Справа № 545/890/24
Провадження № 2-а/535/10/24
26 серпня 2024 року с-ще Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої - судді Гуляєвої Г.М.,
секретар судового засідання Васильченко В.О.
розглянувши у судовому засіданні в с-щі Котельва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (місце знаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) про скасування постанови серія БАД №495672 від 24.02.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі;
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області із адміністративним позовом про скасування постанови серія БАД №495672 від 24.02.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі, в якому просить скасувати постанову командира роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Бондаря Андрія Миколайовича, серія БАД №495672 від 24.02.2024 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680 грн, за ч.2 ст.121 КУпАП, а справу - закрити за відсутністю складу правопорушення та витребувати із Управління патрульної поліції в Полтавській області матеріали по справі серії БАД №495672 від 24.02.2024 року про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 08.03.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
08.04.2024 року на виконання вищевказаної ухвали, позивач надав суду адміністративний позов в новій редакції, згідно якого відповідачем по справі вказано Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 11.04.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - передано на розгляд за підсудністю до Котелевського районного суду Полтавської області.
30.05.2024 року до Котелевського районного суду Полтавської області з Полтавського районного суду Полтавської області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серія БАД №495672 від 24.02.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі, в якому просить скасувати постанову командира роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Бондаря Андрія Миколайовича, серія БАД №495672 від 24.02.2024 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680 грн, за ч.2 ст.121 КУпАП, а справу - закрити за відсутністю складу правопорушення та витребувати із Управління патрульної поліції в Полтавській області матеріали по справі серії БАД №495672 від 24.02.2024 року про адміністративне правопорушення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючим по справі суддю Гуляєву Г.М.
Ухвалою суду від 31.05.2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
10.06.2024 року до суду надійшов відзив відповідача, в якому від просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вони є безпідставними та необгрунтованими, посилаючись при цьому на порушення п.31.4.7 "г" Правил дорожнього руху України.
19.08.2024 року позивач ОСОБА_1 надав до суду додаткові письмові пояснення , в яких зазнавич, що поліцейський взагалі не взяв до уваги Сертифікат відповідності на транспортний засіб-автобус Mercedes-Benz Sprinter, згідно якого технічний стан транспортного засобу та його обладнання відповідає вимогам стандартів ДСТУ.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що 24.02.2024 року, у 12 год. 30 хв., у м. Полтаві по вул. Охтирський Шлях, 198, командир роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капітан поліції Бондар Андрій Миколайович, виніс відносно ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , постанову серії БАД № 495672 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. У постанові вказано, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , порушив п.п. 31.1. Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.
З огляду на викладене, між сторонами склалися правовідносини з приводу оскарження постанови суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова щодо притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що перебувають у нерівному положенні стосовно суб'єкта владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно,зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); 9) з урахуванням права особина участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно,тобто протягом розумного строку (ч.2 ст.2 КАС України).
Порядок розгляду (відповідачем) справи про адміністративне правопорушення визначено главою 22 КУпАП, а процедура оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначена Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, працівника поліції, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно вимог п.31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Відповідно до п.31.4.7«г'ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни, запори бортів вантажної платформи, запори горловин цистерн і паливних баків, механізм регулювання положення сидіння водія, аварійні виходи, пристрої для приведення їх у дію, привід керування дверима, спідометр, одометр, тахограф, пристрій для обігрівання і обдування скла.
Згідно з положенням статті 41 Закону України «Про дорожній рух», зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Диспозицією ч.2 ст.121 КУПАП передбачено керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2001 року № 807 затверджено галузевий стандарт ГСТУ 00017584.01527695.011-2001 "Засоби транспортні дорожні. Технічні вимоги до безпеки конструкції автобусів загального призначення, які знаходяться в експлуатації", який містить терміни та визначення, зокрема:
3.1.12. Пасажирські (службові) двері - двері, які використовуються пасажирами за звичайних умов експлуатації автобуса, коли водій знаходиться на своєму місці.
3.1.13. Подвійні пасажирські (службові) двері - двері з подвійним або одинарним проходом, що еквівалентний подвійному.
3.1.14. Зсувні двері - двері, які відкриваються і закриваються внаслідок переміщення вздовж однієї або декількох прямолінійних або майже прямолінійних направляючих.
3.1.15. Аварійні (запасні) двері - двері, влаштовані додатково до пасажирських (службових) дверей та призначені для використання пасажирами в якості виходу тільки при виключних обставинах та, особливо, у випадку небезпеки.
3.1.16. Аварійне вікно - вікно, не обов'язково засклене, що призначене для використання пасажирами в якості виходу тільки у випадку небезпеки.
3.1.17. Подвійне аварійне вікно - аварійне вікно, при розподілі якого на дві частини умовною вертикальною лінією (або площиною), отримуються такі дві частини, кожна з яких відповідає вимогам у відношенні розмірів та доступу, що встановлені до аварійного вікна.
3.1.18. Аварійний люк - люк в даху, який призначений для використання пасажирами в якості виходу тільки у випадку небезпеки.
3.1.19. Вихід - пасажирські (службові) двері або аварійний (запасний) вихід.
3.1.20. Аварійний вихід - аварійні (запасні) двері, аварійне вікно або аварійний люк.
Таким чином, в розумінні п.п. 3.1.20 «аварійним виходом» можна вважати як аварійні (запасні) двері, так і аварійне вікно або аварійний люк.
Згідно Сертифікату відповідності транспортого засобу Mercedes-Benz Sprinter наявні два аварійні люка, а також подвійні пасажирські(службові) двері.
У відповідності до ДСТУ UN/ECE R 52-01:2005 «Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження маломісних колісних транспортних засобів категорій М2 та М3 стосовно їхньої загальної конструкції» (далі - ДСТУ) містить приблизно тотожні терміни та визначення понять.
Так, дійсно, згідно п. 5.6.1.3 ДСТУ, мінімальна кількість запасних виходів повинна бути така, щоб загальна кількість виходів і аварійних люків була не менша 4, із них обов'язково 1 аварійний люк, який розглядається як запасний вихід, для автобусів з пасажировмісткістю більш ніж 16 осіб.
Згідно п. 2.11 ДСТУ, вихід (exit) - це службові двері або запасний вихід.
Згідно 5.6.1.5 ДСТУ, подвійні службові двері розглядають як двоє дверей, а подвійне вікно - як два запасних вікна.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач подаючи відзив на позов, будь-яких доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові не надав, не спростував твердження позивача, що він не порушував вимоги п п. 31.4.7.(г) ПДР України.
Крім постанови по справі про адміністративне правопорушення інших доказів, необхідних для вирішення справи про порушення ПДР працівником поліції зібрано не було, а сама постанова таких доказів не містить. Оскаржувана постанова містить інформацію про наявність відео фіксації на боді-камеру, однак, як зазначено у відзиві, з моменту винесення постанови (24.02.2024) до моменту отримання відповідачем інформації про оскарження адмінпостанови минуло більше 30 днів, надати відеоматеріал з нагрудного відеореєстратора немає можливості. Сервер органу поліції автоматично знищуєж відео файли місячної давнини після сплину терміну зберігання. Термін зберігання відео з відеореєстраторів втановлено наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018 року.
Отже, зазначений транспортний засіб не має технічних несправностей, за наявності яких експлуатація його забороняється, а у разі такої експлуатації настає відповідальність за ч.2 ст.121 КУпАП.
Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 даної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами, що технічної несправності транспортного засобу яким керував позивач.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.02.2019 по справі № 524/9843/16-а.
Згідно зі ст.62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Саме по собі описання адміністративного правопорушення у постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна правова позиція підтримана постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на те, що суду не доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КупАП, оскільки жодного доказу, на спростування доводів позивача, відповідачем не надано, оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п.26, ECHR 1999-1, суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується відповідною квитанцією до платіжної інструкції №0.0.3550558690.1 від 25.03.2024 року.
З урахуванням зазначених процесуальних норм сплачений позивачем судовий збір у вказаній сумі підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,5,6,9,20,72,77,90,132-134,242,244-246,257-263,286 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серія БАД №495672 від 24.02.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі, задовольнити повністю.
Скасувати постанову командира роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Бондаря Андрія Миколайовича, серія БАД №495672 від 24.02.2024 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн, за ч.2 ст.121 КУпАП, а провадження по справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції (Код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (однієї тисячі двісті одинадцять грн. 20 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 02.09.2024 року.
Суддя: Г.М. Гуляєва