Справа № 385/992/24
Провадження № 2/385/433/24
27.08.2024 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Венгрина М. В.,
секретаря судового засідання Шевченко Л. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління Активами» треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Гайворонський відділ державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить визнати таким що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса № 9385 від 29.01.2020 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Управління Активами» заборгованості за кредитним договором в розмірі 53692,20грн. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.
Стислий виклад позиції учасників справи
В обґрунтування позову ОСОБА_1 покликався на те, що 29.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М. вчинено виконавчий напис № 9385 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Управління Активами» заборгованості в розмірі 53692,20 грн. 09.03.2021 виконавцем Гайворонський відділ державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на підставі вказаного виконавчого напису, відкрито виконавче провадження № 64757661. Вважає, що оспорюваний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню,оскільки його не було повідомлено про його вчинення, кредитний договір не є нотаріально посвідчений. Крім того не є безспірною заборгованість, сума боргу не відповідає сумі зазначеній у виконавчому написі, позичальнику відступлено право з порушенням прав позивача, оскільки відсутній будь-який розрахунок заборгованості.
Відповідач правом подання відзиву не скористався.
Треті особи правом подати пояснення на позовну заяву не скористались.
Сторони та треті особи, будучи повідомленими про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили.
Позивач згідно поданої 16.07.2024 заяви просив розгляд справи проводити за відсутності позивача, позов підтримав.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не забезпечив явку свого представника в судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач відзиву та клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Зважаючи на те, що представник відповідача був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, заяв про причини неявки чи про відкладення, відзиву не подав, тому суд на підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України розглянув справу за його відсутності та згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі
Ухвалою від 05.07.2024 відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою від 01.08.2024 провадження в справі відкладено.
16.07.2024 позивач подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позов підтримав, не заперечив проти проведення заочного розгляду справи.
27.08.2024 проведено розгляд справи по суті за відсутності учасників справи.
При зазначенні дати ухвалення судового рішення та вказанні в резолютивній частині дати складання повного тексту судового рішення судом враховано висновок викладені в постанові ОП ВС від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11, за яким у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Судом встановлено, що 29.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М.. вчинено виконавчий напис № 9385 про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 1921/2589GLPS від 22.06.2013, укладеним між ним та ПАТ «Платинум Банк» право вимоги по якому згідно договору факторингу №1706/01 від 17.06.2015 відступлено ТОВ «Фінансова компанія «Бізнес Фінанс» в свою чергу згідно договору факторингу №20182407-1/2 від 24.07.2018 право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Бізнес Фінанс» відступлено ТОВ «Фінансова компанія «Управління Активами» заборгованості за кредитним договором в розмірі 53692,20 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 18167,84 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 3737,18 грн; прострочена заборгованість за пенею становить 31637,18 грн. Стягнення заборгованості проводиться за період з 27.10.2014 по 20.12.2019. За вчинення виконавчого запису нотаріусом отримано плату за домовленістю. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь ТОВ «Фінансова компанія «Управління Активами» складає 53692,20 грн. При видачі виконавчого напису нотаріус керувався, зокрема, п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999, № 1172 (а.с. 10).
На підставі заяви представника ТОВ «Фінансова компанія «Управління Активами» (а.с. 9) виконавцем Гайворонський відділ державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 09.03.2021 відкрито виконавче провадження № 64757661 з примусового виконання виконавчого напису № 9385 від 29.01.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Управління Активами» заборгованості в розмірі 53692,20 грн. (а.с. 8).
Звертаючись у суд з даним позовом позивач зазначає, що оспорюваний виконавчий напис був вчинений з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки не було перевірено безспірність суми боргу, вчинено такий на нотаріально не посвідченому договорі.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.
Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника.
В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому, вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов'язань боржника.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
26.11.2014 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.
Тобто, на час вчинення виконавчого напису та і на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Отже, починаючи з 22.02.2017 нотаріуси позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи про стягнення заборгованості, що випливають з кредитних відносин.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Матеріалами справи підтверджується, що 29.01.2020 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О. М. на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 № 1172, вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 9385 , про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором від 22.06.201 № 1921/2589GLPS від 22.06.2013, у розмірі 53692,20 грн за період з 27.10.2014 по 20.12.2019 (а. с. 10).
09.03.2021 виконавець Гайворонський відділ державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийняла постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 9385 від 29.01.2020 (а. с. 8).
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що вчиняючи 29.01.2020 виконавчий напис № 9385, приватний нотаріус Гуревічов Олег Миколайович неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Подібна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105 св 18) та від 03 листопада 2021 року у справі № 461/1940/20 (провадження № 61-13280св21).
За таких обставин, оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 29.01.2020, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Також суд враховує, що відповідачем не надано суду нотаріально посвідчений кредитний договір, на підставі якого міг бути вчинений виконавчий напис в спростування тверджень позивачки.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління Активами» треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Гайворонський відділ державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно положень ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотань про скасування таких від учасників справи до суду не надходило.
щодо судових витрат
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь Позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн, оскільки позивачем його було сплачено при звернені до суду
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 4, 5, 11, 12, 13, 76 - 82, 109, 110, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління Активами» (місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха 9-А, оф. 203, ЄДРПОУ: 14282829), треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович (місцезнаходження: 01001 м. Київ, Київська область, вул. Михайлівська 5/6, нежитлові приміщення 2 в літера «В», 11 поверх), Гайворонський відділ державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження: Кіровоградська область м. Гайворон вул. В. Кобзаря 1/18, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович № 9385 від 29.01.2020 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління Активами» заборгованості в розмірі 53692,20 грн таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління Активами» на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано в Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 05.09.2024.
Суддя: М. В. ВЕНГРИН
Дата документу 27.08.2024