про залишення позовної заяви без руху
04 вересня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/10400/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Молодецький Р.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
30.08.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду звернувся адвокат Лейковська Альона Олександрівна через систему "Електронний суд" з позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незакінчення виконавчого провадження № 71344474;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції закінчити виконавче провадження № 71344474 з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.09.2012 ВП № 25926183, винесеної старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Нездойминогою О.О.
Відповідно до підпунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
За приписами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів за участю органів державної виконавчої служби, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
За змістом обставин, викладених позивачем у позовній заяві, за час примусового виконання виконавчого листа № 6-2346/10, виданого 28.01.2011 Дніпровським районним судом м. Києва, державним виконавцем ВПВР стягнуто з ОСОБА_1 66933,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за виконавчим документом, а виконавчого збору - 7436,99 грн.
У подальшому постанову про стягнення виконавчого збору від 17.09.2012 ВП №25926183 звернуто до примусового виконання шляхом виведення в окреме провадження, про що старшим державним виконавцем ВПВР Нікогосяном Г.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.03.2023 ВП № 71344474.
Таким чином, позивач дізнався або повинен був дізнатись про відкрите виконавче провадження з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.09.2012 ВП № 25926183 з березня 2023 року.
Далі згаданий вище виконавчий лист №6-2346/10, виданий 28.01.2011 Дніпровським районним судом м. Києва (в частині стягнення боргу з ОСОБА_1 ), після його повернення 16.03.2011 стягувачу, останнім пред'явлено на примусове виконання до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича (надалі - приватний виконавець).
Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 26.04.2023 ВП № 71656535 в розмірі 10% від суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом - 45 670,95 дол. США
Таким чином після 26.04.2023 позивач повинен був бути обізнаний про існування двох виконавчих проваджень, в яких він є боржником: в одному - про стягнення виконавчого збору, в іншому - про стягнення з боржника основної винагороди. Отже з 26.04.2023 позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, про відновлення яких він звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Можливість отримати інформацію про виконавче провадження у зручний час та спосіб забезпечено, крім іншого, автоматизованою системою виконавчого провадження. Так, відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Пунктом 2 частини 2 статті 8 зазначеного Закону встановлено, що автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується, зокрема, надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження.
За змістом норми абзацу 5 пункту 4 Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 05.08.2016 № 2432/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 р. за № 1126/29256) сторони виконавчого провадження є користувачами системи.
Згідно з обставинами, викладеними в позовній заяві, представником позивача 08.08.2024 за вихідним № 121 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції направлено підписану електронним цифровим підписом заяву з вимогою про припинення стягнення виконавчого збору за постановою від 17.09.2012 ВП № №25926183 та закінчення виконавчого провадження ВП № 71344474. Далі позивач зазначає, що вказану заяву ВПВР у Полтавській області отримано 08.08.2024, про що свідчать відомості з Автоматизованої системи виконавчого провадження, а державний виконавець після отримання зазначеної заяви продовжив вчиняти дії зі стягнення виконавчого збору. На момент направлення даної позовної заяви виконавче провадження ВП № 71344474 не закінчено, а стягнення виконавчого збору за постановою від 17.09.2012 ВП № №25926183 не припинено.
Суд звертає увагу, що факт звернення представником позивача 08.04.2024 із заявою, що містила вимогу про припинення стягнення виконавчого збору свідчить про час, коли позивач почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права.
Верховний суд в постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 (адміністративне провадження № К/9901/15971/20) виклав висновок, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Водночас позовна заява не містить доказів, що позивач, у тому числі й після 08.08.2024, без зволікань та протягом встановленого строку вчиняла активні дії щодо звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. До того ж, не отримання відповіді на її заяву не змінює момент, з якого така особа могла або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права.
З огляду на викладені обставини, позивачем пропущено встановлений пунктом 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України десятиденний строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Позов представником позивача поданий до суду без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліку - упродовж десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліку позовної заяви, вона буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.І. Молодецький