Справа № 420/11587/24
04 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , подану через представника, про встановлення судового контролю,
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/11587/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 року адміністративний позов задоволено.
Суд вирішив: Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», починаючи з 16.10.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
27.07.2024 року рішення суду набрало законної сили.
За виконавчим листом позивач до суду не звертався.
26.08.2024 року за допомогою системи «Електронний суд» представником позивача подано заяву в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі в порядку ст. 382 КАС України.
Заява обґрунтована тим, що відповідачем не виконується рішення суду від 25.06.2024 року. Зокрема, відповідач у відповіді за реєстраційним номер 23804-21196/Л-02/8-1500/24 від 23.08.2024 року вказує: «Оскільки рішення суду від 25.06.2024 по справі № 420/11587/24, не містить відомостей щодо негайного виконання, відсутній порядок та строк його виконання, тому перерахунок пенсії Вам буде проведено в порядку черговості.».
Позивач таку відповідь вважає невиконанням судового рішення та підставою для встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Положення статті 382 КАС України не вимагають проведення судового засідання для вирішення питання щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Заявник у заяві про встановлення судового контролю не просив здійснювати її розгляд за його участі.
На підставі викладеного, судом здійснюється розгляд заяви у порядку письмового провадження (без виклику сторін).
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №420/11587/24, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами ч.ч.1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч. 2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Отже, обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Гарантією забезпечення обов'язковості судового рішення є інститут судового контролю.
Приписами статей 382-383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 КАС України) та, за наслідками розгляду даного звіту, як можливий варіант - накладення штрафу (ч. 2 ст. 382 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Як передбачено ч. 4 ст. 372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження».
Згідно положень ст. 382 КАС України, одним із заходів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Як вже зазначалось вище, 27.07.2024 року рішення суду у справі №420/11587/24 набрало законної сили, однак за виконавчим листом позивач до суду не звертався.
Тобто, звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач не надав жодних відомостей та доказів щодо вжиття заходів для примусового виконання судового рішення.
Суд зазначає, що сама по собі заява позивача про встановлення судового контролю не є безумовною підставою для встановлення судом судового контролю.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Заява позивача обґрунтована лише тим, що відповідачем не виконується рішення суду від 25.06.2024 року.
Що стосується листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вих. № 23804-21196/Л-02/8-1500/24 від 23.08.2024 року, у якому позивачу повідомлено, що перерахунок пенсії буде проведено в порядку черговості, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень підпункту 4 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат.
Тобто, пенсійні виплати здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідно, фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили.
За приписами ч.ч. 1-2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 у справі № 420/70/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19 та від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.10.2021 у справі №360/4708/20 та від 13.10.2021 у справі № 360/4705/20 неодноразово зазначав, що невиконання судового рішення ГУ ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, враховуючи, що судом наразі не встановлено наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні заяви про встановлення судового контролю наразі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 72, 74, 248, 256, 370, 382 КАС України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , подану через представника, про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 року по справі №420/11587/24 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.А. Радчук