04 вересня 2024 р. Справа № 480/5292/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського відділу №2 Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління державної міграційної служби в Сумській області (далі - відповідач-1, УДМС України в Сумській області), Сумського відділу №2 Управління державної міграційної служби України в Сумській області (далі - відповідач-2, Сумський відділ №2 УДМС України в Сумській області), в якій просила:
1) визнати протиправною відмову УДМС у Сумській області в особі територіального підрозділу - Сумського відділ №2 УДМС у Сумській області, щодо видачі сину паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-ХІІ;
2) зобов'язати УДМС у Сумській області в особі територіального підрозділу - Сумського відділ №2 УДМС у Сумській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-ХІІ.
Свої вимоги мотивувала тим, що її донька, звернулася до відповідача із заявою про оформлення та видачу їй паспорта громадянина України у формі книжечки. Однак, відповідач відмовив у видачі паспорту, оскільки заявником не надано в повному обсязі документи, зокрема, не надано документи визначені пп.2 п.1 розділу III Тимчасового порядку (рішення суду). Втім, позивач вважає, що на цей час відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII відповідач може видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки.
Ухвалою суду від 24.06.2024 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, виходячи з того, що пунктом 5 Розділу I цього Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, передбачено, що заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за місцем звернення.
На момент звернення позивачів до Сумського відділу № 2 УДМС у Сумській області, позивачами не подано повний пакет документів, а саме - не надано рішення суду, яким органи ДМС України зобов'язано оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, адже лише суд здатний оцінити чи в інтересах неповнолітньої особи є отримання документу у формі паспортної книжечки та його релігійні переконання.
Крім того, згідно п.2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII, паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Таким чином, УДМС у Сумській області та його територіальний підрозділ діяли у порядку і в спосіб передбачені законодавством і не мали законних підстав для оформлення та видачі ОСОБА_1 паспортного документа зразка 1994 року у зв'язку з виявленими недоліками звернення.
Станом на сьогодні відповіді на відзив позивачем до суду не подано.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що по досягненню 14-річного віку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач як законний представник звернувся до Сумського відділу №2 УДМС України в Сумській області із заявою від 01.06.2024 в якій просила оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII (а.с.14-15, 29-30).
При цьому, до заяви було додано дві фотокартки для оформлення, копію свідоцтва про народження, копія паспорту матері ОСОБА_2 та довідку про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 .
Листом-повідомленням Сумського відділу №2 УДМС України у Сумській області від 07.06.2024 ОСОБА_1 повідомлено, що за результатами розгляду заяви про видачу паспорта встановлено відсутність необхідних документів для оформлення паспорта, зокрема, відсутнє рішення суду, що набрало законної сили про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому порядку, що згідно підпункту 5 пункту 1 розділу IX наказу МВС України від 06.06.2019 №456, що є підставою для відмови в оформленні та видачі паспорта (а.с.16, 38).
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд вказує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно з частиною другою статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Статтею 5 Закону України “Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-ІІІ (далі Закон України “Про громадянство України») визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII затверджено, зокрема, Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення про паспорт громадянина України).
Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.
Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.
Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.
Водночас, Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон “Про ЄДДР») визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Згідно зі статтею 13 Закону “Про ЄДДР», документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься, зокрема, на паспорт громадянина України, та документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.
Відповідно до частин 2, 4, 6 статті 14 Закону “Про ЄДДР», документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.
Отже, вказаним Законом також передбачена можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.
Водночас вказаним Законом не передбачено визначення поняття “документ».
Разом з цим, відповідно до статті 21 Закону “Про ЄДДР» паспортом громадянина України є документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Таким чином, суд визнає, що заявник, звернувшись до уповноваженого суб'єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.
При цьому, варто відмітити, що у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Крім того, відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015р. №302 Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Враховуючи викладене, не вбачається відсутності у відповідача можливості видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи № Пз/9901/2/18 (№806/3265/17).
При цьому, спір у цій справі виник у зв'язку з відмовою відповідачем видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки та зобов'язання відповідача видати ОСОБА_1 паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Відтак, з огляду на суб'єктний склад спірних правовідносин, зміст позовних вимог та підстави позову, а також правове регулювання спірних відносин, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи Пз/9901/2/18 (№806/3265/17).
Відповідно до ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Згідно із п.21 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України типові адміністративні справи адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявленого аналогічні вимоги.
Таким чином, враховуючи предмет спору у цій справі та предмет спору у справі, яку розглянуто Верховним Судом як зразкову, суд дійшов висновку про те, що вказана справа є типовою справою по відношенню до справи №806/3265/17.
Отже, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, які зроблені під час розгляду справи №806/3265/17, підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи.
У зазначеному рішенні Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону “Про ЄДДР», на відміну від норм Положення про паспорт громадянина України, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій.
На переконання Великої Палати Верховного Суду це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто, таке втручання не було “встановлене законом»), не є “необхідним у демократичному суспільстві». Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не є необхідним у демократичному суспільстві, і таке втручання є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Оскільки, спірні правовідносини між сторонами виникли саме з приводу фактичної відмови відповідача у видачі паспорту у формі книжечки, враховуючи правові висновки Верховного Суду, які викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, суд дійшов висновку щодо наявності у ОСОБА_1 права на отримання паспорту у формі книжечки.
Обґрунтовуючи свою позицію, представник відповідача посилається на те, що позивачем, всупереч Тимчасового порядку не було у повному обсязі надано пакету документів, що передбачений чинним законодавством, зокрема, через ненадання рішення суду (а.с.16, 38), однак, вказані доводи суд не приймає до уваги, враховуючи таке.
Відповідно до п.1 розділу ІІІ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 червня 2019 року №456 (далі - Тимчасовий порядок), для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник подає, серед іншого, рішення суду.
Разом з тим, пунктом 13 Положення про паспорт громадянина України, визначено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; - свідоцтво про народження; - дві фотокартки розміром 35х45 мм; - у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Тобто, положення п.13 Положення про паспорт громадянина України, відповідно до якого позивач просила видати паспорт позивач, не містять вимоги про обов'язок надання відповідного рішення суду щодо оформлення паспорта у формі книжечки.
Відтак суд визнає, що посилання відповідача на відсутність рішення суду про зобов'язання видати та оформити ОСОБА_1 паспорт у формі книжечки як на підставу для відмови у видачі ОСОБА_1 паспорту у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги.
Також не приймаються до уваги посилання відповідача у відзиві щодо правомірності для відмови у видачі паспорту у формі книжечки у зв'язку з не досягненням 16-річного віку ОСОБА_1 , з огляду на таке.
Так, дійсно, на момент звернення до територіального органу Управління Державної міграційної служби України у Сумській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилося 14 років.
Відповідно до пункту 2 Положення №2503-XII паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річноговіку.
Тимчасовий порядок №456 також визначає шістнадцятирічний вік для оформлення та видачі паспорта.
Водночас, частиною 2 статті 21 Закону України “Про ЄДДР» передбачено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України.
Таким чином, вимогами Закону України “Про ЄДДР» та Положення №2503-XII фактично по різному врегульовано вік, з якого особа може отримати паспорт громадянина України.
При цьому, суд зауважує, що питання права особи по досягненню нею 14-річного віку на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ було предметом дослідження Верховного Суду, за наслідками якого сформовано висновок у постановах від 18.11.2021 у справі №420/4049/20, від 21.12.2022 у справі № 420/5353/20 Верховний Суд, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України “Про ЄДДР» №5492-VI, який має вищу юридичну силу, ніж Положення №2503-ХІІ та Тимчасовий порядок. 18.11.2021 у справі №420/4049/20, від 21.12.2022 у справі № 420/5353/20 Верховний Суд, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України “Про ЄДДР» №5492-VI, який має вищу юридичну силу, ніж Положення №2503-ХІІ та Тимчасовий порядок.
У вказаних справах Верховним Судом наголошено на імперативності приписів Закону України “Про ЄДДР» №5492-VI, адже ними встановлено обов'язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України.
Також окрему увагу Верховний Суд у цих постановах звернув увагу на те, що відповідно до частини першої статті 21 Закону України “Про ЄДДР» №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Тому, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що, в свою чергу, може створювати перешкоди у реалізації позивачем своїх громадянських прав.
У подальшому, аналогічна правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду від 17.05.2023 у справі № 420/12574/21, від 09.11.2023 у справі № 380/16510/22 та від 20.03.2024 у справі №560/3366/23.
Отже, суд відхиляє доводи відповідача в тій частині, що право на оформлення паспорта у формі книжечки, набуває громадянин України лише після досягнення 16-річного віку.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд визнає, що відмова відповідача-2, викладена у листі-повідомленні від 07.06.2024 у видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд, з урахуванням ст.9 КАС України, вважає за необхідне визнати таку відмову протиправною та зобов'язати відповідача-1 оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління державної міграційної служби в Сумській області (40000, м.Суми, вул.Герасима Кондратьєва, буд.27, код ЄДРПОУ 37846270), Сумського відділу №2 Управління державної міграційної служби України в Сумській області (вул. Нижньохолодногірська, 8,м. Суми,Сумська обл., Сумський р-н,40004) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Сумського відділу №2 Управління Державної міграційної служби України у Сумській області у видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, викладену у листі-повідомленні Управління Державної міграційної служби області у Сумській області від 07.06.2024.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби області у Сумській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 04.09.2024.
Суддя І.Г. Шевченко