04 вересня 2024 р. № 400/7309/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (позивач) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області, що полягають у невірному застосуванні складової заробітної плати для призначення пенсії ОСОБА_1 , а саме не врахування довідок виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 14.02.2024 № 9 (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та № 10 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням довідок виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 14.02.2024 № 9 (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та № 10 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 у справі № 400/3521/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 04.03.2024 № 143250018291. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ . Однак, при виконанні цього рішення відповідач не врахував довідку № 9 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку № 10 про складові заробітної плати
для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).Таку поведінку відповідача позивач уважає протиправною, оскільки вказані вище довідки вона долучила до заяви про призначення пенсії, вони видані компетентним органом, відповідають встановленій формі. Позивач просить адміністративний позов задовольнити повністю.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 05.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що рішення суду від 23.05.2024 у справі № 400/3521/24 не містить зобов'язання щодо обчислення розміру пенсії позивача з урахуванням довідки № 9 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки № 10 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією). На виконання згаданого рішення суду при переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» розмір його пенсійної виплати зменшується, тому пенсійну виплату позивача визначено у розмірі пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач підсумовує, що його поведінка у межах спірних правовідносин є правомірною, з огляду на що просить у задоволені позову відмовити повністю.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 по справі № 400/3521/24, що набрало законної сили 21.06.2024, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення від 04.03.2024 №143250018291, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 04.03.2024 № 143250018291. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця, починаючи з 26.02.2024 року (з дати подання заяви) відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу», нарахувати та виплатити різницю недоотриманої пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу". У решті позовних вимог відмовлено.
На виконання зазначеного рішення суду, рішенням Головного управління від 21.06.2024 проведено перерахунок пенсійної виплати позивача по переведенню з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі -Закон № 1058) на пенсію за віком, відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VII “Про державну службу» (далі - Закон № 889) з 26.02.2024.
У зв'язку з тим, що розмір пенсійної виплати позивача на виконання рішення суду від 23.05.2024 зменшується, пенсійну виплату позивача визначено у розмірі пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При обчисленні розміру пенсії позивача відповідач не врахував довідку від 14.02.2024 року № 9 про складові заробітної плати в органах місцевого самоврядування для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), та № 10 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад в органах місцевого самоврядування, видані виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, що не заперечується ним у відзиві на позовну заяву.
Листом від 11.07.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області повідомило позивача про те, що рішення суду від 23.05.2024 у справі № 400/3221/24 зобов'язань щодо врахування при обчисленні пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу» довідок № 9, № 10 на орган Пенсійного фонду не
покладалось.
Позивач, не погоджуючись із діями Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області щодо не врахування довідок виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 14.02.2024 № 9 (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та № 10 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), звернулася з цим позовом до суду.
Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності поведінки відповідача щодо обчислення розміру пенсії позивача без урахування зазначених вище довідок.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у частині 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців визначається Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», який набрав чинності з 01 травня 2016 року.
Згідно із статтею 90 указаного Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 визнано таким, що втратили чинність, зокрема Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі Закон № 3723), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Положення пунктів 10 та 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 закріплюють, що:
- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України
«Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (пункт 10);
- для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (пункт 12).
Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723 на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, при наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 560/2398/19.
Суд зазначає, що періоди роботи, які зараховуються до стажу державної служби позивача, право позивача на отримання пенсії державного службовця відповідно до Законів № 3723 та № 889 встановлені рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 у справі № 400/3521/24, яке набрало законної сили, а тому не є спірними у межах правовідносин, що розглядаються, та в силу конституційного принципу обов'язковості судового рішення повторному доказуванню чи правовій оцінці не підлягають.
Суд підкреслює, що з огляду на підстави та предмет заявленого позову спірним у цій справі є питання, суть якого полягає у тому, чи має позивач право на обчислення розміру пенсії державного службовця з урахуванням довідки № 9 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки № 10 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
Вирішуючи вищевказане питання, суд виходить із таких мотивів.
Насамперед суд відзначає, що питання переведення (переходу) з одного виду пенсії на інший та питання призначення пенсії проаналізовано у постановах Верховного Суду України від 31 березня 2015 року в справі № 21-612а14, Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року в
справі № 317/4184/16-а (2а/317/2/2017), в яких Суд дійшов висновку, що, якщо особа отримувала пенсію на підставі одного закону та виявила бажання перейти на пенсію за іншим законом, це буде нове призначення пенсії. А якщо такий перехід відбувся в рамках одного закону Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то це не є призначенням пенсії, а є переведенням на пенсію в рамках одного закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі Порядок № 622).
Пунктом 2 Порядку № 622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу»: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат
визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
У всіх випадках заробітна плата для призначення пенсії державного службовця враховується в межах установленої законом на день призначення пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (пункт 7 Порядку № 622).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3 (далі Постанова № 1-3) затверджені форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу».
Такими довідками є:
- про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
- про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
- про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Суд встановив, що до заяви від про перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу» позивач долучив довідку № 9 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 14.02.2024 та довідку № 10 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 14.02.2024, що не заперечується відповідачем.
Указані вище довідки про складові заробітної плати позивача виготовлені відповідно до Постанови № 1-3 та відповідають затвердженим нею формам.
На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Довідки видані на підставі особових рахунків, платіжних відомостей про нараховану та виплачену заробітну плату позивача.
Жодних заперечень, що форми, підстав видачі, періодів, за який вказана заробітна плата для призначення пенсії тощо, відповідачем не наведено.
Отже, суд констатує, що згадані довідки мають бути враховані відповідачем при визначенні розміру пенсії державного службовця позивача.
Водночас єдиною підставою для неврахування зазначених вище довідок при обчисленні заробітної плати позивача відповідач вказує те, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 у справі № 400/3521/24 не містить зобов'язання щодо обчислення розміру пенсії з урахуванням таких довідок про складові заробітної плати.
З цього приводу суд відзначає, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 у справі № 400/3521/24 позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині призначення пенсії державного службовця на підставі довідки № 9 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки № 10 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) у зв'язку з їх передчасністю, а не відсутністю підстав для врахування при обчисленні розміру пенсії.
Ураховуючи те, що відповідно до вимог Порядку № 622 та Постанови № 3-1 зазначені довідки повинні бути враховані при обчисленні розміру пенсії державного службовця, дії відповідача у цій частині не можна вважати такими, що відповідають критеріям правомірності, добросовісності та розсудливості відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України.
Беручи до уваги викладене у сукупності, суд підсумовує, що відповідач приймаючи рішення про призначення позивачу пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу» безпідставно при обчисленні розміру такої пенсії не врахував довідку № 9 від 14.02.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку № 10 від 14.02.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
За таких обставин з метою ефективного захисту порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, заявлені позовні вимоги належить задовольнити повністю.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абзац перший частини першої статті 139 КАС України).
Суд встановив, що при зверненні з цим позовом до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Таким чином, ця сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача
Докази понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.
2. Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області, що полягають у невірному застосуванні складової заробітної плати для призначення пенсії ОСОБА_1 , а саме не врахування довідок виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 14.02.2024 № 9 (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та № 10 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням довідок виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 14.02.2024 № 9 (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та № 10 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинандцять гривень 20 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко