Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про прийняття до розгляду та залишення позовної заяви без руху
04 вересня 2024 року Справа № 520/9237/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Адвокат, ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (ідентиф. код юридичної особи НОМЕР_2 ) щодо непоновлення на військовій службі ОСОБА_1 .
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (ідентиф. код юридичної особи НОМЕР_2 ) вчинити дії щодо поновлення на військовій служби та у посаді ОСОБА_1 .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
На виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 представником позивача через систему «Електронний суд» 22.04.2024 було подано уточнений адміністративний суд, в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (ідентиф. код юридичної особи НОМЕР_2 ) щодо непоновлення на військовій службі ОСОБА_1 ;
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (ідентиф. Код юридичної особи НОМЕР_2 ) вчинити дії щодо поновлення на військовій служби ОСОБА_1 з дня набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії було повернуто позивачу з підстав того, що позивачем недоліки не усунено, так як причини пропуску строку звернення до суду, вказані в клопотанні позивача про поновлення строку звернення до суду від 22.04.2024, суд вважає не поважними.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2024 апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бондарця Дениса Івановича задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року скасовано. Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 29.07.2024 вказав, що, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що позивач у встановлений судом строк не виконав вимог ухвали суду від 16.04.2024 про залишення без руху його позову.
Згідно реєстру передачі адміністративних справ суддям від 30.08.2024 справу №520/9237/24 передано на розгляд судді Супруну Ю.О.
Враховуючи викладене суд вважає за необхідне прийняти до розгляду адміністративну справу №520/9237/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
22.04.2024 на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бондарця Д.І. до суду надійшло клопотання щодо поновлення строку на звернення до суду.
В обґрунтування клопотання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бондарець Д.І. зазначив, що позивач не звільнена з військової служби, її військову службу та дію контракту зупинено відповідачем, а тому на даний час вона продовжує мати статус військовослужбовця. У спірних правовідносинах має місце триваючи правопорушення, що вчиняється шляхом бездіяльності відповідача.
Суд не визнає причини пропуску поважними, з огляду на наступне.
Спір виник у відносинах з проходження громадянином України публічної служби у лавах Державної прикордонної служби України у якості військовослужбовця у військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Так, в позовній заяві заявник вказує, що з лютого по липень 2022 року позивачка отримувала грошове забезпечення, після припинення якого в серпні зрозуміла, що її звільнили. Також зазначено, що після 23 серпня 2022 року відповідачем не вживається будь-яких заходів щодо поновлення на службі позивача, рапорти та адвокатські запити з цього приводу, що направлялись у 2022, 2023 та 2024 роках відповідачем проігноровано.
Отже, про звільнення з посади позивачка була обізнана ще з серпня 2022 року. Однак, з даним адміністративним позовом позивачка звернулась до суду лише 08.04.2024.
За правилом ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Враховуючи предмет спору, в даному випадку мають застосовуються приписи ч. 5 ст. 122 КАС України, тобто місячний строк для звернення до суду, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У такій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Таким чином, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов'язаних з прийняттям на публічну службу, її проходженням, звільненням з публічної служби, у тому числі щодо спорів про належні до виплати суми заробітної плати (грошового забезпечення) та інші виплати, пов'язані з проходженням публічної служби, встановлюється місячний строк.
З дня, коли особу звільнено з посади публічної служби, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання наказу про звільнення, демонструючи свою необізнаність щодо обставин звільнення звернулася до роботодавця із заявою про надання йому відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).
Як встановлено з Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» адвокат Тимошенко Людмила Володимирівна, діючи в інтересах ОСОБА_1 зверталася в жовтні 2023 року до Харківського окружного адміністративного суду та в межах справ №№520/29519/23, 520/30176/23, 520/30782/23 ОСОБА_1 просила суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 10.09.2022 року № 270-ОС в частині 4 призупинити військову службу, звільнити з посади, вважати таким, що не виконує (не несе) обов'язків служби; призупинити контракт про проходження військової служби в Державній при кордонній службі України; не поширювати пільги та соціальні гарантії , встановлені законодавством для військовослужбовців; не включати до чисельності ІНФОРМАЦІЯ_1 ; не зараховувати до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки та вислуги років і призначення пенсії термін, з 08.09.2022 року : 4.1 сержанту ОСОБА_3 (п-035672), яка перебуває в розпорядженні начальника загону.
- поновити ОСОБА_1 на службі в Військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );
- стягнути з Військовій частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 грошове та недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення за час вимушеного прогулу на момент винесення рішення.
В ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 в межах справи № 520/30782/23 зауважено, що "Крім того, суд приймає до уваги, що матеріали позовної заяви місять відповідь Адміністрації прикордонної служби України від 19.09.2023, наданої на звернення ОСОБА_1 , в якій вказано про існування спірного наказу від 10.09.2022 року № 270 - ОС.".
Отже, обставини по справі №520/9237/24 на даний час не свідчать про поважність та обґрунтованість пропуску строку на звернення до суду ОСОБА_1 щодо оскарження її звільнення із займаної посади.
Суд наголошує, що заявником будь-яких інший поважних підстав, що об'єктивно унеможливлювали реалізацію позивачем права щодо своєчасного звернення до суду із цими позовними вимогами позивачем не вказано та не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Суд звертає увагу, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Крім того, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що даний позов заявником подано із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 19.12.2022 у справі №420/13281/20 сформульовано правовий висновок, за яким на етапі відкриття провадження у справі у суду відсутні повноваження витребовувати будь-які докази. Суд вивчає лише ті докази, що надійшли разом з позовною заявою. Проте суд, встановивши порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, керуючись ст. ст. 123, 169 КАС України має залишити позовну заяву без руху, запропонувавши позивачу подати заяву про поновлення такого строку із зазначенням причин пропуску.
Отже, за сформульованим Верховним Судом правовим висновком саме позивач повинен довести дотримання строку звернення до суду, приєднавши до матеріалів позову докази або дотримання строку на звернення до суду або пропуску строку на звернення до суду з поважних причин.
Суддя зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суддя зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав.
Суддя наголошує на тому, що строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і впорядкованим. Також, суд зазначає, що без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі “Дія-97» проти України» (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов'язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
Аналогічний висновок зробив, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 по справі №0240/2226/18-а.
Відповідно, адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, поданий з порушенням вимог ст. 161 КАС України.
Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:
- надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення.
Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бондарця Д.І. щодо поновлення строку на звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Супрун Ю.О.