Справа № 373/677/24
Провадження № 2/373/501/24
10 липня 2024 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді Лебедя В.В.,
при секретарі судових засідань Мороз В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача ОСОБА_2 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернулась до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 19988 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 09 травня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4680779. Відповідно до умов договору відповідачу були надані кредитні кошти, які у розмірі 8000 грн були перераховані на її картковий рахунок.
13 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений договір факторингу № 07Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до відповідачки.
Відповідно до договору відступлення права вимоги новий кредитор (ТОВ «Діджи Фінанс») набув право грошової вимоги заборгованості в сумі 19988 грн, з яких заборгованості за тілом кредиту 8000 грн, заборгованості за відсотками 11988 грн.
Ухвалою суду від 02.04.2024 справу прийнято до провадження та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у ній матеріалами; запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення йому даної ухвали подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
08.04.2024 відповідач ОСОБА_1 ознайомилась з матеріалами справи, після чого 19.04.2024 від її представника-адвоката Чубенка М.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Відзив на позовну заяву в основному зводиться до того, що позивачем не представлено допустимих та належних доказів на підтвердження наявності заборгованості та інших обставин, що підлягають доказуванню, до яких входять первинні документи; розрахунок заборгованості не відображає виконаних господарських операцій щодо видачі/сплати кредитних коштів (а/с 90-92).
19.04.2024 до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача ОСОБА_2 з клопотанням про витребування доказів з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а/с 101-130).
24.04.2024 судом постановлено перейти до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін на 06.06.2024 для ефективної реалізації сторонами своїх процесуальних прав у контексті змагальності сторін та у зв'язку з витребуванням письмових доказів від АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
На виконання ухвали від 24.04.2024 до суду від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшло повідомлення про те, що на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , випущено карту № НОМЕР_2 , на яку 09.05.2021 здійснено переказ коштів у розмірі 8000 грн.
Судове засідання від 06.06.2024 знято з розгляу на 10.07.2024 у зв'язку з вимкненням електроенергії.
Представник позивача та відповідач, її представник, у судове засідання не прибули, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.
Суд уважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів, та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом установлено, що 08 травня 2021 року на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» (miloan.ua) ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка ідентифікується як відповідач ОСОБА_1 за аналогічними номером ідентифікаційного коду, іменем та по батькові, підписала Анкету-заяву на отримання кредиту № 4680779, сума кредиту - 8000 грн, строк дії - 29 дні до 07 червня 2021 року, сума до повернення - 8023,20 грн, проценти - 23,20 грн, процентна ставка 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Наступного дня 09 травня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит № 4680779. Сторони обумовили умови договору у виді сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування, термін кредиту 07 червня 2021 року; проценти у грошовому виразі 23,20 грн, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, орієнтовна загальна вартість кредиту - 8023,20 грн.
Аналогічні відомості наведено і в паспорті споживчого кредиту № 4680779.
З платіжного доручення № 45802201 від 09 травня 2021 року відповідачці було перераховано кредитні кошти згідно умов кредитного договору № 4680779 в сумі 8000 грн на картку Mastercard № 516874*184.
Відповідно до п. 1.1 Договору № 4680779, кредитодавець зобов'язується на умовах визначених Договором, на строк визначений п. 1.3 договору, надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Згідно з п. 1.5 Договору, загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту), складають 23,20 грн в грошовому виразі та -93 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 8023,20 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань. Проценти за користування кредитом: 23,20 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Пункт 1.6 договору визначає, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Пунктами 6.1, 6.2. договору визначено, що кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність - комбінацію цифр і літер або тільки цифр, або тільки літер) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у Правилах). На договір накладається електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення договору. Після укладення цей кредитний договір надається (надсилається) позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником товариству. За зверненням позичальника Товариство може повторно надати (надіслати) укладений кредитний договір на електронну скриньку позичальника та/або виготовити і надіслати на поштову адресу позичальника засвідчену кредитодавцем копію цього договору в паперовому вигляді, за письмовим зверненням позичальника (п. 6.2 договору; на зворотній стороні а/с 14).
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом положень ст. 652 ЦК України договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України, передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до ст. 526, 615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За матеріалами справи ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кошти на умовах, передбачених договором. Факт надання кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням № 45802201 від 09 травня 2021 року про перерахування ОСОБА_3 на її картковий рахунок НОМЕР_3 *184 коштів у сумі 8000 грн (а/с 10).
На виконання ухвали від 24.04.2024 до суду від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшло повідомлення про те, що на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , випущено карту № НОМЕР_2 , на яку 09.05.2021 здійснено переказ коштів у розмірі 8000 грн (а/с 138).
Суд уважає, що розбіжність у номерах карток НОМЕР_4 та НОМЕР_2 , у даній справі не повинна тлумачитись на користь боржника ОСОБА_1 , оскільки саме вона як сторона у справі повинна спростувати доказами обставини, які вона заперечує. Судом у зв'язку з переходом до розгляду справу з викликом сторін відповідачу ОСОБА_1 надано можливість ефективно реалізовувати свої процесуальні права, до яких входить право заявити клопотання про витребування доказів у випадку неможливості їх самостійного отримання, давати показання як свідок за згодою тощо.
Суд, ураховуючи зміст означених доказів, уважає доведеними обставини того, що саме відповідно до платіжного доручення № 45802201 від 09 травня 2021 року на картковий рахунок № НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ) ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на виконання кредитного договору № 4680779 ТОВ «Мілоан» було перераховано 8000 грн. Протилежного наведеному висновку відповідачем не спростовано.
13 вересня 2021 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Мілоан» укладено договір факторингу № 07Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «Діджи Фінанс» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, визначеними у реєстрі прав вимоги.
Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 07Т 13 вересня 2021 року, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 4680779 від 09 травня 2021 року в сумі 19988 грн, з яких 8000 грн сума боргу за тілом кредиту, 11988 грн - сума боргу за відсотками.
Таку ж саму заборгованості та її складові зазначено у розрахунку заборгованості за Договором про споживчий кредит № 4680779 від 09 травня 2021 року, заборгованість нараховано станом на 20 лютого 2024 року (а/с 18).
З відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 4680779, укладеним з ОСОБА_1 слідує, що з 09.05.2021 по 06.08.2021 остання в цілому не погашала заборгованість за кредитом окрім сплати 195,20 грн 23.06.2021 (а/с 84-86).
27 вересня 2023 року за вих. № 3020804580-АВ ТОВ «Діджин Фінанс» звернулось до ОСОБА_1 з вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором № 4680779 від 09 травня 2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи те, що суд встановив факт укладення Договору про споживчий кредит, отримання відповідачем коштів за цим Договором та факт неповернення грошових коштів відповідно до умов вказаних у Договорі та у строки, визначені сторонами, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за основним зобов'язанням у розмірі 8000 грн підлягають задоволенню.
Водночас, за умовами договору від 09 травня 2021 року кредит було видано строком на 24 дні до 09 червня 2021 року, датою повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом є 07 червня 2021 року, проценти за користування кредитом - 23,20 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) дійшла висновку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти та неустойку (пеню) лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків та пені є безпідставним. Після настання строку виконання кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Пунктом 2.3 Договору визначено порядок пролонгації Договору, за яким, якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, тобто продовжує користуватись кредитними коштами після завершення строку кредитування, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною у п. 1.6. Договору.
Як убачається з відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 4680779 ОСОБА_1 продовжила користуватись кредитними коштами після завершення строку кредитування (07 червня 2021 року), тобто продовжила строк кредитування на стандартних умовах.
Даних про те, що ОСОБА_1 вчинила відповідні дії, передбачені п. 2.3 для продовження строку дії Договору на пільгових умовах, у справах не міститься.
З огляду на викладене, нарахування процентів за користування кредитом станом на 08.06.2021 на загальну суму 11988 грн є також обґрунтованим.
Суд відхиляє доводи відповідача, оскільки наведеними вище допустимими, належними та достатніми доказами підтверджуються обставини, що підлягають доказуванню у справі.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивач у прохальній частині позову просить стягнути на свою користь судові витрати, які полягають у сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн, та витрати, пов'язані з наданням професійної правової допомоги в розмірі 6000,00 грн.
11 грудня 2023 року між ТОВ «Діджи Фінанс» в особі директора Романенка М.Е. та адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» в особі керуючої Міньковської А.В. укладено договір про надання правової допомоги № 42649746.
На підтвердження витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги у розмірі 6 000,00 грн, надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості.
Відповідно додаткової угоди № 003020804580 від 09 лютого 2024 року до договору про надання правової допомоги № 42649746 від 11 грудня 2023 року, адвокатське бюро в особі Міньковської А.В. зобов'язується здійснити представництво в інтересах ТОВ «Діджи фінанс» у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 (а/с 43) .
Суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд, із урахуванням приписів п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України та позиції відповідача, її матеріального стану, вважає, що цілком розумним та справедливим, співмірним із виконаними роботами та наданими послугами, є розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 1000 грн.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 4680779 від 09 травня 2021 року в розмірі 19988,00 грн (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40(дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок), та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн (одна тисяча гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи
позивач - ТОВ «Діджи Фінанс», місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112; код ЄДРПОУ 42649746;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;
третя особа - ТОВ «Мілоан», місцезнаходження: вул. Багговутівська, 17-21, м. Київ, 04107; код ЄДРПОУ 40484607.
СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ