Справа № 383/1745/23
Номер провадження 2-о/383/6/24
02 вересня 2024 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Адаменко І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Зербул С.В.,
розглянувши в порядку окремого провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу № 383/1745/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області, про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу,-
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу.
В обґрунтування заяви вказує, що до 21 грудня 2013 року заявниця перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 та мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що 21 грудня 2013 року шлюб між ними розірвано, але вони фактичні шлюбні стосунки не припинили та до 23 лютого 2023 року проживали разом однією сім'єю як подружжя. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер. Встановлення даного факту їй необхідне для звернення до Пенсійного фонду України для призначення пенсії по втраті годувальника, згідно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому на цій підставі звернулася до суду з вказаною заявою.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03.11.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала повністю, просила її задовольнити з підстав, зазначених у заяві, також у якості свідка суду показала, що з чоловіком ОСОБА_2 вони розлучилися 21 грудня 2013 року щоб отримувати допомогу від держави як малозабезпечена сім'я, потім чоловік оформив догляд за меншою дитиною, оскільки він мав інвалідність з дитинства. Вказує, що після розлучення в їх стосунках нічого не змінилося, вони проживали як сім'я, вели спільне господарство, робили ремонт в будинку, купували меблі, оплачували послуги, доглядали за присадибною територією, як чоловік та дружина, також виховували дітей та відвідували разом шкільні збори. Вказує, що вони не проживали окремо після розлучення та не припиняли фактичних шлюбних стосунків.
В подальшому заявниця до суду подала клопотання про розгляд справи за її відсутності та відсутності її представника (а.с.138).
Представник заявника адвокат Рижкова В.О. в судовому засіданні заяву підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити з підстав зазначених у заяві.
Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській областів судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, де просив вирішити справу на розсуд суду (а.с.125).
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків та дослідивши письмові докази в їх сукупності приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 21 вересня 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Новомиколаївською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області від 21.09.2002 року, про що зроблений відповідний актовий запис №3.
21 грудня 2013 року вказаний шлюб розірвано рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02.12.2013 року №383/1804/13-ц, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 27.10.2023 року за №00042031872 (а.с.20-23).
Від вказаного шлюбу в ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилися діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 видане в виконкомі Новомиколаївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 07.11.2002 року (а.с.13) та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження Серії НОМЕР_2 видане виконкомом Новомиколаївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 10.05.2005 року (а.с.12).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 загинув беручи участь у бойових діях та забезпечуючи здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримквання збройної агресії російської федерації проти України, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_3 виданим Бобринецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 03.03.2023 року, актовий запис №61 (а.с.11) та листом Бобринецької міської ради від 26.10.2023 року №03-19/58/01 (а.с.17).
В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_5 , яка суду показала, що знає родину ОСОБА_6 близько 10 років та вказала, що їй відомо, що заявниця з покійним проживали як чоловік та дружина і вели спільне господарство, мали спільних дітей. Щодо факту їх розлучення їй нічого не відомо.
В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_7 , яка надала суду аналогічні свідку ОСОБА_5 покази.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах встановлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Пунктом 5) частини один статті 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно з частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Відповідно до частини четвертої 4 статті 3 Сімейного кодексу України, сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї. Відповідно до Хартії прав сім'ї, сім'я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 695/1732/16-ц провадження № 61-38901св18, обов'язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільної участі у придбанні майна для спільного користування, у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно з частинами першою та другою статті 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
За загальними правилами доказування, яким кореспондують положення статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 369/16486/18.
На підтвердження обставин, зазначених у заяві ОСОБА_1 посилалася як на докази на показання свідків, та власне на свої показання, які вона надала суду у порядку ст.92 ЦПК України, але суд зазначає, що вони носять у цілому загальний характер і не містять посилань на конкретні факти та обставини, які б давали суду можливість дійти висновку про наявність підстав, які входять до предмету доказування у подібних правовідносинах та стосуються здебільшого констатації факту сумісного проведення часу заявниці та померлого та не підтверджують наявності усталених відносин, які притаманні подружжю.
Крім того, слід ураховувати що внутрішнє сприйняття та розуміння свідком поняття родини і законодавче закріплене визначення сім'ї при необхідності встановлення факту сімейних відносин об'єктивно різняться, адже свідки стверджують про проживання в одному помешканні та загалом посилаються на наявність ведення спільного господарства, однак у чому полягає така спільність, які взаємні права та обов'язки мали заявниця та ОСОБА_2 свідки не вказують.
Таким чином, суд наголошує, що самі по собі показання свідків не є підставою для встановлення факту проживання однією сім'єю.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №554/6033/22 (провадження № 61-13966св23) від 19.06.2024 року.
Також, на підтвердження факту спільного проживання з ОСОБА_2 заявниця надала численні спільні з ОСОБА_2 фотографії, які зі слів заявниці зроблені у різні проміжки часу (а.с.28-36), але суд критично ставиться до вказаних доказів та відхиляє їх, оскільки ці фотографії не містять дати події та самі по собі не підтверджують обставин існування сімейних стосунків.
Без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, спільний відпочинок осіб не є достатнім для визнання факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №760/20948/16-ц (провадження № 14-70цс22)від 10.04.2024 року.
Разом із тим, у контексті визначення можливих доказів, їх оцінки як достатніх слід також відзначити, що самі лише показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі №466/3769/16-ц, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20.
Крім того, заявниця посилається в своїй заяві на ту обставину, що вона разом з ОСОБА_2 їздили до республіки Польща на заробітки для спільного поповнення сімейного бюджету.
Згідно досліджених копій закордонних паспортів громадянина України для виїзду за кордон, вбачається, що заявниця та померлий ОСОБА_2 перетинали кордон в один проміжок часу (а.с.14-15), але даний доказ не є достатнім для визнання факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно з Будинковою книгою домоволодіння по АДРЕСА_1 , заявниця та померлий ОСОБА_2 проживали за вказаною адресою (а.с.24-27), але доводи заявника, що померлий ОСОБА_2 неодноразово зі свого банківського карткового рахунку здійснював оплату комунальних платежів за вказаною адресою не підтверджено належними та допустими доказами.
Крім того, від заявника ОСОБА_1 від 02.09.2024 року надійшло клопотання, в якому вона відмовилася від свого попереднього клопотання, яке вирішено судом, про витребування від АТ КБ «ПриватБанк» інформації по картковому рахунку ОСОБА_2 в (а.с.138).
Також, суд не може прийняти як належниий та допустимий доказ акт обстеження матеріально-побутових умов заявника від 24.10.2023 року, оскільки повноваження осіб, на його складення не підтверджені у законний спосіб, та з останнього вбачається, що даний акт складеного зі слів сусідів заявниці після смерті ОСОБА_2 ..
Отже, з досліджених доказів суд не встановив у сукупності обставин та відносин, які б підтверджували спільне проживання однією сім'єю, спільний побут, взаємні права та обов'язки заявниці та ОСОБА_1 , а самі по собі факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні саме подружжю.
Наведене узгоджуються із правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі№554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19), неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 12 грудня 2019 року у справі№466/3769/16 (провадження № 61-5296св19), від 27 лютого 2019 рокуу справі №522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц (провадження № 61-44641св18),від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц (провадження№ 61-42601св18), від 08 грудня 2021 року у справі № 531/295/19(№ 61-3071св21), та інших.
Таким чином, заявником не надано жодного належного та допустимого доказу, що пiдтверджує реальнiсть сiмейних вiдносин мiж нею та померлим ОСОБА_2 ..
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Оскільки заявником не надано належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження того, що вона із ОСОБА_2 були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, що підтверджують сукупність обставин, необхідних для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю у зазначений в заяві період, й інших доказів, які б вказували на наявність у них сталих відносин притаманних членам сім'ї судом не здобуто, суд дійшов висновку про відмову ОСОБА_1 в задоволені заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу.
Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, .
Керуючись ст. ст. 76, 81, 293, 294, 315, 316, 319, 352, 354 ЦПК України, суд,-
ОСОБА_1 у задоволенні заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу відмовити повністю.
Судові витрати, понесені заявником, не відшкодовуються.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Бобринецьким РВ УМВС України в Кіровоградській області від 28.10.2004 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 20632802, місцезнаходження: вул. Соборна, 7-А, м. Кропивницький Кіровоградська область, п.і. 25006.
Повне рішення суду складено 05.09.2024 року.
Суддя І. М. Адаменко