24
провадження № 1-кс/619/934/24
іменем України
29 серпня 2024 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду в м. Дергачі клопотання адвоката ОСОБА_3 , діючої в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42023222080000028від 05 жовтня 2023 року,
До Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , діючої в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту у кримінальному провадженні № 42023222080000028від 05 жовтня 2023 року, який було накладено, на підставі ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 26 червня 2024 року.
Клопотання обґрунтовується тим, щоухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 26.06.2024 задоволено клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт в рамках кримінального провадження № 42023222080000028 від 05 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК Українина тимчасово вилучене майно 19 червня 2024 року в ході обшуку житлового будинку з підсобними та господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме:
- на пристрій для переливання паливно-мастильних матеріалів, який поміщено до сейф-упакування HYQ 0098525;
- полімерну бочку синього кольору із наявною в середині речовиною із різким запахом палива, яку опечатано пояснювальною биркою та липкою биркою: NPU-0619379, NPU-0619380;
- металевий пристрій - ємність (каністра), об'ємом 20 л, червоного кольору із наявною речовиною із різким запахом палива, який опечатано липкою биркою: NPU-0619378;
- металевий пристрій - ємність (каністра), об'ємом 20 л, білого кольору із наявною речовиною із різким запахом палива, який опечатано липкою биркою: NPU-0619377;
- грошові кошти у іноземній валюті - номіналом 100 (сто) доларів США в кількості 46 (сорок шість) купюр, що поміщено до сейф-упакування ICR 0011872, до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні чи ухвалення відповідного судового рішення або рішення слідчого судді;
- на мобільний телефон торгової марки Iphone 14 Pro Max в корпусі чорного кольору, чохлі фіолетового кольору, що поміщено до сейф-упакування ICR 0011870 строком на два місяці, протягом якого надати стороні обвинувачення строк для здійснення його огляду, зняття виявленої інформації спеціалістами (експертами) в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаному предметі для залучення до матеріалів кримінального провадження № 42023222080000028 від 05 жовтня 2023 року, після спливу зазначеного терміну - зобов'язати прокурора передати на відповідальне зберігання вказане майно особам, у яких воно було вилучено відповідно, попередивши про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
В клопотанні адвокат зазначає, що строк звернення до суду з відповідним клопотанням був пропущений, а саме складає 49 годин, слідчий ОСОБА_6 направив клопотання про накладення арешту на майно 21.06.2024 року о 20 год. 17 хв., що підтверджується інформацією, наданою на адвокатський запит ОСОБА_3 ТОВ «НОВА ПОШТА»
В протоколі обшуку зазначений час закінчення проведення слідчої дії - 19 година 17 хвилин 19.06.2024, а клопотання про арешт майна подано слідчим до суду засобами поштового зв'язку - 20 годині 17 хвилин 21.06.2024 року. Слідчим не дотримано вимог п. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, відповідне клопотання направлено до суду протягом 49 годин, що є грубим порушенням законодавства, а тому майно підлягає негайному поверненню власнику.Пропущений строк надання слідчим клопотання про арешт майна до Дергачівського районного суду Харківської області підтверджується детальним трекінгом посилки № 59001173618358 від 21.06.2024 о 20 годині 17 хвилин на офіційному сайті tracking.novapbshta.ua. Просить клопотання задовольнити.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції адвокат ОСОБА_3 , діюча в інтересах ОСОБА_4 , клопотання підтримала повністю, просила скасувати арешт майна, який було накладено ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 26 червня 2024 року.
Прокурор Дергачівської окружної прокуратури Харківської області, уповноважена особа відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області у судове засідання не з'явились, про розгляд клопотання повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
З огляду на вказане, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд скарги за відсутності прокурора та слідчого ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, оскільки своїм правом присутності, останні не скористалися.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наступне.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 , діючої в інтересах власника майна ОСОБА_4 , на підставі доводів сторін кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку до наступного.
05 жовтня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за № 4202322208000002, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється СВ відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області.
19 червня 2024 року слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківської області, на підставі ухвали слідчого суді Дергачівського районного суду Харківської області від 17.06.2024, проведено обшук житлового будинку з підсобними та господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_4 .
Під час проведення санкціонованого обшуку житлового будинку з підсобними та господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_4 , було вилучено майно, в тому числі: - пристрій для переливання паливно-мастильних матеріалів, який поміщено до сейф-упакування HYQ 0098525; полімерну бочку синього кольору із наявною в середині речовиною із різким запахом палива, яку опечатано пояснювальною биркою та липкою биркою: NPU-0619379, NPU-0619380; - металевий пристрій - ємність (каністра), об'ємом 20 л, червоного кольору із наявною речовиною із різким запахом палива, який опечатано липкою биркою: NPU-0619378; - металевий пристрій - ємність (каністра), об'ємом 20 л, білого кольору із наявною речовиною із різким запахом палива, який опечатано липкою биркою: NPU-0619377; - грошові кошти у іноземній валюті - номіналом 100 (сто) доларів США в кількості 46 (сорок шість) купюр, що поміщено до сейф-упакування ICR 0011872, - мобільний телефон торгової марки Iphone 14 Pro Max в корпусі чорного кольору, чохлі фіолетового кольору, що поміщено до сейф-упакування ICR 0011870.
Постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській областівід 20 червня 2024 року, зазначене майно, що було вилучене під час обшуку, визнане речовими доказами у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 26.06.2024 накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке було виявлено та вилучено 19 червня 2024 року під час обшуку житлового будинку з підсобними та господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
В ухвалі слідчого судді зазначено, що зберігання арештованого майна здійснювати відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого Постановою КМ України № 1104 від 19.11.2012 та до Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом МВС України, Генеральної Прокуратури України, ДПА України, СБУ, Верховного Суду України, ДСА України від 27.08.2010 року.
Зі змісту вищевказаної ухвали слідчого судді про арешт майна від 126.06.2024 слідує, що арешт на дане майно було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, відчуження, а також, з метою забезпечення проведення відповідних експертних досліджень.
В судовому засіданні 26 червня 2024 року адвокат ОСОБА_3 свої вимоги про повернення майна власнику обґрунтовувала тим, що прокурором було пропущено строк звернення до суду з клопотанням про арешт майна, так в протоколі обшуку зазначений час закінчення проведення слідчої дії - 19 година 17 хвилин 19.06.2024, а клопотання про арешт майна подано прокурором до суду засобами поштового зв'язку 21.06.2024 о 20 годині 17 хвилин, тобто коли вже минуло 48 годин після тимчасово вилученого майна.
В рішенні слідчого судді від 26.06.2024 року, при розгляді даних вимог адвоката було зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 113 КПК України процесуальні строки визначено як встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Оскільки за своєю юридичною природою процесуальні дії або утримання від них виступають засобом реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків учасників правовідносин, то й процесуальні строки поділяються на строки реалізації права та строки виконання обов'язку. Їх недотримання спричиняє різні правові наслідки.
Закінчення строків реалізації права призводить до втрати можливості з боку носія цього права ним скористатися. Саме строк реалізації права може бути поновлений у встановленому порядку з відновленням і втраченої у зв'язку із закінченням строку можливості реалізувати право.
Закінчення строку виконання обов'язку не спричиняє його припинення. Обов'язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку.
Сам по собі факт порушення строку звернення до слідчого судді для вирішення питання про арешт майна, не може бути підставою для відмови в арешті майна, яке відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні. Вказане обумовлюється тим, що порушення строку на звернення з клопотанням про арешт майна, яке має ознаки речового доказу, задля досягнення завдань кримінального провадження, не позбавляє таке майно доказової сили, а тому потребує забезпечення його збереження, зокрема, шляхом накладення арешту, в зв'язку з чим, слідчий суддя відхиляє вимоги адвоката в наведеній частині.
В клопотанні від 27.08.2024 року адвокат ОСОБА_3 знов зазначає, що слідчим не дотримано вимог п. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, відповідне клопотання направлено до суду протягом 49 годин, що є грубим порушенням законодавства, а тому майно підлягає негайному поверненню власнику.
Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту на майно, адвокат ОСОБА_3 свої вимоги обґрунтовує тим, що слідчим не було дотримано вимог п. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, було порушено строк звернення до слідчого судді для вирішення питання про арешт майна, тобто адвокат посилається на ті самі обставини та докази, що були предметом дослідження під час розгляду попереднього клопотання прокурора у справі № 619/3753/24, провадження № 1-кс/619/722/24, за результатами розгляду якої було постановлено ухвалу про арешт майна, яка набрала законної сили.
При прийнятті рішення по даній справі, слідчий суддя враховує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (п. 61 рішення ЄСПЛ від 28.11.1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» / Brumarescu v. Romania, заява № 28342/95; п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» / Khristov v. Ukraine, заява №2 4465/04).
Правова певність (юридична визначеність) передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Перегляд в порядку нагляду не може розглядатися як прихована апеляція, і саме лише існування двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду (п. 52 рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 року у справі «Рябих проти Росії» / Ryabykh v. Russia, заява № 52854/39).
Крім того, захист від дублювання кримінального провадження є однією з конкретних гарантій, пов'язаних із загальною гарантією справедливого судового розгляду у кримінальному провадженні згідно зі ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 09.03.2006 року щодо прийнятності заяви у справі «Братякін проти Росії» / Bratyakin v. Russia, заява №72776/01).
Принцип правової визначеності також гарантує певну стабільність у правових ситуаціях і сприяє довірі суспільства до судів. Така довіра, безперечно, є однією з найважливіших складових існування держави, заснованої на верховенстві права (п. 107 рішення ЄСПЛ від 12.01.2016 року у справі «Борг проти Мальти» / Borg v. Malta, заява №37537/13).
Отже, за відсутності вагомих й непереборних обставин повторний розгляд та винесення у справі нового рішення судом, коли щодо тих самих вимог тієї ж особи суд уже висловлював власну позицію, буде суперечити принципу юридичної визначеності, в зв'язку з чим, слідчий суддя відхиляє вимоги адвоката в наведеній частині.
Слідчий суддя також зазначає, що ухвала Дергачівського районного суду Харківської області від 26.06.2024 набрала законної сили.
Згідно зазначеної ухвали, накладеноарешт в рамках кримінального провадження № 42023222080000028 від 05 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК Українина тимчасово вилучене майно 19 червня 2024 року в ході обшуку житлового будинку з підсобними та господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме:
I - на пристрій для переливання паливно-мастильних матеріалів, який поміщено до сейф-упакування HYQ 0098525;
- полімерну бочку синього кольору із наявною в середині речовиною із різким запахом палива, яку опечатано пояснювальною биркою та липкою биркою: NPU-0619379, NPU-0619380;
- металевий пристрій - ємність (каністра), об'ємом 20 л, червоного кольору із наявною речовиною із різким запахом палива, який опечатано липкою биркою: NPU-0619378;
- металевий пристрій - ємність (каністра), об'ємом 20 л, білого кольору із наявною речовиною із різким запахом палива, який опечатано липкою биркою: NPU-0619377;
- грошові кошти у іноземній валюті - номіналом 100 (сто) доларів США в кількості 46 (сорок шість) купюр, що поміщено до сейф-упакування ICR 0011872, до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні чи ухвалення відповідного судового рішення або рішення слідчого судді;
II - на мобільний телефон торгової марки Iphone 14 Pro Max в корпусі чорного кольору, чохлі фіолетового кольору, що поміщено до сейф-упакування ICR 0011870, строком на два місяці, протягом якого надати стороні обвинувачення строк для здійснення його огляду, зняття виявленої інформації спеціалістами (експертами) в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаному предметі для залучення до матеріалів кримінального провадження № 42023222080000028 від 05 жовтня 2023 року, після спливу зазначеного терміну - зобов'язати прокурора передати на відповідальне зберігання вказане майно особам, у яких воно було вилучено відповідно, попередивши про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна. У задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Частина 1 ст. 170 КПК України передбачає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України. Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Вказане майно, є речовим доказом в рамках вищезазначеного кримінального провадження, а тому в цілях його збереження, виключення можливості його зникнення, втрати чи пошкодження, забезпечення повноти, всебічності та неупередженості досудового розслідування й застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Ухвалюючи рішення про накладення арешту, слідчий суддя зазначив, що вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Статтею 174 КПК України передбачені умови та підстави для скасування арешту, зокрема, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, зазначене гарантується ст. 41 Конституцією України.
У судовому засіданні встановлено, що на даний час досудове розслідування триває, слідчим суддею 26 червня 2024 року було визначено стороні обвинувачення строк два місяці, протягом якого надати стороні обвинувачення строк для здійснення огляду мобільного телефону, зняття виявленої інформації на електронні носії спеціалістами (експертами) в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаному носії, для залучення до матеріалів кримінального провадження № 42023222080000028 від 05 жовтня 2023 року, після спливу зазначеного терміну зобов'язано передати на відповідальне зберігання вказаний телефон особі, у якої він був вилучений відповідно, попередивши про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції адвокат ОСОБА_3 зазначила, що після спливу зазначеного в ухвалі суду терміну, телефон на відповідальне зберігання не передано, тому вимушені звернутись до суду за захистом порушеного права.
При вирішенні вказаного клопотання, слідчий суддя звертає увагу, що у органу досудового розслідування було достатньо часу для здійснення огляду вилученого майна - мобільного телефону, зняття відповідної інформації (у разі виявлення) на електронні носії спеціалістами (експертами) в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаних предметах, для залучення до матеріалів кримінального провадження.
Накладення арешту на мобільний телефон ОСОБА_4 в значній мірі порушує гарантовані Конституцією України права, позбавляє його можливості вільно розпоряджатися та користуватися своїм телефоном.
Враховуючи вимоги розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, та вимоги верховенства права і недоторканості майна, суд вважає за можливе задовольнити клопотання в частинірозпорядження та користування мобільним телефоном торгової марки Iphone 14 Pro Max в корпусі чорного кольору, чохлі фіолетового кольору.
Виходячи з наведених вище доводів та мотивів, слідчий суддя приходе до висновку, що адвокатом доведено, що продовження арешту мобільного телефону торгової марки Iphone 14 Pro Max в частині заборони користуваннята розпорядження є недоцільним, з моменту накладення арешту пройшло більше двох місяців, подальше обмеження власника у праві використання та володіння майном суперечить наведеним положенням Конституції України, КПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому слід скасувати арешт намобільний телефон в частині права користування та володіння, оскільки власник майна не повинен нести непропорційний та непомірний тягар щодо користування майном.
Мобільний телефон необхідно передати власнику на відповідальне зберігання, попередивши його про недопустимість відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна, оскільки залишається необхідність арешту тимчасово вилученого майна в частині відчуження телефону: вказаний мобільний телефон відповідає критеріям речового доказу та є достатні підстави вважати, що він міг зберегти сліди кримінального правопорушення, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Заборонити власнику мобільного телефону передавати його будь-яким третім особам у користування та на першу вимогу експерта, слідчого, прокурора, слідчого судді, суду надавати таке майно для проведення слідчих дій, в тому числі експертиз, у разі такої необхідності.
В іншій частині клопотання слід відмовити. Так, в ухвалі слідчого судді про накладення арешту зазначено, що вилучене майно відповідає вимогам статті 98 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що воно могло зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, потребує подальшого аналізу.
Вказаною ухвалою слідчого судді арешт на вилучене майно накладено з метою збереження речових доказів, в тому числі, для проведення експертиз, що має важливе значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень, і можуть бути доказом у кримінальному провадженні, станом на час розгляду клопотання досудове розслідування у кримінальному провадженні, в рамках якого накладено арешт, не завершено.
Питання арешту майна, а саме його накладення, скасування є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).
При цьому, застосування заходів забезпечення кримінального провадження є неможливим, якщо потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.
Слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту майна в частині скасування арешту на пристрій для переливання паливно-мастильних матеріалів, полімерну бочку синього кольору із наявною в середині речовиною із різким запахом палива, 2 металеві пристрої - ємність (каністра), об'ємом 20 л кожна, грошові кошти у іноземній валюті - номіналом 100 (сто) доларів США в кількості 46 (сорок шість) купюр, оскільки арештоване майно є об'єктом кримінально протиправних дій, а також речовим доказом в кримінальному провадженні, заявником не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження, а тому в цілях подальшого безперешкодного та своєчасного проведення досудового розслідування, в задоволенні клопотання заявника в цій частині слід відмовити.
Керуючись статтями 131 - 132, 174, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , діючої в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42023222080000028від 05 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 26 червня 2024 року - задовольнити частково.
Скасувати арешт в частині розпорядження та користування, накладений ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 26 червня 2024 року в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222080000028від 05 жовтня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України на мобільний телефон торгової марки Iphone 14 Pro Max в корпусі чорного кольору, чохлі фіолетового кольору, що поміщено до сейф-упакування ICR 0011870, який належить ОСОБА_4 .
Попередити ОСОБА_4 , якому буде передано на відповідальне зберігання мобільний телефон торгової марки Iphone 14 Pro Max в корпусі чорного кольору, чохлі фіолетового кольору про кримінальну відповідальність за статтею 388 КК України та необхідність збереження арештованого майна.
Зобов'язати особу, якій переданий вказаний мобільний телефон зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
В задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Виконання ухвали доручити слідчому ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023222080000028від 05 жовтня 2023 року.
Копію ухвали слідчого судді негайно після її оголошення вручити присутнім під час оголошення ухвали.
У разі відсутності прокурора, слідчого, адвоката під час оголошення судового рішення його копію надіслати таким особам не пізніше наступного робочого дня.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошений учасникам судового провадження в приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 02.09.2024 о 09 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1