04 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/9102/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/9102/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
30.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, що заявлений до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження його пенсії максимальним розміром після здійснення перерахунку за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.022022, зобов'язавши ГУПФ не вчиняти дії щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 та виплатити йому пенсію у розмірі 90% після здійснення перерахунку за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.02.2022 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених раніше виплат;
- визнати протиправними дії відповідача щодо вилучення з пенсії позивача після здійснення перерахунків доплати, запровадженої Постановою №713, зобов'язавши ГУПФ не вчиняти дії щодо вилучення з пенсії ОСОБА_1 запроваджену Постановою №713 доплату у розмірі 2000,00 грн після здійснення перерахунків з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.02 2022.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача в частині обмеження виплати пенсії неіснуючим максимальним розміром під час перерахунку пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.02.2022. Крім того позивач дізнався, що відповідач протиправно не включив до складу пенсійних виплат доплату у розмірі 2000,00 грн, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 та присуджена рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.07.2023 у справі №440/591/23.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість.
Розгляд справи, відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку у ГУПФ, де з 1995 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 у справі №440/591/23 зобов'язано ГУПФ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячну доплату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713.
На виконання судового рішення ГУПФ здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.07.2021. Загальний розмір нарахованої позивачу пенсії склав 23 249,99 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 21 039,36 грн, а до виплати з 01.08.2023 - 25 707,26 грн.
18.01.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 були складені довідки №ФП61426/851 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, №ФП61426/852 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021, №ФП61426/853 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022, які вручені пенсійному органу та залучені до матеріалів пенсійної справи позивача без здійснення перерахунку.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі №440/2994/24 суд зобов'язав ГУПФ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (у розмірі 90% грошового забезпечення) з 01.02.2020 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.01.2024 №ФП61426/851 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, з 01.02.2021 - на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.01.2024 №ФП61426/852 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, з 01.02.2022 - на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.01.2024 №ФП61426/853 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, та провести виплати з урахуванням раніше сплачених сум.
На виконання рішення суду ГУПФ здійснило перерахунок пенсії позивача:
з 01.02.2020 розмір пенсії (з надбавками) склав 23147,55 грн, проте з урахуванням максимального розміру пенсії - 21039,36 грн, а до виплати з 01.07.2024 - 25707,26 грн;
з 01.02.2021 розмір пенсії (з надбавками) склав 24223,84 грн, проте з урахуванням максимального розміру пенсії - 21039,36 грн, а до виплати з 01.07.2024 - 25707,26 грн;
з 01.02.2022 розмір пенсії (з надбавками) склав 24223,84 грн, проте з урахуванням максимального розміру пенсії - 21039,36 грн, а до виплати з 01.07.2024 - 25707,26 грн.
Крім того, як видно з означених розрахунків, припинена виплата згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713.
Не погоджуючись із правомірністю дій пенсійного органу в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 з обмеженням, а також без урахування доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами частин другої та третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрала чинності з 01.01.2017), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Водночас, як визначено статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (з урахуванням змін, внесених законами від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 №1774-VIII (надалі - Закон №3668-VI), максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Закон №3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Законом №3668-VI частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тож аналізуючи обставини правомірності обмеження пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, суд виходить з наступного.
Обмеження пенсії позивача максимальним розміром вмотивоване посиланням відповідача на ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ та ст. 2 Закону №3668-VI.
У зв'язку з цим суд звертає увагу на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнано неконституційними положення ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з яким максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно, у пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду зазначено, що положення ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 дає суду підстави для висновку про те, що з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною, а тому не підлягає застосуванню у спірних відносинах.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 16.04.2020 у справі №620/1285/19, від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18.
Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18.
Крім того, у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Отже, наведені вище висновки Верховного Суду мали би бути враховані пенсійним органом під час обчислення та виплати пенсії позивача з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.02.2022, а також ураховуються судом при вирішення цієї справи.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, як визначено частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
При цьому суд враховує, що положення ст. 2 Закону №3668-VІ є аналогічними за змістом положенням ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Зважаючи на визнання неконституційними положень ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, та відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону №3668-VI, суд дійшов висновку щодо протиправності дій ГУПФ в частині обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 після перерахунку пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.02.2022 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі №440/2994/24.
Відтак суд вважає за необхідне визнати протиправними дії ГУПФ в частині обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 після перерахунку пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.02.2022 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі №440/2994/24 та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.02.2022 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі №440/2994/24 без обмеження максимальним розміром.
Тож позов у цій частині вимог підлягає задоволенню у спосіб, встановлений судом.
Вирішуючи позов у частині вимоги щодо наявності у позивача права на отримання ще й доплати до пенсії відповідно до постанови КМ №713, суд виходить з наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_3 оформлено та направлено до ГУПФ оновлені довідки від 18.01.2024 №ФП61426/851 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, №ФП61426/852 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021, №ФП61426/853 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб, Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 713, пунктом 1 якої установив з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Таким чином, з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000 грн, виплата такої доплати не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом Постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом 3 пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки саме в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме - зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. В той же час перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22.
Як з'ясував суд в рамках спірних правовідносин у цій справі, ГУПФ було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.01.2024 №ФП61426/851 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, №ФП61426/852 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021, №ФП61426/853 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022.
Таким чином, оскільки з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 здійснено перерахунок пенсії позивача у зв'язку з підвищенням з 01.01.2020, з 01.01.2021 та з 01.01.2022 відповідно грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, внаслідок збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і після такого перерахунку розмір пенсії позивача збільшився більше як на 2000 грн, позивач втратив право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713 починаючи як з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.02.2022.
Відтак у цій частині вимог позов задоволенню не підлягає.
Не підлягають задоволенню також вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання ГУПФ не вчиняти дії щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 , оскільки такі вимоги стосуються правовідносин, які ще не виникли.
За вищевикладених обставин позов у цілому слід задовольнити частково.
Позивач звільнений від сплати судового збору в силу закону як учасник бойових дій, інших судових витрат не поніс, тому підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в частині обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 після перерахунку пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі №440/2994/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі №440/2994/24 без обмеження максимальним розміром.
В решті вимог - позов залишити без задоволення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун