Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
04 вересня 2024 року № 520/11377/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) , Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_4 ) , Військової частини НОМЕР_5 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_6 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, після уточнення позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.04.2024 року № 145 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період" в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період з 14.04.2024 р. у складі команди НОМЕР_3 солдата ОСОБА_1 , 1992 р.н.,
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 110 від 15.04.2024 року в частині зарахування солдата ОСОБА_1 курсантом навчального взводу 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_3 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
- зобов'язати військову частину НОМЕР_5 виключити солдата ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , командира відділення-командира машини окремого розвідувального взводу 4 штурмового батальйону 92 штурмової бригади зі списків особового складу військової частини НОМЕР_5 .
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.
Ухвалою суду у якості співвідповідача залучено Військову частину НОМЕР_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_5 .
Відповідачі надали до суду відзиви, в яких просять відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суддя Кухар М.Д. з 19.06.2024 по 21.06.2024 та з 04.07.2024 по 05.07.2024 перебувала у відрядженні, з 08.07.2024 по 09.08.2024 перебувала у щорічній відпустці.
Позивач посилається на те, що 14.04.2024 року приблизно о 9:00 позивач йшов по проспекту Льва Ландау у м. Харкові, його зупинили двоє працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 , які не представились. Вони запропонували пройти в ТЦК та СП. ОСОБА_1 повідомив, що він є аспірантом денного відділення Національного наукового центру «Харківського фізико-технічного інституту» з 2020 року і що він дійсно займається науковою діяльністю, що дає йому право на відстрочку. Однак, працівники ТЦК та СП повезли його в ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення даних. Також вони повідомили, що для оформлення відстрочки необхідно надати оновлену довідку з інституту про навчання. Позивач в телефонному режимі попросив співробітників інституту підвести необхідну довідку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Але, коли ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 його відразу повели на ВЛК, де всі лікарі були пройдені майже за годину. Згодом співробітниця «Харківського фізико-технічного інституту» доставила довідку про навчання та передала черговому ІНФОРМАЦІЯ_5 . На прохання позивача оформити відстрочку та прийняти довідку про навчання повідомили, що вони її приймати не будуть. О 19:15 ОСОБА_2 (адвокат позивача) зателефонувала в органи поліції за номером 102 та повідомила, що особу незаконно утримують в ІНФОРМАЦІЯ_6 і не дають йому написати заяву на відстрочку. До прибуття наряду поліції в ІНФОРМАЦІЯ_7 і в 19:31 ОСОБА_1 на автобусі повезли до Північного терміналу у м. Харкові. Через службу 102 ОСОБА_2 повідомила про це в поліцію. Однак, при прибутті на Північний термінал у м. Харкові наряд поліції не виявив ОСОБА_3 (згідно відповіді № 4/су/119-25/01-2024 від 18.04.2024 р.). За фактом незаконного тримання ОСОБА_1 ОСОБА_2 було подано заяву в поліцію в той же день. Також за фактом незаконних дій працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 було подано скарги представником ОСОБА_4 ОСОБА_5 до Міністерства оборони України.
На адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_4 було надано копію витягу з наказу № 145 від 14.04.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якого призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період з 14.04.2024 р. у складі команди НОМЕР_3 солдат ОСОБА_1 , 1992 р.н.
До військової частини НОМЕР_3 подано адвокатський запит про надання копії наказу про зарахування солдата, курсанта 2-ї навчальної роти, 1-го навчального батальйону в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .
Оскільки згідно поштовому трекінгу лист з адвокатським запитом знаходиться у точці видачі, але не забирається військовою частиною подано запит до Генерального штабу Збройних Сил України з того ж питання.
Окрім цього, батьками ОСОБА_4 було подано скарги до Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова, Міністерства оборони, Уповноваженого з прав людини.
16.04.2024 року Національним науковим центром «Харківський фізико-технічний інститут» подав Державному секретарю Міністерства оборони України запит, на якій підставі працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 мобілізовано ОСОБА_1 при наявності права на відстрочку.
При цьому науковою установою визначено, що позивач займається науковою діяльністю та готує дисертаційну роботу в рамках тем ННЦ ХФТІ. 18.04.2024 року позивачем подано рапорт на ім'я командира військової частини НОМЕР_3 про звільнення, оскільки позивач був призваний на службу внаслідок незаконних дій ІНФОРМАЦІЯ_8 , з грубим порушенням його прав та законних інтересів.
На момент розгляду справи солдата ОСОБА_1 переміщено з Військової частини НОМЕР_3 у 92 бригаду військової частини НОМЕР_5 .
На сьогодні ОСОБА_1 не звільнений зі служби, йому не повідомляють інформацію чи прийнятий до розгляду рапорт, які результати його розгляду, його права продовжують порушуватися, що стало підставою звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч.5 ст.1 Закону №2232-XII). Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022р. №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022р. Указом Президента України від 24.02.2022р. №69/2022 «Про загальну мобілізацію» (затвердженим Законом України від 03.03.2022р. №2105-ІХ) постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Строк дії воєнного стану в Україні продовжено та триває мобілізація.
Відповідно до визначень, які наведені у ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993р. №3543-XII (далі - Закон №3543-XII ):
мобілізаційна підготовка - комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України, інші військові формування), сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Згідно із частиною п'ятою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин.
Абзацом першим пункту 252 Указу Президента від 10 грудня 2018 року №1153/2008 «Про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» передбачено, що призови на військову службу військовозобов'язаних у воєнний час проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а резервістів - командирами військових частин на підставі указів Президента України.
Відповідно до п.253 Указу №1153/2008 у разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду проводиться призов на військову службу військовозобов'язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також прийом громадян на військову службу за контрактом.
Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154), передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з пунктами 9, 11 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти - стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Згідно з п. 6 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Зважаючи на те, що Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено право військовозобов'язаних скористатися відстрочкою від призову, але не визначений механізм реалізації такого права, наявні усі підстави застосувати норми Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 №352 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2021 №100).
Згідно п.74 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, право на одержання призовниками відстрочки від призову повинно бути підтверджено відповідними документами, які подаються призовниками районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 75 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом передбачено, що призовник, який має право на відстрочку за сімейними обставинами, повинен через районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подати голові районної (міської) призовної комісії заяву про бажання нею скористатися, до якої повинен додати документи, що підтверджують це право.
Відповідно до п.77 Положення, надання відстрочки від призову для здобуття освіти проводиться на підставі довідки за формою згідно з додатком 20, яка видається закладом освіти.
Судом встановлено, що позивач до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про відстрочку від призову на підставі довідки згідно додатку 20 до Постанови КМУ від 21.03.2024 року №352 не звертався, крім того, 14.04.2024 року на вимогу працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 довідка не надана.
Також, відповідно до вимог п. 3.2 глави 3 розділу ІІ Положення про військову-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 р. №402 повторний медичний огляд проводиться раз на 5 років, а ОСОБА_1 останній раз проходив військово-лікарську комісію у 2015 році, тому його було направлено на проходження військово-лікарської комісії, ден він був визнаний придатним до військової служби, що підтверджується довідкою №1/937 військово-лікарської комісії і карткою обстеження на медичний огляд.
У зв'язку з цим, суд робить висновок, що наказ № 145 від 14.04.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якого призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період з 14.04.2024 р. у складі команди НОМЕР_3 солдат ОСОБА_1 , 1992 р.н. є законним та не підлягає скасуванню.
Також суд зазначає, що підпунктом 7 пункту 252 Указу №1153/2008 встановлено, що військовослужбовці, які переміщуються на інші посади за штатами воєнного часу, а також військовозобов'язані, приписані на посади до військових частин, та резервісти, призначені на посади до військових частин, після призову приступають до виконання обов'язків за цими посадами з моменту їх призначення наказами по стройовій частині відповідно до мобілізаційного призначення.
Наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року №280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 листопада 2022 року за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України.
Відповідно до п.1, п.3 Розділу XII Інструкції №280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.
Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції.
Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів від мобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення.
Пунктом 14 Розділу ІІ Інструкції встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.
Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця. З вказаних норм у їх сукупності слідує, що організація обліку та призову громадян в особливий період, в тому числі щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини.
Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Судом встановлено, що згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 110 від 15.04.2024 року солдата ОСОБА_1 зараховано курсантом навчального взводу 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, призваного ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_5 №153 від 28.05.2024 військовослужбовця за призовом солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової НОМЕР_8 (по особовому складу) від 25.05.2024 року №167-РС солдатом резерву 1 запасної роти, який прибув для подальшого проходження служби із військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_3 , з 28 травня 2024 року зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та призначено наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) від 28.05.2024 року №161-РС на посаду командира 1 розвідувального відділення-командира машини розвідувального взводу 4 штурмового батальйону, зараховано до списків військової частини НОМЕР_5 .
Стаття 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» містить вичерпний перелік підстав для звільнення.
Пункт 225 розділу XII Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначає, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Відповідно до п. 241 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України військовослужбовці за наявності кількох підстав, передбачених пунктами "б", "в", "д" частини третьої, підпунктами "б", "в", "г" пункту 1, підпунктами "а", "б" пункту 2 частини четвертої, підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "к" пункту 1, підпунктами "а", "б", "в", "ґ" пункту 2, підпунктами "а", "б" пункту 3 частини п'ятої, підпунктами "а", "б", "в" пункту 1, підпунктами "а", "б", "г" пункту 2, підпунктами "а", "б" пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", для звільнення можуть обрати за бажанням одну з них. Військовослужбовці за наявності підстав, передбачених підпунктами "й" або "к" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", звільняються з військової служби не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня подання рапорту на звільнення.
Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Закон України №548-ХІV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
За нормами статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника (стаття 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).
Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України 07.04.2017 №124, (далі Інструкція з діловодства у Збройних Силах України), рапорт - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення,- звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232- XII.
Відповідно до ч. 7 статті 26 Закону №2232-ХІІ звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Пунктом 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом президента України №1153/2008 від 10.12.2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.
Отже Рапорт - це вид службового документа зі звернення військового до вищого по посаді чи званню з викладом питань службового або особистого характеру.
У випадку, якщо рапорт військовослужбовця не було розглянуто, відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, кожний військовослужбовець має право звернутися зі скаргою (заявою) до компетентних посадових осіб (органів).
Закон України №551- ХІV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до 110 Дисциплінарного статуту, усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі:
- прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод;
Відповідно до 112 Дисциплінарного статуту, військовослужбовці, які подали заяву чи скаргу, мають право, зокрема:
- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
- оскаржити прийняте за їх заявою чи скаргою рішення в суді;
Подання скарги військовослужбовцями не звільняє їх від виконання своїх службових обов'язків і наказів командирів (начальників).
Отже, для вирішення службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися з рапортом до свого безпосереднього начальника. За відсутності належного реагування на рапорт військовослужбовець має право звернутися з відповідною скаргою (заявою), на яку має отримати письмову відповідь у встановлений строк.
Судом встановлено, що позивач не звертався з рапортами, як це передбачено вищезазначеними нормами чинного законодавства, до Військової частини НОМЕР_9 та Військової частини НОМЕР_5 щодо скасування наказів в частині зарахування до списків особового складу для проходження служби і щодо виключення із списків особового складу військової частини, відмови в задоволенні рапортів з цих питань не отримував.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку, що вимога ОСОБА_1 щодо визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 110 від 15.04.2024 року в частині зарахування солдата ОСОБА_1 курсантом навчального взводу 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_3 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_2 та вимога до військової частини НОМЕР_5 про зобов'язання виключити солдата ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , командира відділення-командира машини окремого розвідувального взводу 4 штурмового батальйону 92 штурмової бригади зі списків особового складу військової частини НОМЕР_5 в даному спорі є передчасними - оскільки відсутні підстави для такого виключення, рапорт на звільнення по команді до командира військової частини НОМЕР_3 та НОМЕР_5 ОСОБА_1 не подавався, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243 - 246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_5 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кухар М.Д.