іменем України
Справа № 126/1819/24
Провадження № 1-кп/126/313/2024
"03" вересня 2024 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
із секретарем ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Бершадь обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12024025100000096 від 17.06.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Устя Бершадського району Вінницької області та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою освітою, одруженої, непрацючої, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 310 КК України, -
На початку весни 2024 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено ОСОБА_4 , обробляючи належну їй земельну ділянку в АДРЕСА_1 , помітила серед ростучих сільськогосподарських рослин, рослини коноплі, що самовільно насіялися, які в подальшому під час обробітку ОСОБА_4 не знищила, а залишила рости. Маючи умисел на незаконне вирощування рослин коноплі без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ОСОБА_4 , розпочала незаконно вирощувати, рослини коноплі для використання їх у власних потребах, без мети збуту, вчиняючи дії по догляду за рослинами коноплі шляхом культивування поверхні ґрунту та знищення бур'яну за рахунок самостійного обробітку ґрунту.
В подальшому, 19.06.2024 на підставі ухвали слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області проведено обшук домоволодіння, а саме присадибної ділянки, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , під час якого на присадибній ділянці виявлено та вилучено 152 рослини Коноплі, які мають ботанічні ознаки рослини роду Коноплі, містять психотропну речовину - тетрагідроканабінол та є рослинами роду коноплі.
Рослини роду Коноплі, відносяться до рослин які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей. Вказані рослини коноплі ОСОБА_4 вирощувала для власних потреб без мети збуту.
Органом досудового розслідування вищевказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 310 КК України, тобто незаконне вирощуванні конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин.
У кримінальному провадженні № 12024025100000096 від 17.06.2024 між прокурором Бершадського відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст. ст. 468, 469, 472 КПК України. Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачена ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення і кваліфікації дій за ч.2 ст. 310 КК України. Згідно з угодою про визнання винуватості ОСОБА_4 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 310 КК України, сприяла встановленню обставин, що мають значення для даного кримінального провадження. Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.2 ст. 310 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки. З огляду на особисті дані ОСОБА_4 , обставини, що пом'якшують її покарання, враховуючи тяжкість вчиненого нею злочину, сторони погоджуються на застосування до ОСОБА_4 норм ст. ст. 75, 76 КК України, тобто на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на строк визначений судом та із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України: протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Крім того, прокурор та обвинувачена ОСОБА_4 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.
Прокурор вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій ОСОБА_4 , узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання, вирішити питання скасування арешту майна, долю речових доказів та процесуальні витрати стягнути з обвинуваченої.
Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 310 КК України, в обсязі обвинувачення, дала згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості та заявила, що здатна реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди про визнання винуватості, зобов'язання. Угоду уклала добровільно і примусового тиску під час укладання угоди на неї не було. Просить угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
Захисник ОСОБА_5 вважає, що є всі підстави для затвердження угоди про визнання винуватості, оскільки угода укладена обвинуваченою добровільно в присутності захисника.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з'ясовано, що будь-яких скарг обвинувачена ОСОБА_4 під час кримінального провадження не подавала.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.2 ст. 310 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнає себе винною, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, що в силу вимог ч.4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченою ОСОБА_4 на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання.
З огляду на викладене, враховуючи обставину, яка пом'якшує покарання, а саме щире каяття, відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу ОСОБА_4 , а також те, що даним кримінальним правопорушенням не завдано шкоди правам та інтересам окремих осіб, воно не набуло значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінальних правопорушень і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 310 КК України, та затвердження угоди про визнання винуватості.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, суд враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпеки вказаного кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, мету та мотив вказаного діяння, а також те, що обвинувачена повністю визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, раніше не судима та приходить до висновку про призначення ОСОБА_4 покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, спосіб його вчинення, мету та мотив вказаного діяння, особу винної, а також те, що обвинувачена беззастережно визнала себе винною в інкримінованому кримінальному правопорушенні, суд переконаний, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 та її перевиховання можливе без відбування покарання, а відтак останню слід звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.
Відповідно до ст.124 КПК України з обвинуваченої ОСОБА_4 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи.
Згідно з ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 374-376, 473-475 КПК України, суд-
Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Бершадського відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 та підозрюваною, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі захисника адвоката ОСОБА_5 , укладену 16 липня 2024 року.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 310 КК України та призначити їй покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок відбування іспитового строку рахувати з дня ухвалення вироку, тобто з 03 вересня 2024 року.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертизи у розмірі 7572, 80 грн.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 24 червня 2024 року на 152 (сто п'ятдесят дві) рослини за зовнішніми ознаками схожі на рослини коноплі.
Речові докази у кримінальному провадженні 152 рослини коноплі, які перебувають в кімнаті речових доказів ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області знищити.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч.4 ст. 394 КПК України:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1