Провадження №2/760/1117/24
Справа №760/6723/22
02 вересня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі
головуючої судді - Усатової І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Зеленчука М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми авансу, суд, -
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення суми авансу та просить суд стягнути на її користь з відповідача грошові кошти передані йому в якості авансу, у розмірі 4 000, 00 грн.
Посилається на те, що 29.05.2022 вона та відповідач, за участю ріелтора домовилися про оренду квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за 12 000, 00 грн. в місяць та підписали попередній договір від 29.05.2022 №б/н, згідно з яким позивачка передала відповідачу суму грошей у розмірі 4 000, 00 грн., у рахунок суми оплати за майбутнім договором найма житлового приміщення, а договір найму вирішили укласти 10.06.2022.
Пояснила, що вона 01.06.2022 звернулася до ріелтора з проханням відстрочити дату укладання договору найму до 01.07.2022 за станом здоров'я, однак відповідач відмовився від даного прохання позивачки. У зв'язку з цим, позивачка попросила відповідача повернути кошти за договором від 29.05.2022 № б/н, на що відповідач відмовився повернути передані йому кошти, по причині попередньої домовленості.
Стверджує, що договору найму між сторонами укладено не було, а лише домовилися укласти у майбутньому, то передана грошова сума у розмірі 4 000, 00 грн. є авансом, яка підлягає поверненню, а не завдатком.
Враховуючи вищенаведене, просить задовольнити позов.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2022 справу передано у провадження судді Усатовій І.А.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 15.06.2022 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
29.11.2022 від відповідача до суду надійшов відзив, просить відмовити у задоволенні позову, стверджує, що відповідно до п. 1.1. договору завдатку від 29.05.2024 сума у розмірі 4000,00 грн. є завдаток як частина плати за майбутнім договором найму житлового приміщення, тому твердження позивачки щодо визначення суми завдатку авансом є помилковим.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Суд встановив, що 29 травня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір завдатку, відповідно до п.1.1 якого наймач передав наймодавцю завдаток як частину плати за договором найму квартири у сумі 4000 грн., у рахунок оплати за майбутнім договором найму житлового приміщення.
Згідно п.1.2 договору об'єкт розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить наймодавцю на праві власності.
Відповідно до п.1.3. підписанням цього договору наймодавець засвідчує отримання грошових коштів у сумі вказаній у п.1.1.
Крім того сторони домовилися про те, що договір найму житлового приміщення повинен бути укладений строком до 29.10.2022.(.п 2.1)
Також сторони домовилися, що оплата завдатку за цим договором не є повною оплатою зобов'язань по договору найму квартири.
Сторони домовилися про те, що у випадку, невиконання цього договору наймачем, сума, вказана у пункті 1.1 цього договору наймачу не повертається і залишається у наймодавця як неустойка у розмірі завдатку, а у випадку невиконання цього договору наймодавцем, він зобов'язується повернути наймачу протягом 3 днів з дати встановленої п.2.1 цього договору суму завдатку.
Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком передбачені вимогами статті 571 ЦК України, зокрема: якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора; якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості; сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором; у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
За змістом наведених норм ЦК України завдаток є доказом існування зобов'язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобов'язання.
На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку невиконання зобов'язання.
Згідно з положеннями статей 546, 548 ЦК України завдатком може бути забезпечене лише дійсне зобов'язання, яке випливає із договору, укладеного сторонами.
Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).
Згідно зі ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін договір найму між сторонами укладений не був.
Як зазначають сторони, позивачка звернулася 1.06.2022 до рієлтора з проханням відстрочити дату укладання договору. У результаті перемовин договір найму укладений не був.
Позивачка, звертаючись до суду з позовом зазначає, що вказана сума є авансом та просить стягнути її з відповідачки, відповідачка ж зазначає, що ця сума є завдатком та просить відмовити у її стягненні.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст.638 ЦК України).
Згідно з вимогами ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження укладення договору оренди житлового приміщення з усіма істотним умовами, необхідними для його укладення, доводи відповідачки є безпідставними та судом відхиляються.
Оскільки договору найму(оренди), який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам законодавства між сторонами укладено не було, а вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, то передана позивачкою грошова сума у загальному розмірі 4000 грн. є авансом, який підлягає поверненню, а не завдатком.
Враховуючи наведене та положення статті 570 ЦК України суд дійшов висновку про те, що сума, яка в договорі зазначена завдатком, фактично є авансом, оскільки сторонами не дотримано умов, визначених статтею 570 ЦК України, а саме не укладено договору найму на виконання якого передано кошти.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеними Верховним Судом України у постановах: від 25 вересня 2012 року у справі № 6-82цс13 та від 13 лютого 2013 року у справі № 6-176цс12 та Верховним Судом у постанові від 30 січня 2019 року № 461/5297/16-ц (провадження № 61-22017св18).
Посилання відповідача на те, що вказана сума є завдатком повністю спростовується вищевикладеним, є безпідставними, оскільки сума грошових коштів, що за своєю правовою природою є авансом, підлягає поверненню особі, яка їх сплатила.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивачки.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки сума судового збору в розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст.546, 548, 570, 571, 627, 640, 759, 763 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аванс у розмірі 4000,00 грн. та судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Суддя: І. А. Усатова