Справа № 544/1504/24
пров. № 2/544/498/2024
Номер рядка звіту 38
(заочне)
04 вересня 2024 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді: Малицької О. Л.
секретаря судового засідання Пірогова В. Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пирятин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором надання споживчого кредиту №4324678 від 05.10.2021 в сумі 48904,00 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 05.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 4324678, відповідно до умов якого, кредитодавець зобов'язувався надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит), а позичальник зобов'язувався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений договором термін та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Відповідно до положень договору: сума кредиту (загальний розмір) складає: 8000,00 грн, строк кредиту становить 15 днів, комісія за надання кредиту становить 19% від суми кредиту одноразово, стандартна (базова) процентна ставка становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредиту. ТОВ «МІЛОАН» свої зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту виконало належним чином, перерахувавши грошові кошти у розмірі 8000,00 грн. відповідачу. У порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, в результаті чого загальний розмір заборгованості відповідно до розрахунку, становить 59720,00 грн, проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованості в розмірі 48904,00 грн.
28.12.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір № 28-12/2021-72, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» (первісний кредитор) відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 4324678 від 05.10.2021, що укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 . У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 4324678 від 05.10.2021, що укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 .
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 48904,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 8000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 40904,00 грн.
Тому позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача вказану суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн., та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.
Позовна заява містить клопотання представника позивача про розгляд справи у його відсутності, а також він не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Заяви про розгляд справи за його відсутності від відповідача також не надходило.
Суд на підставі ст. 280 ЦПК України проводив заочний розгляд даної справи.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
05.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 4324678, відповідно до умов якого, кредитодавець зобов'язувався надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит), а позичальник зобов'язувався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений договором термін та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Відповідно до положень договору: сума кредиту (загальний розмір) складає: 8000,00 грн, строк кредиту становить 15 днів, комісія за надання кредиту становить 19% від суми кредиту одноразово, стандартна (базова) процентна ставка становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредиту. ТОВ «МІЛОАН» свої зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту виконало належним чином, перерахувавши грошові кошти у розмірі 8000,00 грн. відповідачу, що стверджується платіжним дорученням № 57979212 від 10.05.2021. У порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, в результаті чого загальний розмір заборгованості відповідно до розрахунку, становить 59720,00 грн.
Позичальник вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у нього наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою позичальника, у порядку передбаченому умовами договору.
Укладення договору здійснюється сторонами за допомогою ITC Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація позичальника здійснюється при вході останнього в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки кредитодавцем правильності введення коду, направленого на номер мобільного телефону позичальника, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету.
Відповідно до положень договору, договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони кредитодавця аналогом власноручного підпису уповноваженої особи кредитодавця та відтиску печатки кредитодавця, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет позичальника для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється на номер мобільного телефону, повідомлений останнім кредитодавцю в ITC/зазначений цьому договорі.
Введення позичальником коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором договору вважається направленням кредитодавцю повідомлення про прийняття в повному обсязі умов договору.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 8000,00 грн.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
28.12.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір № 28-12/2021-72, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» (первісний кредитор) відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 4324678 від 05.10.2021, що укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 . У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 4324678 від 05.10.2021, що укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 .
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 51720,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 8000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 51720,00 грн.
При цьому, позивач, скориставшись своїм правом визначення меж позовних вимог на власний розсуд, просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 48904,00 грн з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 8000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 40904,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналізуючи вищезазначені норми права та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що свідчить про порушення прав останнього, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання за вищевказаним договором не виконав, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №4324678 від 05.10.2021 підлягають задоволенню.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.
Відповідно дост. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в особі директора Ткаченко М.М. та адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», укладено договір про надання правової допомоги від 07.06.2024.
Відповідно до акту на надання юридичної допомоги № 2 сторони погодили надання наступних правових (юридичних послуг) між товариством та адвокатським б'єднанням про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 : надання усної консультації з вивчення документів 2 години х 2000 грн = 4000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3 години х 3000 грн = 9000 грн., загальний розмір правничих витрат складає 13000 грн.
На підтвердження оплати юридичних послуг позивачем надано платіжну інструкцію №0440640000 від 11 червня 2024 року, згідно з якою ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перерахувало Адвокатському об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС». 200000 грн за призначенням платежу: оплату за правничу допомогу згідно договору № 07-06/2024 від 07.06.2024 про надання правової допомоги.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18).
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, прийшов до висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» слід стягнути 3000 грн судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 3028 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 128, 141, 259, 263-265, 280, 288, 352 ЦПК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 611, 1046, 1048, 1049, 1052, 1054, 1055 ЦК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», 48904,00 грн заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №4324678 від 05 жовтня 2021 (з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 8000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 40904,00 грн).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», 3028,00 грн сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3/306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя О.Л.Малицька