вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ,03110
inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 753/4338/24 Апеляційне провадження № 33/824/3519/2024Головуючий у суді першої інстанції - Заруба П.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
03 вересня 2024 року Київський апеляційний суд у складі судді Оніщука М.І. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Сіренком Максимом Юрійовичем, на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 04 червня 2024 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 04.06.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Розстрочено ОСОБА_1 сплату штрафу на десять місяців, зі сплатою по 1 700 грн. щомісячно, не пізніше першого числа кожного місяця. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (а.с.25-27).
Не погодившись з указаною постановою суду захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, а справу закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду є незаконною, оскільки судом допущено спрощений підхід до розгляду справи, не надано правової оцінки доказам, які надані поліцейським та не надано правової оцінки доводам сторони захисту. Так, у даній ситуації ОСОБА_1 не був водієм, оскільки автомобілем він не керував про що відсутні відповідні докази в матеріалах справи. Встановлення факту керування транспортним засобом є суттєвим для подальшої правової кваліфікації дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Знаходження за кермом транспортного засобу чи поряд з ним, який не є в стані руху не доводить факту керування транспортним засобом. За таких обставин у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.28-32).
ОСОБА_1 у судовому засідання підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 858684, водій ОСОБА_1 18.02.2024 о 03 год. 15 хв. по вул. Дніпровська набережна, 28, в м. Києві керував транспортним засобом «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія за допомогою приладу DragerAlcotest 6820, результат тесту позитивний 1,36 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Указані встановлені судом фактичні обставини справи підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.1), роздруківкою тестеру з результатом 1,36 проміле (а.с.2), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.4), розпискою ОСОБА_1 про залишення на зберігання транспортного засобу і зобов'язання не керувати ним протягом 72 год. (а.с.5), а також відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с.8).
Відповідно до пункту 2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно частини першої статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому згідно положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 особисто підписав протокол, зокрема його підпис міститься також у графі про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також власноруч написав пояснення: «Вийшов до авто і побачив, що авто у несправному станів, задні вікна не закривались, вирішив довезти додому».
При цьому, протокол не містить будь-яких інших пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з приводу незгоди з його змістом. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв, докази оскарження у встановленому законом порядку дій працівників поліції за фактом складання протоколу у справі відсутні.
На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам, установленим статтею 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву у суду не викликає.
Крім того, слід наголосити, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest», ознайомився з його результатом, погодився з ним та підписав роздруківку тесту. Також підпис ОСОБА_1 міститься і в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зокрема у графі «з результатом згоден».
Факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння фіксувався технічними засобами відеозапису - нагрудною камерою працівника поліції, де зафіксовано надання згоди на проведення огляду за допомогою спеціального технічного приладу, порядок проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу та погодження з його результатом.
Отже, як при проведенні огляду так і при складанні протоколу працівниками поліції дотримано визначеного законом порядку.
Доводи апелянта щодо відсутності факту керування транспортним засобом спростовуються відеозаписом і, більш того, факт керування не заперечувався ОСОБА_1 ні під час спілкування з поліцейськими, ні під час проведення огляду на стан сп'яніння, ні під час оформлення протоколу. При цьому, слід зауважити, що автомобіль знаходився на проїзній частині вулиці з увімкненими аварійними проблисковими маячками, що також свідчить про керування автомобілем. Більш того, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 під час розгляду справи судом першої інстанції, визнав свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та не висловив жодних заперечень з приводу не керування ним транспортним засобом.
Таким чином, наявні у справі докази у їх сукупності цілковито дають підстави для однозначного висновку про те, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки не узгоджуються з фактичними обставинами справи, наявними в ній доказами та вимогами закону.
Відтак підстав для закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП не вбачається.
Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови - без змін.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Сіренком Максимом Юрійовичем - залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 04 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя М.І. Оніщук