про залишення зустрічної позовної заяви без руху
04 вересня 2024 року м. Рівне№460/9138/24
Рівненський окружний адміністративний суд складі судді Максимчука О.О. розглядаючи матеріали зустрічного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, заявленого у межах адміністративної справи за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, перевіривши виконання вимог статтей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України),
Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - позивач) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому позивач просить суд стягнути з відповідача до бюджету податковий борг в сумі 385635,75 грн та перерахувати: 355056,07 грн по податку на доходи фізичних осіб на рахунок НОМЕР_1 та 29559,68 грн по військовому збору на рахунок НОМЕР_2 , а також 1020,00 грн. по адмінштрафах та інших санкціях на рахунок НОМЕР_3 .
Ухвалою суду від 19.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
29.08.2024 ОСОБА_1 подала до суду зустрічний позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Рівненській області від 05.04.2024: № 41191700240523, № 41231700240523, № 41251700240523, № 41261700240523 та податкову вимогу від 07.06.2024 № 0004395-1301-1700.
За правилами частини 1 статті 177 КАС України, відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до частини 1 статті 177 КАС України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Частиною 1 статті 178 КАС України визначено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статтей 160,161,172 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 178 КАС України, до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною 1 цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною 1 статті 5 якого передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (частина 2 статті 9 КАС України).
Статтею 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Водночас, приписами статтей 160, 161, 172 КАС України обов'язкові вимоги до форми і змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, а також правила об'єднання в одній позовній заяві декількох позовних вимог.
Умовами прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161, 172 КАС України, а також дотриманні визначених статтею 122 КАС України строків звернення до суду, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.
Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавством встановлені вимоги, які мають бути дотримані особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Однак, подана відповідачем до суду зустрічна позовна заява не відповідає деяким вимогам, які встановлені наведеними вище приписам КАС України для позовної заяви, як умовам її прийнятності до розгляду адміністративним судом, а саме вимогам частини 2 статті 161 КАС України, відповідно до яких у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу, оскільки подавши до суду свою зустрічну позовну заяву у електронній формі через електронний кабінет відповідач не додав до зустрічної позовної заяви доказів надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи (відповідачу за зустрічним позовом) з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» № 1416-IX від 27.04.2021, внесені зміни в КАС України. Закон набрав законної сили 26.05.2021.
Частинами 8 та 9 статті 44 КАС України (в редакції Закону № 1416-IX від 27.04.2021) встановлено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Також, за змістом чинного Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення), визначений наступний порядок подання особами до суду електронних документів.
Відповідно до пункту 29 Розділу ІІІ Положення у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Дослідивши зміст поданого зустрічного позову у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС та оглянувши надіслані позивачем до суду разом з ним сканкопії документів, що скріплені електронним підписом позивача, суд встановив, що всупереч вимог частини 2 статті 161 КАС України, позивач не надає докази надсилання зустрічного позову та копій доданих документів для відповідача за зустрічним позовом до його Електронного кабінету.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з наведеним та керуючись статтями 122, 160, 161, 172, 169 КАС України, суд
1. Залишити без руху зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Рівненській, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги.
2. Встановити позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення (отримання) позивачу за зустрічним позовом цієї ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу за зустрічним позовом спосіб усунення недоліків зустрічної позовної заяви, а саме подання позивачем за зустрічним позовом до суду доказів надсилання зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу за зустрічним позовом.
4. Роз'яснити позивачу за зустрічним позовом, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
5. Копію цієї ухвали надіслати позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Олександр МАКСИМЧУК