Справа №534/2361/23
Провадження №3/534/790/23
04 вересня 2024 року м. Горішні Плавні
Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Морозов В'ячеслав Юрійович, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, директор ДЮСШ № 1, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
у с та н о в и в:
На розгляд Комсомольського міського суду Полтавської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ААД № 282633 від 02.11.2023 року, згідно із яким, 02.11.2023 року о 19 год. 11 хв. в м. Горішні Плавні по вул. Андрія Строни, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mersedes-Benz Cl600, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки ТЗ із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810. Результат 0.70 %, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Захисник ОСОБА_1 адвокат Першин С.М. направив до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та просив розгляд справи проводити у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника.
Оцінивши досліджені в судовому засідання докази з точки зору їх належності та допустимості, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши всі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов'язаний, зокрема, з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо (стаття 280 КУпАП).
Так, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюються органом (посадовою особою) на підставі доказів у справі про адміністративне правопорушення, тобто будь-яких фактичних даних, на основі яких встановлюються зазначені обставини. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно протоколу серії ААД № 282633 від 02.11.2023 року, органом Національної поліції ОСОБА_1 поставлено за провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У вищевказаному протоколі зазначено, що огляд на стан сп'яніння проводився із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810, проте не зазначено серію, номер цього приладу (а.с. 9).
В той же час у матеріалах справи міститься свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 0082083 23 заводський № ARCD-0551. За відсутності вказівки на серійний номер у протоколі (а.с. 4) газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю «Alcotest 6810».
Суд дійшов висновку про недоведеність проходження повірки газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю «Alcotest 6810», про який залучено у протоколі серія ААД № 282633 від 02.11.2023 року та суд ставить під розумний сумнів справність цього приладу.
Суд зазначає, що зупинка поліцією особу, яка притягається до адміністративної відповідальності всупереч вимогам ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» оскільки з відеозапису, що міститься на диску Media DVD-R (а.с. 7) не зафіксовано того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не подав сигнал світового покажчика повороту. Тому всі складені процесуальні документи щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 15.03.2019 у справі № 686/11314/17.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.cт.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Швауцер проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
У відповідності до ст.62 Конституції України, як норми прямої дії, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Таким чином, суд зобов'язаний дослідити усі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.
За таких обставин, враховуючи обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення, беручи до уваги досліджені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, «поза розумним сумнівом», що є підставою для закриття провадження у справі.
Виходячи із змісту ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У свою чергу, суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч.2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.
Керуючись п.1 ст.247, ст.283, 294 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В'ячеслав МОРОЗОВ