Справа №-613/1724/23 Провадження №-3/613/15/24
05 вересня 2024 року. Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Уварова Ю.В., за участі секретаря - Макушинської О.В., адвоката - Векленка В.І., розглянувши матеріали, що надійшли від Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця ЗСУ, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 13.10.2023 року, о 23 год. 50 хв. повторно протягом року керував автомобілем ВАЗ 2109, днз НОМЕР_1 по вул. Заводській 36 в м. Богодухові у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився із застосуванням спеціального технічного засобу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу під відеозапис із застосуванням нагрудної камери BodyCam №5.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні вище вказаних правопорушень не визнав. Пояснив, що у зазначений в протоколі час рухався по м.Богодухову у справах та його зупинили працівники поліції, спитали чи знає він пароль та сказали, що відчувають запах алкоголю та запропонували продути Драгер. ОСОБА_1 , погодився, продув технічний прилад, результат був позитивний. Однак алкогольні напої він не вживав, з результатом огляду був не згодний, підписувати роздруківку відмовився.
Незважаючи на це, працівники поліції не відвезли його в лікарню для проходження огляду та не роз'яснили таке право, хоча він бажав би ним скористатись.
Також зазначив, що процесуальні права йому не роз'яснили, працівників ВСП поліцейські не викликали, від керування транспортним засобом його не відсторонили, він підписав складений протокол і поїхав далі.
Звернув увагу, що в акті огляду підпис його, однак акт він підписав автоматично, разом з протоколом. А коли працівники поліції роз'яснили, що ці надані на підпис документи означають згоду з результатом огляду, він категорично відмовився підписувати роздруківку драгеру, де було зафіксовано результат продуття, оскільки він з цим результатом не згоден. Щодо підпису в роздруківці драгеру - заперечував, що підпис виконано ним.
З урахуванням викладеного просив закрити провадження за відсутності складу правопорушення.
Щодо притягнення його Тернопільським міськрайонним судом до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, зазначив, що штраф ним сплачено, строк позбавлення права керування закінчився, однак він не мав можливості забрати посвідчення водія, оскільки проходить військову службу.
Адвокат Векленко В.І. подав письмові заперечення на протокол, в яких зазначає, що із протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не згоден, із інкримінованим йому правопорушенням - також не згоден, заперечує вживання алкоголю.
Свідки під час огляду не залучались. У якості доказу суд дослідив наявні у справі відеоматеріали, переглядом яких встановлено, що одразу після зупинки автомобіля працівники поліції встановлюють, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, однак працівників ВСП про дану подію не повідомили, що свідчить на користь ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 під час огляду кілька разів заявляв, що не згоден із його результатами, а також із результатами (показниками) «Драгера», поводиться адекватно, мова і хода його - нормальні.
При перегляді відеоматеріалів видно, що ОСОБА_1 зробив кілька підписів у протоколі про адміністративне правопорушення, однак категорично відмовився підписувати роздруківку (чек) результатів продувки «Драгера». Між тим у вказаній роздруківці (чеці) результатів продувки «Драгера» мається підпис від імені ОСОБА_1 , однак він відрізняється від інших підписів ОСОБА_1 , виконаних ним у протоколі. Сам ОСОБА_1 вказує, що підпис у роздруківці результатів продувки «Драгера» виконаний не ним.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 чітко заявив, що якби працівники поліції роз'яснили йому право на огляд у закладі охорони здоров'я або запропонували таке, він би обов'язково погодився на це і повідомив би їх про своє бажання пройти такий огляд у лікарні.
Враховуючи, що ОСОБА_1 зазначив свою незгоду із результатами технічного приладу, а працівники поліції не проїхали з ним до медичного закладу для проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння, наявний огляд на стан алкогольного сп'яніння здійснено з порушенням вимог законодавства, що в свою чергу означає, що результати такого огляду є недійсними, а тому протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не може вважатись доказом його винуватості у скоєнні адміністративного правопорушення.
Також зазначає, що мають місце інші порушення: працівники поліції не ознайомили ОСОБА_1 із складеним протоколом про адміністративне правопорушення, а просто попросили підписати його. Вказані обставини чітко зафіксовані відеозаписами (відеоматеріалами); в матеріалах справи маються рапорти інспектора СРПП Кремениці О., які складені не стосовно ОСОБА_1 , а стосовно ОСОБА_2 , тобто фактично стосовно іншої особи.
Таким чином огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведений працівниками поліції із грубими порушеннями чинного законодавства, а саме: статті 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і як наслідок - протокол про адміністративне правопорушення складено працівниками поліції з порушенням норм чинного законодавства.
Просив провадження у справі стосовно за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - закрити.
Також в судовому засіданні захисник наголошував, що ОСОБА_1 не мав зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння, поводився нормально. В матеріалах справи відсутнє направлення на проходження медичного огляду, що також підтверджує позицію захисту.
З урахуванням незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду, порушенням встановленої законом процедури, з посиланням на положення ст.62 Конституції, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.7 КУпАП, просив закрити провадження за відсутності складу правопорушення.
Суд, вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, позицію його захисника - адвоката Векленка В.І., допитавши свідка, дослідивши письмові матеріали та відеозапис, доходить таких висновків.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне накладення на таку особу адміністративного стягнення в межах санкції даної статті.
Відповідно до ч.2 ст.130 КУпАП відповідальність настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №012651; рапортом про отримання заяви про порушення ПДР у зв'язку з надходженням повідомлення зі служби 102; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також відеозаписом, яким зафіксовано процедуру продуття ОСОБА_1 газоаналізатора Драгер на місці зупинки транспортного засобу, проба позитивна, кількісний показник - 1.64 проміле, довідкою адмінпрактики, копією постанови Тернопільського міськрайонного суду від 12.06.2023.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка працівник поліції - інспектор СРПП ОСОБА_3 пояснив, що під час несення служби ним було зупинено автомобіль ВАЗ 2109 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався під час комендантської години по вул. Заводській в м.Богодухові. Оскільки від водія було чути запах алкоголю, йому було запропоновано пройти медогляд. Водій погодився та продув газоаналізатор на місці зупинки, результат був позитивний. Факт вживання алкогольних напоїв водій не заперечував, після складення протоколу - підписав його. Чи був водій військовим - не пам'ятає. Щодо невірного імені в рапорті пояснив, що скоріш за все це була опечатка.
Зазначені докази в своїй сукупності є достатніми на думку суду для прийняття рішення у справі.
Щодо роздруківки (чеку) драгеру, то відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно відмовився його підписувати, про що зазначає працівникам поліції, після чого вони сідають в службовий автомобіль та залишають місце зупинки, інших відомостей щодо обставин підписання цього документу відеозапис не містить. Отже зазначений доказ ставиться судом під сумнів та не береться до уваги при ухваленні рішення.
Суд також погоджується з позицією захисту щодо рапортів працівників поліції, які містять відомості про водія (ім'я та по батькові) які не співпадають з ПІБ ОСОБА_1 . Враховуючи, що допущена помилка жодним чином не була виправлена, вказані рапорти не можуть бути визнані належними та допустимими доказами у даній справі.
Щодо твердження захисту про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено право пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі після продуття Драгеру, суд зазначає наступне.
Згідно з п.7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, з відеозапису вбачається, що одразу після зупиники ОСОБА_1 зазначав, що не вживав алкогольні напої. Йому було запропоновано проходження огляду на місці зупинки і він погоджується проходити огляд на місці. Після продуття газоаналізатора працівник поліції демонструє результат огляду та повідомляє ОСОБА_1 , що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння і що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. На що ОСОБА_1 висловлює здивування та пояснює свою реакцію тим, що не пив горілки.
Після підписання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції підписати і роздруківку з результатом огляду, каже: «Це не підпишу, я випив тільки того «нецензурне слово»* пива».
Тобто фактично ОСОБА_1 , не заперечуючи факту керування транспортним засобом (що також зафіксовано і на відео), підтвердив факт вживання алкогольних напоїв.
Отже суд не вбачає підстав для висновку, що огляд на стан сп'яніння було проведено працівниками поліції з порушеннями ст. 266 КУпАП та Інстркуції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Щодо посилання сторони захисту на той факт, що ОСОБА_1 не були роз'яснені процесуальні права, то таке твердження спростовується оглянутим відеозаписом (відрізок №4) та даними протоколу про адміністративне правопорушення з підписом самого ОСОБА_1 у відповідній графі.
Відповідно до ч.1 ст.15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.
Таким чином, суд вважає, що неповідомлення та нездійснення виклику працівників Військової служби правопорядку на місце події не спростовує наявності вини особи у вчиненні правопорушення та не впливає на наявність/відсутність його складу.
На підставі викладеного, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом особою в стані алкогольного спяніння.
Отже, суд вважає, що відносно ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Також суд звертає увагу, що постановою Тернопільського міськрайонного суду від 12.06.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адмінвідповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000.00 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. З копії постанови вбачається, що вона набрала законної сили 31.07.2023, посвідчення водія у ОСОБА_1 було вилучено під час складення відповідного адміністративного матеріалу, що підтверджується довідкою адмінпрактики (а.с.10).
Враховуючи викладене та дату постановлення рішення у даній справі, підстави для застосування ч.3 ст.30 КУпАП - відсутні.
Оскільки транспортний засіб належить іншій особі ( ОСОБА_4 ), суд не застосовує оплатне вилучення транспортного засобу.
Керуючись ст.ст. ч. 2 ст. 130, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень на користь держави (отримувач коштів ГУК Харківськ обл./Харківобл/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106) в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя -